17 вересня 2025 року справа № 542/1625/25
провадження 1-кс/542/293/25
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні Новосанжарського районного суду Полтавської області клопотання прокурора Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури в Полтавській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2025 за № 12025175480000096 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України про арешт майна, -
15 вересня 2025 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшло клопотання прокурора Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури в Полтавській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2025 за № 12025175480000096 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, у якому просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: посвідчення водія НОМЕР_1 від 03.01.2013 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 13.09.2025 близько 10:00 год на вулиці Центральній в селищі Нові Санжари Полтавського району Полтавської області, працівниками поліції був зупинений автомобіль "Nissan Leaf' державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надав для перевірки посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке має ознаки підробки. Під час перевірки посвідчення водія згідно з базою ІПНП (інформаційний портал Національної поліції), було встановлено, що посвідчення водія зазначеної серії та номеру в базі відсутнє.
Вказав, що на підставі добровільної письмової згоди ОСОБА_4 було проведено огляд посвідчення водія на його ім'я. Вказане посвідчення водія серії: НОМЕР_1 від 03.01.2013 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено.
Зазначив, що вилучена річ в подальшому може бути використана як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурор надав заяву про розгляд клопотання без його участі, зазначивши, що клопотання підтримує та просить його задовольнити.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав заяву, у якій вказав, що судове засідання просить проводити без його участі, покладається на розсуд суду.
Слідчий суддя у відповідності до положень ч. 1 ст. 172 КПК України вважає можливим розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з'явилися.
Відповідно до положень частини 4 статті 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Органом досудового розслідування встановлено, що 13.09.2025 близько 10:00 год на вулиці Центральній в селищі Нові Санжари Полтавського району Полтавської області, працівниками поліції був зупинений автомобіль "Nissan Leaf' державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надав для перевірки посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке має ознаки підробки. Під час перевірки посвідчення водія згідно з базою ІПНП (інформаційний портал Національної поліції), було встановлено, що посвідчення водія зазначеної серії та номеру в базі відсутнє.
Відомості за цим фактом 14.09.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175480000096 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
На підставі добровільної письмової згоди ОСОБА_4 було проведено огляд посвідчення водія на його ім'я.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 13.09.2025, в ході огляду вилучено посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 .
Постановою дізнавача СД відділення поліції № 3 ПРУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 від 14.09.2025 вилучена річ визнана речовим доказом.
Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
А саме, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За змістом положень ч. 1 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і як слідує з ч. 3 цієї ж статті у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що тимчасово вилучена річ, що зазначена у клопотанні прокурора, є речовим доказом у кримінальному провадженні, яка могла зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження і відповідає критеріям, встановленим у ст. 98 КПК України.
Невжиття заходів щодо накладення арешту на цей матеріальний об'єкт може призвести до його приховування, пошкодження, втрати, знищення або перетворення, і тим самим знищення слідів та доказів кримінального правопорушення, що може перешкодити проведенню необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні.
У зв'язку з наведеним та з метою забезпечення збереження речових доказів, вказана у клопотанні прокурора річ підлягає арешту, а клопотання - задоволенню.
При цьому, слід зауважити, що при вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України враховано наявність правової підстави для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власника майна завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для його власника.
Крім того, при постановленні ухвали слідчим суддею враховано загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Так, на переконання слідчого судді прокурором доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора та може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.
При цьому, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 132 КПК України, оцінивши потреби досудового розслідування, дійшов висновку про неможливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження встановити обставини вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні.
Водночас, слід зауважити, що доказів на спростування вказаних висновків слідчого судді матеріали клопотання не містять.
Між тим, відповідно до положень статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Враховуючи викладене вище, а також з огляду на розумність та співрозмірність обмеження права власника майна завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності накладення арешту на вказану у клопотанні річ.
На підставі викладеного, керуючись статтями 98, 170, 172, 173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури в Полтавській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2025 за № 12025175480000096 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія НОМЕР_1 від 03.01.2013 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з позбавленням права відчуження, розпоряджання, використання та проведення будь-яких робіт, що можуть змінити зовнішній вигляд вилученої речі, яке буде зберігатися в матеріалах кримінального провадження № 12025175480000096, до вирішення питання про долю речових доказів у порядку ст. 100 КПК України та до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору, а також особам, щодо майна яких вирішувалося питання про арешт.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково під час досудового розслідування слідчому судді, а під час судового провадження - суду.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Новосанжарського
районного суду Полтавської області ОСОБА_1