16 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/19929/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року, (суддя суду першої інстанції Бондар М.В.), прийняте в порядку спрощеного провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/19929/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмрі 1 000 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Військова частина НОМЕР_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вартість наданих послуг є надто високою, відтак суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення цієї суми з відповідача на користь позивача.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на останню, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 в частині ненадання солдату Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 інформації щодо винесених відносно нього наказів командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 19.06.2022 №78А-РС, від 03.08.2022 №2/43-РС, від 20.04.2023 №88-РС та їх належним чином засвідчених копій;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву “Про надання витягів з наказів» від 06.07.2024 в частині надання солдату Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 інформації щодо винесених відносно нього наказів командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 19.06.2022 №78А-РС, від 03.08.2022 №2/43-РС, від 20.04.2023 №88-РС та їх належним чином засвідчених копій, з урахуванням висновків суду.
17.02.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення у справі, в якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Вирішуючи заяву позивача суд першої інстанції дійшов висновку про наявність законних підстав для її задоволення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
У постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
З аналізу статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Також Велика Палата Верховного Суду у пунктах 143, 145 цієї постанови зазначила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_1 у справі №160/19929/24 представляв адвокат Дорошенко Сергій Миколайович, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2280 від 21.03.2011.
Між Дорошенком С.М. (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір №3/07/24-ДОАС про надання кваліфікованої правничої допомоги адвоката від 15.07.2024 (далі - Договір).
Пунктом 1 Договору передбачено, що адвокат зобов'язується надати правову допомогу (юридичні послуги) для захисту прав і законних інтересів клієнта як військовослужбовцю в/ч НОМЕР_2 при - підготовці і розгляді в адміністративних судах, у т.ч. Дніпропетровському окружному адміністративному суді,- спору із в/ч НОМЕР_3 - у зв?язку із порушенням його прав через не надання йому інформації та витягів з наказів командира в/ч НОМЕР_1 (по особовому складу) від 19.06.2022 №78А-РС, від 03.08.2022 №2/43-РС, від 20.04.2023 №88-РС, а Клієнт зобов'язується - сплатити адвокату гонорар за послуги у порядку та розмірах, що визначені цим Договором.
Згідно з пунктом 2 Договору, діючи в інтересах клієнта, адвокат користується всіма без виключення правами, наданими йому ст. ст. 51, 56,59 КАС України, як представнику позивача та на підставі ст. ст. 20, 24 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надає допомогу шляхом: вивчення та юридичної оцінки наданих клієнтом документів; консультації по всім правовим питанням у зв'язку із порушенням прав клієнта; проведення аналізу судової практики по аналогічним справам; складення позовної заяви, опрацювання необхідних додатків до неї та її подання; складення у разі необхідності інших процесуальних документів та їх подання; безпосередньої або дистанційної участі в якості представника в судових засіданнях; ознайомлення з матеріалами судової справи, отримання судових рішень та можливого оскарження (участі у апеляційному, касаційному провадженні).
Відповідно до пункту 3 Договору, сторони обумовили розмір гонорару адвоката і порядок його сплати: фіксована сума 10 000 грн, яка сплачується клієнтом у разі отримання адвокатом позитивного результату у його справі, протягом 3-х банківських днів з дня набуття судовим рішенням законної сили, перерахування здійснюється на картковий рахунок адвоката у Монобанку із вказівкою про призначення платежу “за правничу допомогу».
15.02.2025 сторонами Договору підписаний акт приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг), з якого вбачається, що станом на 15.02.2025 при виконанні своїх зобов'язань за Договором, адвокатом виконано комплекс робіт та надано такі юридичні послуги, пов'язані із судовим розглядом справи №160/19925/24 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді:
- вид виконаних робіт, наданих послуг: збір первинної інформації, аналіз отриманих документів, час: 4 год;
- вид виконаних робіт, наданих послуг: правові консультації клієнта у зв'язку із порушенням права, час: 2 год;
- вид виконаних робіт, наданих послуг: аналіз судової практики в аналогічних адміністративних справах Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Верховного Суду у складі КАС України, нормативних документів ЗСУ, час: 4 год;
- вид виконаних робіт, наданих послуг: підготовка позовної заяви до адміністративного суду, час: 4 год;
- вид виконаних робіт, наданих послуг: збір додаткових документів в ТУ ДБР для подання заяви, час: 4 год;
- вид виконаних робіт, наданих послуг: підготовка заперечень на відзив в/ч НОМЕР_1 , заяви 06.08 - повноваження пр-ка, час: 2 год;
- вид виконаних робіт, наданих послуг: підготовка заяви 15.02. до ДОДС про видачу виконавчого листа, час: 1 год.
Матеріали справи містять скріншот із мобільного застосунку “Мonobank», виписку з банківського рахунку ОСОБА_2 за 15.02.2025, з яких випливає перерахування коштів на рахунок ОСОБА_2 ОСОБА_1 у розмірі 10 000,00 грн.
У постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Колегія суддів зазначає, що адміністративна справа розглядалася судом першої інстанції в порядку письмового провадження без виклику сторін, предмет спору в цій справі є типовим, існує усталена судова практика Верховного Суду щодо вирішення таких спорів. Таким чином, підготування відзиву на адміністративний позов у цій справі не є складним та затратним за часом.
Перевіривши зміст наведених документів, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 1000 грн. є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням реального часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг), а тому підлягають стягненню з позивача.
Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для прийняття додаткової постанови про стягнення на користь позивача судових витрат у розмірі 1000 грн.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суд першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник