Дата документу 15.09.2025Справа № 554/7008/25
Провадження № 2/554/3401/2025
15 вересня 2025 р. Шевченківський районний суд міста Полтави в складі: головуючого судді Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Мазніченко М.А., розглянувши у судовому засіданні в м.Полтаві справу за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
12.05.2025 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулось до суду з вказаною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 15.05.2025 року відкрито провадження по даній заяві.
На адресу суду від представника ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надійшла заява про закриття провадження по справі та повернення судового збору.
Суд, розглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. В разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.09.2021 року у справі № 638/3792/20.
Суд вважає, що позивач фактично відмовився від позову, що слідує зі змісту заяви його представника саме, що борг сплачено, а тому підстави для закриття провадження по справі у зв'язку із відсутністю предмету спору, відповідно до п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, відсутні.
Разом з тим, положеннями п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Оскільки, відповідачем погашено борг в добровільному порядку після звернення до суду з позовом, що слідує із клопотання представника позивача про закриття провадження по справі, суд приходить до висновку, що клопотання може бути прийнято судом, а провадження по справі підлягає закриттю, на підставі п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Щодо повернення з державного бюджету судового збору, який було сплачено при подачі позову до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Керуючись ст.ст.13, 142, 255, 353-355 ЦПК України, -
Провадження у справі за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Повернути ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» судовий збір у розмірі 3028 грн., сплачений ним (06.05.2025 року у сумі 2725,20 грн. через АТ «Полтава - банк» за платіжним доручення №1696136240, та 04.10.2024 року у сумі 302,80 грн. через АТ «Полтава - банк» за платіжним доручення №1765934125), одержувач ГУК у Полт.обл/тг. м.Полтава/, код 37959255, Казначейство України UA 048999980313121206000016721.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: В.М.Бугрій