16 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8144/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянув в порядку письмового
провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025р. в адміністративній справі №160/8144/25
за позовом:ОСОБА_1
до: третя особа: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
18.03.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області), третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії /а.с.1-10/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025р. у справі №160/8144/25 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви /а.с. 39-41/.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали позивачем, було надано суду першої інстанції - уточнену позовну заяву, і ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2025р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/8144/25 та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження /а.с. 133-134/.
Позивач у адміністративному позові, з урахуванням уточненого позову, з яким звернувся до суду, просив :
- визнати протиправним та скасувати рішення № ор 045750030439 від 05.02.2025р. про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке було винесено Заступником начальника управління - Начальником відділу перерахунків пенсій №1 Пенсійного фонду України в Житомирській області;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату з 06.12.2024 по 31.12.2024 р., як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 21.01.2025 р. № Б-с-91 про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та становить 50 % від 136260,00 грн., а також з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2025 р., як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 21.01.2025 р. № Б-с-90 про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та становить 50 % від 136260,00 грн., а також з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025р. у справі №160/8144/25 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено /а.с. 210-212/.
Позивач - ОСОБА_1 , не погодившись з вищезазначеним рішенням суду 25.06.2025р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 26.06.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025р. у справі №160/8144/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025р. у справі №160/8144/25 та з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/8144/25.
Матеріали адміністративної справи надійшли до суду апеляційної інстанції 10.07.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2025р. у справі №160/8144/25 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
У зв'язку з тим, що судді Сафронова С.В. та Чепурнов Д.В., які входять до складу колегії суддів, що розглядають справу №160/8144/25, перебувають у відпустці здійснено заміну складу колегії суддів у судовій справі №160/8144/25 відповідно до положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу у справі №160/8144/25 від 16.09.2025р. визначено склад колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя Коршун А.О., судді - Чередниченко В.Є., Шальєва В.А..
Відповідно ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , позивач у цій справі, є суддею у відставці та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
21.01.2025р. Територіальне управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області видало позивачу довідки - розрахунки №Б-с-90, №Б-с-91, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024р., на 01.01.2025р. (відповідно).
29.01.2025р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки-розрахунки №Б-с-90 та №Б-с-91 від 21.01.2025р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, які виданні Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області, ця заява за принципом екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Житомірській області та рішенням від 05.02.2025р. № 045750030439 позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з посиланням на те, що починаючи з січня 2021року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить - 2102грн. /а.с. 82/.
Позивач не погодившись, з таким рішенням звернувся до суду з адміністративним позовом.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Частинами 2-4 ст.135 Закону №1402-VIII визначено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. №966-XIV (далі - Закон №№966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Частиною 3 ст.4 Закону №966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 2481 гривень (абз.4); для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні (абз.5).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 2481 гривень (абз.4); для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні (абз.5).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 гривні (абз.4); для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні (абз.5).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривні (абз.4); для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні (абз.5).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривні (абз.4); для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні (абз.5).
Отже, окремими приписами Законів України «Про Державний бюджет України», на 2021, 2022, 2023,2024, 2025 роки відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Виходячи з наведених положень законів України про Державний бюджет, пенсійний орган у спірних рішеннях наполягає на тому, що суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024р. та станом на 01.01.2025р. має бути визначена із урахуванням розміру прожиткового мінімуму 2102 грн.
Питання наявності підстав для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Держбюджет станом на 1 січня календарного року, для розрахунку посадового окладу судді було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
Так, у постанові від 24.04.2025р. року у справі №240/9028/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:
«…Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі №966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас, законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді...
… З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначає про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді…»
Отже, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2025р.у справі №240/9028/24 зазначила, що з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі №620/4971/23, і зазначає про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів враховує, що з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року, Велика Палата Верховного Суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025р. у справі №240/9028/24 зробила правовий висновок, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що здійснюючи позивачу нарахування та виплату суддівської винагороди із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 грн відповідно до статті 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX, «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX відповідачі діяли правомірно, а тому правові підстави для задоволення позову щодо нарахування та виплати суддівської винагороди із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1січня календарного року (2024 рік 3028 грн., 2025 рік 3028 грн.) відсутні.
Відтак, враховуючи зміну правової позиції Великою Палатою Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку, що у спірних правовідносинах відсутні підстави вважати дії та рішення відповідачів протиправними, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про відмову у задоволені заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 26.05.2025р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025р. у справі №160/8144/25- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. 329,331 КАС України.
Постанова виготовлена та підписана - 16.09.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко