Справа № 545/2727/25
Провадження № 2/545/1757/25
"17" вересня 2025 р. м. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді Зуб Т.О.,
за участю секретаря Пінчук З.І.,
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Роменської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_4 , про визнання права осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що згідно ордера № 8 від 30.12,1993 ОСОБА_5 було надано право на зайняття житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 складом сім'ї п'ять осіб: наймач- ОСОБА_5 , дружина наймача- ОСОБА_6 , дочка наймача- ОСОБА_1 , зять наймача- ОСОБА_4 , онука наймача- ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_5 відповідно до умов Типового договору ОСОБА_1 було надано право на користування квартирою. Дружина померлого попереднього наймача- ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вказаній квартирі позивач зареєстрована з 11.01.1994 року разом з чоловіком ОСОБА_4 та доньками: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Однак, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають у квартирі більше 5 років, а саме- з 2020 року, що підтверджується актами. Відповідачі не підтримують родинних стосунків з позивачем, не приймають участі в оплаті за житлово-комунальних послуг, лише один раз на рік телефонують, наміру повернутися до квартири не мають, в утриманні житла участі не приймають, спільного господарства з позивачем не ведуть, не сплачують за житлово-комунальні послуги.
Наявність реєстрації відповідачів тягне додаткові витрати по оплаті житлово-комунальних послуг та неможливість оформлення субсидії, яка відповідає доходам позивача.
Враховуючи вищенаведене, просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 02.07.2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 06.08.2025 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Роменська Т.В. позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про час та місце слухання справи повідомлялися за останньою відомою адресою реєстрації у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовими конвертами з відповідною відміткою, та ляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада».
Представник третьої особи- Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, покладаючись на розсуд суду.
Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явилися в судове засідання без поважних причин, відзив на позов до суду не надано, суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до приписів ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Відповідно до ст. 379 ЦК України, житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Так, встановлено, що ОСОБА_1 є наймачем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , членами сім'ї є: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується ОСОБА_7 договором найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду (а.с. 20-21).
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є доньками позивачки (а.с. 13, 17).
Частиною другою статті 64 ЖК України передбачено, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідачки значяться зареєстрованими за вищевказаною вказаною адресою, що підтверджується довідкою про склад сім'ї № 4837 від 21.09.2024 року (а.с. 26).
Положення ч. 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначають, що наявність прописки (на даний час реєстрації) сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала.
Згідно ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.
Нормою ст. 163 ЖК України передбачено, що у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, п.п.1 і 5 ч.3 і ч.4 ст.71 цього Кодексу. Тимчасова відсутність наймача та членів його сім'ї не звільняє їх від виконання обов'язків за договором найму жилого приміщення.
Статтею 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на позивача покладається обов'язок із доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, із яким законом пов'язана можливість збереження права користування житлом за відсутнім наймачем (користувачем), а на відповідача, відповідно, покладається обов'язок із доведення поважності причин відсутності у спірному приміщенні понад встановлений законом строк.
Вимога про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, у разі її задоволення має фактичним наслідком позбавлення відповідача права на житло та, відповідно, виселення його. Проте таке позбавлення права має ґрунтуватися не лише на вимогах закону, але й бути виправданим, необхідним для захисту прав позивача та співмірним із тим тягарем, який у зв'язку із втратою житла покладається на сторону відповідача, оскільки позбавлення житла будь-якої особи є крайнім заходом втручання у права на житло.
Наведені вище правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року по справі №753/72/17, від 19 травня 2021 року по справі №759/19579/17, від 27 серпня 2021 року по справі №521/5887/17, від 11 жовтня 2021 року по справі №203/1665/19-ц, від 31 серпня 2022 року по справі №344/19735/19.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не проживають у квартирі з квітня 2020 року, що підтверджується Актами непроживання від 18.10.2024р. та від 07.05.2025р., затвердженими Виконкомом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с. 24, 25).
Допитана у якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що є знайомою позивачки та товаришує з нею багато років. Відповідачі у 2020 виїхали закордон та не мають наміру повертатися, іноді телефонують ОСОБА_1 . Їх особистих речей у квартирі немає.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, судом встановлено, що відповідачі зареєстровані у спірному житловому приміщенні, проте з 2020 року не проживають, добровільно з реєстраційного обліку не знялись, жодних зобов'язань пов'язаних з утриманням квартири не несуть, нею не користуються, не виконують обов'язки, пов'язані з її утриманням, оплатою житлового приміщення, їх речі за вказаною адресою відсутні, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації.
Як зазначено у рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.12. 2014 року у справі № 6-35436 св14 за наявності рішення суду про позбавлення особи права користування житловим приміщенням, окремого рішення суду щодо зняття особи з реєстрації місця проживання не потребується.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 19, 83, 84, 89, 260, 263, 264, 265, 280-285 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_4 , про визнання права осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням- задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте Полтавським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Т. О. Зуб