Дата документу 04.09.2025Справа № 554/528/25
Провадження № 2/554/1954/2025
04 вересня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Титаренко Д.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Кузьміної В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення в порядку спадкування недоотриманої суми пенсії після смерті батька ОСОБА_3 у розмірі 191991,95 грн.
В обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , він є єдиним спадкоємцем майна померлого. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі № 440/10109/22 зобов'язано Головне управління ПФУ в Полтавській області з 01 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 на підставі Довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області» № 33/37-4/8952 від 18.02.2022 р., виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням проведених виплат. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на підставі рушення суду від 26.12.2022 р. справа № 440/10109/22 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.12.2019 та нараховано доплату пенсії за рішенням суду за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 у розмірі 191991,95 грн. Позивач вказує, що за життя його батько зазначених коштів за рішеннм Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 р. № 440/10109/22, не отримав. Позивач зазначає, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою, у якій просив надати інформацію про суму грошових коштів, що підлягають виплаті ОСОБА_3 , в результаті проведення перерахунку пенсії на підставі рішення суду у справі № 440/10109/22. Головним управлінням Пенсійного фонду ОСОБА_2 повідомлено , що ОСОБА_3 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 по справі № 440/10109/22 було нараховано заборгованість за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 в розмірі 191991,95 грн. Невиплачені кошти можна отримати у разі зміни сторони виконавчого провадження, дане право передбачене ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач вказує, що йому було відмовлено у виплаті доплати до пенсії батька, який помер, тому змушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 20 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
04 лютого 2025 року від представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Калини І.С. надішов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. У відзиві зазначила, що ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримував пенсію за вислугу років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 по справі № 440/10109/22 ОСОБА_3 нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 у розмірі 191991,95 грн. Дані кошти підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. 17.09.2024 року на адресу Управління надійшло звернення ОСОБА_2 щодо виплати заборгованості на виконання рішення суду за померлого батька ОСОБА_3 . У відповідь на вказане звернення Управлінням повідомлено, що доплату пенсії, нараховану ОСОБА_3 , можливо отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження. Дане право передбачено ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України. Кошти, нараховані на виконання рішення суду, підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішенням суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили (а.с.44-46).
13 лютого 2025 року від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив , у якій остання вказала, що Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року по справі № 440/10109/22 батьку позивача, ОСОБА_3 , проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 та нараховано доплату пенсії за рішенням суду за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 у розмірі 191991,95 грн. Виплата пенсії, перерахованої на виконання рішення суду, мала бути розпочата з 01.03.2023 в сумі 10751,03 грн. Однак, за життя ОСОБА_3 зазначених вище коштів відповідно до Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року у справі № 440/10109/22, що набрало законної сили 26 січня 2023 року, не отримав. Позивач вказує, що як член сім'ї та єдиний спадкоємець до майна померлого свого батька звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою щодо виплати йому доплати до пенсії, що була нарахована на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 по справі № 440/10109/22, за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 в розмірі 191991,95 грн., але не виплачена його батьку, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 17766-15798/С-02/8-1600/24 від 11 жовтня 2024 року йому було відмовлено ОСОБА_2 у виплаті доплати до пенсії, що була нарахована на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 по справі № 440/10109/22, за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 в розмірі 191991,95 грн., але не виплачена його батьку (а.с.62-64).
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 18 березня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про залучення до участі у справі співвідповідача Головного управління Державної казначейської служби у Полтавській області (а.с.83).
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 12 травня 2025 року витребувано у приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Святецької І.В. копію відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо наявності заборгованості Пенсійного фонду перед померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на запит нотаріуса у межах спадкової справи № 59/2024, зареєстрованої в реєстрі № 4086 (а.с.90)
12 червня 2025 року від приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Святецької І.В. на виконання вимог ухвали до суду надійшла копія відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо наявності заборгованості Пенсійного фонду перед померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с.35-90).
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 12 червня 2025 року закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.99).
04 вересня 2025 року від представника відповідача Кузьміної В. до суду надійшли доповнення до відзиву, які протокольною ухвалою суду залишені без розгляду.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Заявила, що докази понесених витрат на правову допомогу будуть надані протягом п'яти днів після проголошення рішення суду.
Представник відповідача Кузьміна В.С. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року у справі № 440/10109/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_3 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області" №33/37-4/8952 від 18.02.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 01.12.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області" №33/37-4/8952 від 18.02.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням проведених виплат (а.с.18-20).
З копії розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 948952, пенсіонер ОСОБА_3 , слідує, що сума доплати за рішенням суду становить 191991,95 грн. (а.с.29).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.14).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 03 вересня 1981 року В.Багачанським районним відділом ЗАГС Полтавської області, вбачається, що батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 (а.с.15).
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом виданого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Святецькою І.В. 22.10.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 4086, спадкова справа № 59/2024, вбачається, що спадкоємцем майна після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є його син ОСОБА_2 (а.с.16).
На звернення ОСОБА_5 першим заступником начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області В. Носенком повідомлено, що його звернення щодо проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 р. по справі № 440/10109/22 розглянуто. Проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 та нараховано доплату пенсії за рішенням суду за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 у розмірі 191991,95 грн. Виплату пенсії, перерахованої на виконання рішення суду, буде розпочато з 01.03.2023 р. в сумі 10751,03 грн. Виплати коштів на виконання рішення суду здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень, для здійснення відповідних виплат (а.с.22-23).
На звернення ОСОБА_6 заступником начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області О.Мисик повідомлено, ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, отримував пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Згідно матеріалів архівної пенсійної справи ОСОБА_3 було нараховано заборгованість на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року у справі № 440/10109/22 за період з 01.12.2019 р. по 28.02.2023 р. у розмірі 191991,95 грн., невиплачені кошти ОСОБА_3 можливо отримати у разі зміни сторони виконавчого провадження. Дане право передбачене ст. 379 КАС України (а.с.27).
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п'ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину,яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 638/19167/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок, зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») членів сім'ї, які належать до колаосіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини, пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя,стають спадковими.
Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 420/5064/22.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
Для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя не було отримано 191 991 грн. 95 коп. на виконання рішення суду про перерахунок пенсії, а тому дані кошти належали спадкодавцеві та увійшли до складу спадщини. У зв'язку з цим, ОСОБА_2 за законом успадкував заборгованість по перерахунку пенсії в сумі 191 991 грн. 95 коп.
На даний час рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі № 440/10109/22 не виконано.
Сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя внаслідок неправомірних дій пенсійного фонду, який не виконував у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов'язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.
Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 673/393/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.
Аргументи відповідача про те, що до даних правовідносин необхідно застосовувати ч.1 ст. 379 КАС, суд відхиляє, оскільки спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії, яка належала спадкодавцю за життя, тому цей спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18 за позовом фізичної особи до органу пенсійного фонду щодо виплати нарахованої, але невиплаченої спадкодавцю (батьку позивача) пенсії дійшла висновку, що судові рішення, на підставі яких в органу пенсійного фонду виник обов'язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються. Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача.
Отже, спір, що виник у зв'язку з відмовою органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішений за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 28 листопада 2023 року у справі № 420/244/20, від 14 березня 2024 року у справі№ 420/3331/21, від 19 вересня 2024 року у справі № 500/620/20.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на спадкове майно - пенсію, присуджену спадкодавцю за життя, та задоволення позову ОСОБА_2 , як спадкоємця, на отримання належного йому спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області необхідно стягнути на користь ОСОБА_7 судовий збір у сумі 1919 грн. 92 коп.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_2 доплату до пенсії, що була нарахована на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 по справі № 440/10109/22, за період з 01.12.2019 по 28.02.2023, але не виплачена його батьку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 191 991 грн. 95 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1919 грн. 92 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, місце знаходження : 36000 м.Полтава, вул. Гоголя,34, код ЄДРПОУ - 13967927.
Повне рішення складено 12 вересня 2025 року.
Суддя Л.І. Савченко
Заперечення представника Пенсійного щодо витрат на правову допомогу:
у яких надано заперечення аналогічні, до викладених у відзиві . Крім того, зазначила , що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не є безпосереднім розпорядником коштів, а кошти на утримання використовуються в межах затвердженого кошторису видатків та плану асигнувань Можливості виділення додаткових коштів, в даному випадку, на відшкодування судового збору позивачеві немає. Також представник відповідача вважає, що необхідно врахувати принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Представник відповідача складену позовну заяву не вважає справою значної складності та витрачений адвокатом час на її складання є не великим, а тому оцінка витрат на правову допомогу є значно перевищеною, необґрунтованою та безпідставною.
Справа № 554/13449/224
Провадження № 2/554/130/2025
14 квітня 2025 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Снігур В.В.
за участю позивача - ОСОБА_8 , представника позивача - ОСОБА_9 , представника відповідача - Рогози Х.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_8 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,-
Позивач ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення в порядку спадкування недоотриманої суми пенсії після смерті ОСОБА_10 у розмірі 204693,77 грн.
В обґрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її батько ОСОБА_10 , вона є єдиною спадкоємицею майна померлого. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі № 440/8648/21 зобов'язано Головне управління ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_10 з 01 квітня 2019 року у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 № 9/1/3368/фп51690 від 29.06.2021 р., відповідно до вимог ст.ст. 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та ст.. 9 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». 02.01.2021 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 440/8648/21, який до примусового виконання не пред'являвся. Позивач вказує, що вона звернулась з вказаним виконавчим листом до відповідача і отримала відповідь, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 р. у справі № 440/8648/21 нараховано заборгованість у сумі 204693,77 грн. Невиплачені кошти за ОСОБА_10 можна отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження відповідно до ст.. 379 КАС України. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №440/8648/21 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_8 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №440/8648/21 за позовом ОСОБА_10 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Позивач вказує, що приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Рой Т.В. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з недоодержаної суми пенсії. ОСОБА_11 зазначає, що відповідачем порушено її право на отримання недоотриманої пенсії після смерті батька, тому змушена звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 06 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
16 січня 2025 року від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надішов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. У відзиві зазначила, що ОСОБА_10 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримував пенсію за вислугу років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 по справі №440/8648/21 за період з 01.04.2019 по 31.10.2021 в розмірі 204693,77 грн. Дані кошти підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. 21.08.2024 року на адресу Управління надійшло звернення ОСОБА_8 щодо виплати заборгованості на виконання рішення суду за померлого батька ОСОБА_10 . У відповідь на вказане звернення Управлінням повідомлено, що доплату пенсії нараховану ОСОБА_10 можливо отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження. Дане право передбачено ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України. Кошти, нараховані на виконання рішення суду, підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішенням суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Представник відповідача у відзиві зазначає, що стаття 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає включення заборгованості, яка нарахована на виконання рішення суду до складу недоотриманої пенсії. Згідно з положеннями ст. 52 Закону №1058-IV,сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. Згідно з положеннями ст. 52 Закону №1058-IV,сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. Зміст ч. 3 ст. 52 Закону №1058 також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення» в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини. Представник відповідача зазначає, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми нарахованої пенсії або інших виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю (а.с.40-42).
07 лютого 2025 року від представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України Рогози Х.С. до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Державного казначейства у Полтавській області(а.с.57-58).
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про залучення до участі у справі співвідповідача Головного управління Державної казначейської служби у Полтавській області. Закрито підготовче провадження по справі. (а.с.66).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_8 та її представник Кривенкова М.В. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Представник відповідача Рогоза Х.С. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 року у справі № 440/8648/21 адміністративний позов ОСОБА_10 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_10 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 №9/1/3368/фп51690 від 29 червня 2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_10 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_10 з 01 квітня 2019 року у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 №9/1/3368/фп51690 від 29 червня 2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_10 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із врахуванням раніше виплачених сум (а.с.8-15).
02 листопада 2021 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 440/6848/21 (а.с.21-22).
З копії розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ПФ 51690, пенсіонер ОСОБА_10 , слідує, що сума доплати за рішенням суду становить 204693,77 грн. (а.с.45).
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.28).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , повторно виданого 22 вересня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) вбачається, що батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_10 (а.с.25).
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом виданого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Рой Т.В. 14.05.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1690, спадкова справа № 195/2023, вбачається, що спадкоємцем майна після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 є його дочка ОСОБА_8 (а.с.24).
З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 76955227 від 14.05.2024 р. вбачається , що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 приватним нотаріусом Рой Т.В. заведено спадкову справу №195/2023 , номер справи у спадковому реєстрі 71801581 (а.с.84).
З довідки виданої приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Рой Т.В. 10.04.2024 р. № 201/02-14 вбачається, що спадкоємцем щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є його дочка - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Інформація про інших спадкоємців станом на 10.04.2024 р. згідно матеріалів спадкової справи № 195/2023 відсутня (а.с.26).
На звернення ОСОБА_10 в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області В. Носенком повідомлено, що ОСОБА_10 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, отримував пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Згідно матеріалів архівної пенсійної справи ОСОБА_10 було нараховано заборгованість на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2021 року у справі № 440/5063/19 з 01.01.2018 р. по 15.03.2020 р. у розмірі 33621,48 грн. Виплата заборгованості проведена 09.11.2022 року. Нараховано заборгованість на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду, а саме: від 08.09.2021 по справі № 440/8648/21 за період з 01.04.2019 по 31.10.2021 в розмірі 204693,77 грн., від 17.01.2022 по справі № 440/14179/21 за період з 01.04.2019 по 31.03.2022 в розмірі 408425,22 грн., від 18.08.2022 по справі № 440/6218/22 за період з 01.03.2022 по 30.09.2022 в розмірів 28083,79 грн. Невиплачені кошти ОСОБА_10 можливо отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження. Дане право передбачене ст.. 379 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.32).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_8 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №440/8648/21 за позовом ОСОБА_10 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (а.с.17).
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п'ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину,яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 638/19167/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок, зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») членів сім'ї, які належать до колаосіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини, пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя,стають спадковими.
Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 420/5064/22.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
Для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_10 за життя не було отримано 204693,77 грн. на виконання рішення суду про перерахунок пенсії, а тому дані кошти належали спадкодавцеві та увійшли до складу спадщини. У зв'язку з цим, ОСОБА_10 за законом успадкувала заборгованість по перерахунку пенсії в сумі 204693,77 грн..
На даний час рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі № 440/8648/21 не виконано.
Сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя внаслідок неправомірних дій пенсійного фонду, який не виконував у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов'язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.
Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 673/393/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.
Аргументи відповідача про те, що до даних правовідносин необхідно застосовувати ч.1 ст. 379 КАС, суд відхиляє, оскільки спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії, яка належала спадкодавцю за життя, тому цей спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18 за позовом фізичної особи до органу пенсійного фонду щодо виплати нарахованої, але невиплаченої спадкодавцю (батьку позивача) пенсії дійшла висновку, що судові рішення, на підставі яких в органу пенсійного фонду виник обов'язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються. Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача.
Отже, спір, що виник у зв'язку з відмовою органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішений за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 28 листопада 2023 року у справі № 420/244/20, від 14 березня 2024 року у справі№ 420/3331/21, від 19 вересня 2024 року у справі № 500/620/20.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на спадкове майно - пенсію, присуджену спадкодавцю за життя, та задоволення позову ОСОБА_8 , як спадкоємця, на отримання належного їй спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9, ч. 1 ст. 5 Закону України «Просудовий збір», з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судовий збір у сумі 2046,94 грн. необхідно стягнути на користь держави.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_8 - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_8 суму недоотриманої пенсії після померлого батька ОСОБА_10 в порядку спадкування у розмірі 204 693 грн. 77 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_8 судовий збір у сумі 2 046, 94 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - ОСОБА_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_6 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, місце знаходження : 36000 м.Полтава, вул. Гоголя,34, код ЄДРПОУ - 13967927.
Повне рішення складено 24 квітня 2025 року.
Суддя Л.І. Савченко