19 серпня 2025 року м.Дніпросправа № 160/30376/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі № 160/30376/24 (суддя Ніколайчук С.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) задоволено, судом визнано протиправною та скасовано вимогу Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.09.2024 № Ф-34667-0436-У.
16.01.2025 представником ОСОБА_1 подано заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 160/30376/24. Представник позивача просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн..
В обґрунтування вказаної заяви було зазначено, що за правову допомогу у розгляді позовної заяви було сплачено позивачем - 5 000 гривень представнику позивача - адвокату Фещенко М.Л., що підтверджується квитанцією на суму 5 000 гривень та меморіальним ордером, які містяться в матеріалах справи.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн..
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що представником позивача будь-яких дій, спрямованих на збирання доказів, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не вчинено. Також, в договорі про надання професійної правничої допомоги від 05.11.2024 викладено лише стандартні загальні фрази, без жодних посилань на конкретні обставини даної судової справи, документи тощо. Справа, яка розглядається, по своїй суті є не складною. Тому, на думку скаржника, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу є явно завищеними.
Позивач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На виконання ч.7 ст.139 КАС України в позовній заяві представником позивача було надано:
- копію договору про надання професійної правничої допомоги №41143 від 05.11.2024;
- копію ордеру адвоката;
- копію додаткової угоди №1 від 24.05.2024 до договору №041140;
- копію квитанції № HCMH-AACC-AA95-9AT3 від 24.05.2024 про зарахування частини гонорару адвоката в розмірі 5 000 грн..
Загальна сума витрат на правову допомогу згідно вищевказаного договору та підтверджуючих документів складає загальну суму в розмірі - 5 000 грн..
Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. з відповідача на користь позивача.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Так, згідно п. 4 ч.1ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Колегія суддів, дослідивши надані позивачем документи, приходить до висновку, що позивачем підтверджено понесення судових витрат на правничу допомогу у даній справі.
Слід зазначити, що судом першої інстанції досліджені документи, надані позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу, суд дійшов вірного висновку про задоволення клопотання шляхом присудження на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Дослідивши обставини та матеріали справи, аргументи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі № 160/30376/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак