19 серпня 2025 року м.Дніпросправа № 160/30376/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №160/30376/24 (суддя Ніколайчук С.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про сплату боргу (недоїмки) від 12.09.2024 № Ф-34667-0436-У.
У позовній заяві позивач зазначав, що відповідач безпідставно виніс вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки він припинив підприємницьку діяльність.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. У скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що відповідно даних ІКП по КБК 71040000 ФОП ОСОБА_1 станом на 26.07.2024 були порушені строки граничної сплати єдиного внеску: по строку сплати 09.02.2018 нараховано за 2017 рік - 8448,00 грн -сплачено 11.12.2019; по строку сплати 19.04.2018 нараховано за I квартал 2018 року -2457,18 грн - сплачено 11.12.2019; по строку сплати 19.07.2018 нараховано за II квартал 2018 року -2457,18 грн - сплачено 11.12.2019; по строку сплати 21.10.2018 нараховано за III квартал 2018 року -2457,18 грн - сплачено 11.12.2019; по строку сплати 21.01.2019 нараховано за IV квартал 2018 року -2457,18 грн - сплачено 11.12.2019; по строку сплати 19.04.2019 нараховано за І квартал 2019 року - 2754,18 грн - сплачено 11.12.2019; - по строку сплати 19.07.2019 нараховано за II квартал 2019 року - 2754,18 грн - сплачено 11.12.2019; - по строку сплати 21.10.2019 нараховано за ІII квартал 2019 року - 2754,18 грн. - сплачено 11.12.2019; по строку сплати 17.12.2019 нараховано в звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску згідно Додатку 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 14.04.2015 №435 за 2019 рік від 17.12.2019 № 47389 за жовтень - листопад 2019 року в сумі 1836,12 грн, з урахуванням переплати 5,29 грн, залишок недоїмки склав 1830,83 грн, яку було сплачено 20.12.2019. Таким чином ГУ ДПС відносно ФОП ОСОБА_1 було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно форми Додатка 12 до Інструкції № 449 від 26.07.2024 № 0480022413 на загальну суму 17082,67 грн по ІКП по КБК 71040000 (у тому числі: штрафна санкція - 5674,05 грн, пеня - 11408,62 грн).
Позивач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_1 .
02.02.2011 позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець за номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичний осіб та фізичний осіб підприємців №22240000000076052, але не здійснював підприємницьку діяльність.
В 2019 року позивач припинив підприємницьку діяльність шляхом закриття ФОП.
З 2014 року по теперішній час позивач перебував у трудових відносинах з - ТОВ «Українській рітейл» (код ЄДРПОУ 34604386).
Відповідач на підставі даних інформаційної системи податкового органу прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-34667-0436-У від 12.09.2024 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 16 159,32 грн..
Підставою для формування вимоги № Ф-34667-0436-У від 12.09.2024 року є інформація, наявна в базі даних інформаційної системи органу доходів і зборів по інтегрованій картці платника податків, в якій відображено наступні несплачені нарахування на момент винесення оскаржуваної вимоги:
- по строку сплати 09.02.2018 нараховано за 2017 рік - 8448,00 грн -сплачено 11.12.2019;
- по строку сплати 19.04.2018 нараховано за І квартал 2018 року -2457,18грн - сплачено 11.12.2019;
- по строку сплати 19.07.2018 нараховано за II квартал 2018 року -2457,18грн - сплачено 11.12.2019;
- по строку сплати 21.10.2018 нараховано за III квартал 2018 року -2457,18грн - сплачено 11.12.2019;
- по строку сплати 21.01.2019 нараховано за IV квартал 2018 року -2457,18грн - сплачено 11.12.2019;
- по строку сплати 19.04.2019 нараховано за І квартал 2019 року - 2754,18грн - сплачено 11.12.2019;
- по строку сплати 19.07.2019 нараховано за II квартал 2019 року - 2754,18грн - сплачено 11.12.2019;
- по строку сплати 21.10.2019 нараховано за III квартал 2019 року - 2754,18грн - сплачено 11.12.2019;
- по строку сплати 17.12.2019 нараховано в звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску згідно Додатку 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 14.04.2015 №435 за 2019 рік від 17.12.2019 № 47389 за жовтень - листопад 2019 року в сумі 1836,12 грн, з урахуванням переплати 5,29 грн, залишок недоїмки склав 1830,83 грн, яку було сплачено 20.12.2019.
У зв'язку з несплатою нарахованого єдиного внеску станом на 26.07.2024 в ІКП ФОП ОСОБА_1 обліковується недоїмка на загальну суму 16 159,32 грн..
Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом про її скасування.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявних підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).
Пунктами 2 та 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VІ визначено, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VIII), яким було внесено зміни, зокрема, до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ щодо нарахування єдиного внеску його платниками.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ (у редакції Закону № 1774-VIII, зі змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій») єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином, у зв'язку із внесеними до Закону №2464-VІ змінами щодо нарахування єдиного внеску його платниками у фізичних осіб - підприємців з 01.01.2017 виник обов'язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску незалежно від того, чи отримували вони дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу.
Згідно з абзацами першим, п'ятим-сьомим частини четвертої статті 25 Закону №2464-VІ податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом №2464-VІ, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція №449).
Положеннями пункту 1 Розділу VI Інструкції № 449 визначено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Згідно з пунктом 2 розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником до податкових органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. У разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Відповідно до абзацу 7 пункту 3 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Згідно з пунктом 4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) пред'являє її до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи податкового органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, Недоїмкою є сума єдиного внеску, яка своєчасно не сплачена у строки, встановлені вказаним Законом.
Таким чином, чинним законодавством надано право податковому органу нарахувати єдиний внесок з облікових даних з інформаційної системи без складання акту перевірки, і у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платниками єдиного внеску (які не виконали обов'язок щодо самостійного обчислення і сплати цих внесків в порядку і розмірах, визначених законом) - відповідач вправі був обчислювати суми єдиного внеску, не нараховані і не сплачені платником сум єдиного внеску, та зазначати це у вимозі про сплату боргу (недоїмки).
Як встановлено з матеріалів справи, з 05.09.2014 по теперішній час (тобто, у період коли позивач був зареєстрований фізичною особою-підприємцем) позивач перебував у трудових відносинах з - ТОВ «Українській рітейл» (код ЄДРПОУ 34604386). Ця обставина підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України за формою ОК-5 , копія кого наявна в матеріалах справи.
У період з 2017 року по 2019 рік, який охоплює строк, за який позивачу нараховано суми єдиного внеску оскарженою вимогою, роботодавцем здійснювалось відрахування єдиного соціального внеску за позивача до бюджету.
Доказів, що позивач отримував у цей період дохід від провадження господарської діяльності судом не встановлено. Відповідач про наявність таких доходів не зазначає.
Факт перебування особи на обліку в органах податкової служби не змінює вищенаведених висновків, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється податковим органом незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.
Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржена вимога (2017 рік, 2018 та 2019 рік), нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як фізичною особою-підприємцем, яка має право провадити господарську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 23.01.2020 року у справі №480/4656/18.
Таким чином, позивач у період часу з 2017 по 2019 роки, за який відповідачем здійснено нарахування єдиного внеску оскарженою вимогою, був найманим працівником, отримував заробітну плату, з якої щомісячно відраховувались суми єдиного внеску не нижче встановленого законодавством розміру.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржена вимога є протиправною та підлягала скасуванню.
Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Розподіл судових витрат відповідно до вимог ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі № 160/30376/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак