Справа № 552/4936/25
Провадження № 2/545/1923/25
"15" вересня 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Мамишевої А.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором №328037539 від 31.01.2022 в розмірі 22191,60 грн.
В обґрунтування зазначив, що між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 31.01.2022 укладено договір кредитної лінії №328037539 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора, однак відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним договором, не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв'язку з чим, станом на момент звернення до суду утворилась заборгованість, яку й просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.
Також, згідно з умовами договору факторингу ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило право вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем, на користь ТОВ «Таліон Плюс», відповідно ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», яке також відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» а відтак позивачем набуто право вимоги за вказаним кредитним договором до ОСОБА_1 , яку і просить стягнути.
Ухвалою суду від 21.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.107-108).
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти заочного рішення суду.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи. Приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 31.01.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №328037539 (зворот а.с.42-а.с.45).
Згідно п. 1.1 Договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 12000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Як вбачається з п. 1.3 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику перший транш за Договором в сумі 12000 грн. одразу після укладення Договору, який має бути повернуто до 02.03.2022.
Згідно п.1.7 Договору, кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі-Дисконтний період), а саме до 02.03.2022.
Відповідно до п.1.9 Договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: за п. 1.9.1 за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 697,15 процентів річних, що становить 1,91 процентів від суми кредиту за кожний день користування; за п.1.9.2 за умови продовження Дисконтного періоду в розмірі 696,67 процентів річних, що становить 1,91 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним; за п.1.9.3 якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, то застосовується Базова процентна ставка в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми кредиту за кожний день користуванням ним.
Згідно до п. 1.14.1 Договору, орієнтована реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України складає 24647,58 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 157,30 % від суми першого Траншу.
Відповідачем ОСОБА_1 31.01.2022 було підписано договір одноразовим ідентифікатором MNV4GF69, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.21).
Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Таким чином, вищезазначений договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Відповідно до платіжного доручення від 31.01.2022 ОСОБА_1 перераховано на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 12000 грн (а.с.18).
Згідно повідомлення АТ «Універсал Банк», на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , за період з 31.01.2022 по 05.02.2022 на платіжну картку було зараховано платіж у сумі 12000 грн. (а.с.111).
Також згідно руху коштів по картці від 01.08.2025, ОСОБА_1 31.01.2022 було зараховано платіж у сумі 12000 грн. (а.с.113).
Водночас, відповідач умови договору належним чином не виконувала внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та додаткової угоди до нього №32 від 31.12.2023 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №328037539 (а.с.76-88).
Відповідно до п.1.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно витягу з реєстру прав вимоги №176 від 05.05.2022 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло права вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №328037539, заборгованість за тілом кредиту 12000 грн., по відсотках 6069,60 грн., загальна заборгованість 18069,60 грн. (а.с.74).
Відповідно до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» право вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №328037539 (а.с.68-70). Передача права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №328037539 підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023, заборгованість за тілом кредиту 12000 грн., по відсотках 10191,60 грн., загальна заборгованість 22191,60 грн. (а.с.66).
Також відповідно до договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» право вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №328037539 (а.с.60-63). Передача права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №328037539 підтверджується витягом з реєстру боржників від 29.05.2025 до договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025, заборгованість за тілом кредиту 12000 грн., по відсотках 10191,60 грн., разом 22191,60 грн. (а.с.58).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за договором факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 набуло право вимоги до ОСОБА_1 заборгованості за вищенаведеним договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч.1 ст.527 ЦК України.
Якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч.1 ст.530 ЦК України.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, сплатити неустойку, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з випискою з особового рахунку за договором кредитної лінії №328037539 від 31.01.2022 та розрахунком заборгованості за ОСОБА_1 рахується заборгованість у загальному розмірі 22191,60 грн., в тому числі: 12000 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 10191,60 грн. - заборгованість за процентами (а.с.50-52).
Щодо нарахування відсотків.
Згідно п.1.7 Договору, кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі-Дисконтний період), а саме до 02.03.2022.
Відповідно до п.1.12 Договору, Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження строку дії Договору) на наступних умовах: за п. 1.12.1 зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переноситься на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; за п. 1.12.2 з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Отже, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що відсотки за кредитом нараховані згідно умов договору в межах строку кредиту.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №328037539 від 31.01.2022 в розмірі 22191,60 грн. є обґрунтованими та доведеними, а тому, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення витрат позивача на правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 37 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною ч. 4 ст. 137 ЦПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причино пов'язаних з розглядом справи, беручи до уваги те, що справа не є складною, малозначною та розглядається в спрощеному позовному провадженні, є типовою, в якій сформована усталена судова практика, суд приходить до висновку, що розумним та справедливим у даному випадку буде стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України,
вирішив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, оф. 2005) заборгованість за кредитним договором №328037539 від 31.01.2022 в розмірі 22191,60 грн., а також 2422,40 грн. витрат зі сплати судового збору, 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. В. Любчик