Справа № 357/16405/23
Провадження № 2/357/26/25
про відмову в задоволенні заяви про відвід судді
16 вересня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - Цукуров В.П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
за участю представника позивача - адвоката Капустіна В.В., представника відповідача - адвоката Козін Т.В., третьої особи - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області заяву третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення -
І. Історія, рух справи.
У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до своєї матері - ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення.
До матеріалів позовної заяви позивачем було приєднано клопотання про витребування від Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області інформації щодо реєстрації заяви ОСОБА_2 від 13.11.2023 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та прийнятого рішення за наслідками розгляду заяви.
25.12.2023 року судом було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
06.02.2024 року ухвалою суду витребувано від Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області інформацію щодо реєстрації заяви ОСОБА_2 від 13.11.2023 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та прийнятого рішення за наслідками розгляду заяви, для приєднання до матеріалів справи.
20.02.2024 року відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду подала клопотання про закриття провадження у даній справі у зв'язку з тим, що вона більше не є власником спірної квартири, а позивач з 2011 року в цій квартирі не проживає, оскільки вийшла заміж та переїхала жити до свого чоловіка у м.Фастів. До заяви було приєднано копію договору дарування квартири від 05.02.2024 року, відповідно до якого цей об'єкт нерухомості нею подаровано ОСОБА_3 , який є сином ОСОБА_1 та рідним братом ОСОБА_2
14.03.2024 року в судовому засіданні до початку розгляду справи по суті, проведеному за участю представника позивача - адвоката Капустіна В.В., за його клопотанням було виключено із складу відповідачів ОСОБА_1 , залучено її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Залучено до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_3
01.05.2024 року ані відповідач, ані його представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідач надав суду відзив та заяву про розгляд справи без його участі. Суд постановив ухвалу про відмову в задоволенні заяви про закриття провадження у справі.
03.10.2024 року до канцелярії суду представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Органу опіки та піклування - виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області. Клопотання обґрунтовано тим, що на момент звернення до суду із даним позовом неповнолітній син позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був і на даний час є зареєстрованим за місцем проживання свого батька - ОСОБА_5 . Відтак, рішення у даній справі жодним чином не могло вплинути на його права та законні інтереси, тому орган опіки та піклування до участі у справі не залучався. Однак ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто вже під час розгляду даної справи в суді, у ОСОБА_2 народився син ОСОБА_6 , місце проживання якого батьки вирішили зареєструвати (задекларувати) за адресою реєстрації матері. Проте, зробити це вони не змогли, оскільки первісний відповідач у цій справі, а зараз - третя особа, ОСОБА_1 , після відкриття провадження у справі, скориставшись спрощеною процедурою зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання, зняла ОСОБА_2 із зареєстрованого місця проживання. Фактично склалася ситуація, внаслідок якої порушуються житлові права дитини. ОСОБА_2 набула право користування квартирою згідно з законом як член сім'ї власника майна, тому зняття із зареєстрованого місця проживання породжує лише наслідки, проте не припиняє право користування житловим приміщенням. Станом на сьогодні відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням чи про виселення її з квартири. Оскільки ОСОБА_2 набула право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , яке по своїй суті є сервітутом, і не втратила його на момент народження дитини, малолітня дитина автоматично набула право користування цим житлом. ОСОБА_2 не має можливості забезпечити малолітньому сину будь-яке інше зареєстроване місце проживання, оскільки не має у власності нерухомого майна. Також, нерухомого майна не має у власності батько дитини - ОСОБА_2
26.12.2024 року ухвалою суду залучено до участі у справі Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.
25.03.2025 року ухвалою суду у задоволенні клопотань третьої особи ОСОБА_1 про виклик свідків від 07.08.2024 року та від 25.12.2024 року було відмовлено. Визнано явку особисто позивача ОСОБА_2 та особисто відповідача ОСОБА_3 у судові засідання у даній справі обов'язковою. Зобов'язано позивача ОСОБА_2 надати актуальну Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також відомості щодо наявності у неї на праві оренди житлового приміщення та інші відомості щодо місця її проживання та відповідних правових підстав. Зобов'язано відповідача ОСОБА_3 , його представника Козін Т.В. , третю особу ОСОБА_1 надати суду докази поважності причин неявки в попередні судові засідання.
16.04.2025 року до канцелярії суду за допомогою системи «Електронний суд» представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №357/503/25, що розглядається Білоцерківським міськрайонним судом Київської області.
04.06.2025 року ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній цивільній справі. У справі оголошено перерву до 31.07.2025 року.
31.07.2025 року у судове засідання третя особа ОСОБА_1 не з'явилася, до канцелярії суду особисто подала клопотання, датоване 30.07.2025 року, у якому у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні і неможливістю бути присутньою просила відкласти розгляд справи на інший день. До клопотання не було додано жодних документів на підтвердження вказаних у ньому обставин.
Із врахуванням, у тому числі, неявки в судове засідання третьої особи ОСОБА_1 у розгляді справи було оголошено перерву до 16.09.2025 року.
Загалом третя особа на стороні відповідача та відповідач/представник відповідача 8 (вісім) разів зверталися до суду із клопотаннями про відкладення розгляду справи (т.1 а.с. 40, 134, 155-156, 196, 197, 208-209, 213, т.2 а.с. 70).
ІІ. Короткий зміст заяви про відвід судді. Позиції учасників справи.
16.09.2025 року (безпосередньо перед судовим засіданням) третьою особою ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву про відвід судді, в якій вона вказує на нібито наявність обставин, які викликають сумнів в його об'єктивності та неупередженості.
Третя особа в заяві зазначає, що нею було подано та зареєстроване в канцелярії суду 30.07.2025 року клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв'язку з її хворобою. Незважаючи на це судове засідання 31.07.2025 року відбулося за її відсутності. У всіх судових засіданнях, у яких вона була присутньою, ОСОБА_1 жодного разу не надавали слова по справі, її думку ніхто не запитував, вона була позбавлена можливості надавати пояснення, аргументи і докази. Усі судові засідання розпочиналися розглядом клопотань сторони позивача. Зокрема:
06.02.2024 року суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів,
19.02.2024 року суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі,
14.03.2024 року суд задовольнив клопотання представника Позивача про виключення зі складу відповідачів ОСОБА_1 , залучення її у якості третьої особи, залучення до участі у справі ОСОБА_3 у якості відповідача,
01.05.2024 року суд, при винесенні ухвали про відмову в задоволенні заяви про закриття провадженні у справі, проігнорував позицію ОСОБА_1 ,
25.03.2025 року суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків від 07.08.2024 року та 25.12.2024 року. Відповідну ухвалу суду ОСОБА_1 вважає необґрунтованою,
26.12.2024 року суд, проігнорувавши позицію ОСОБА_1 , задовольнив клопотання представника позивача про залучення до участі у справі Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Білоцерківської міської ради,
16.04.2025 року суд задовольнив клопотання сторони позивача про відкладення розгляду справи та про приєднання доказів до матеріалів справи. При цьому не розглянув клопотання сторони відповідача про зупинення провадження у справі,
03.06.2025 року суд задовольнив клопотання представника позивача про приєднання до матеріалів справи нової інформації та нових документів. Також тоді суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Таку ухвалу ОСОБА_1 вважає необґрунтованою.
Також третя особа ОСОБА_1 звернула увагу на поведінку судді. Зауважила, що на її думку суддя проявляє особливе ставлення до позивача і його представника по справі, та упереджене ставлення особисто до неї, а також до відповідача та його представника.
Зазначила, що 09.09.2025 року вона подавала заяву через електронний суд про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді. До цього часу, 16.09.2025 року їй так і не надали доступ до матеріалів справи. Натомість її приєднали та надали доступ до матеріалів якоїсь іншої справи, де вона не є учасником.
16.09.2025 року у судовому засіданні третя особа ОСОБА_1 підтримала заяву про відвід судді шляхом зачитування вголос її змісту. Факт подачі такої заяви у день судового засідання безпосередньо перед самим судовим засіданням пояснила тим, щоб «вона нікуди не поділася». Зазначила, що вона припинила перебувати на лікуванні 08.08.2025 року, утім докази на підтвердження цього подала до канцелярії суду безпосередньо перед судовим засіданням з тих же міркувань. Наголосила, що їй не зрозуміло її статус у даній справі, а саме вона є третьою особою чи відповідачем по справі.
У судовому засіданні представник позивача проти задоволення заяви про відвід судді заперечував. Зазначив, що викладені у ній підстави є незгодою ОСОБА_1 із ухваленими судом процесуальними рішеннями під час розгляду даної цивільної справи. Зауважив, що заява про відвід судді є необґрунтованою і безпідставною, а третя особа у такий спосіб намагається затягнути розгляд даної справи, задля вирішення дотичного питання у межах розгляду іншої судової справи. Звернув увагу на те, що аргументи заяви стосуються відповідача по справі та його представника, при тому, що самим відповідачем чи його представником такої заяви не подано.
Представник відповідача, яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, підтримала заяву третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді.
ІІІ. Норми права, яким керується суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пунктах 28-32 рішення у справі «Газета «Україна - центр» проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. Аналогічна позиція висловлена ЄСПЛ й у пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України».
У той же час, відповідно до ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
За правилами частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України, зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Частинами 1-3 статті 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Згідно з ч.3 ст.44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
IV. Висновки суду.
Фактично третя особа ОСОБА_1 не погоджується з вищевказаними процесуальними рішеннями суду за результатами розгляду заяв та клопотань учасників справи. Утім, усі указані заяви і клопотання та додатки до них були уважно досліджені судом як в судовому зсіданні, так і на стадії постановлення відповідних ухвал. Мотиви задоволення чи відмови в задоволенні таких заяв та клопотань судом було детально викладено.
Твердження третьої особи ОСОБА_1 про наявність особливого ставлення суду до позивача і його представника по справі, та упередженого ставлення особисто до неї, а також до відповідача та його представника є необґрунтованим та безпідставним.
Хоча надання доступу до матеріалів справи в електронному вигляді за допомогою системи «Електронний суд» не відноситься ані до компетенції, ані до технічних можливостей судді, суд констатує, що ОСОБА_1 надано доступ не до іншої, а саме до цієї справи в день надходження від неї відповідної заяви - 09.09.2025 року, що підтверджується довідкою за підписом керівника апарату від 17.09.2025 року (т.2 а.с. 83).
Відомості про надання ОСОБА_1 доступу в електронному вигляді за допомогою системи «Електронний суд» до матеріалів справ, учасником яких вона не є, у суду відсутні. Самою ОСОБА_1 жодних доказів на підтвердження існування даних обставин не надано.
Окрім того, ОСОБА_1 неодноразово зверталася до суду із заявами про ознайомлення з матеріалами справи, зокрема: від 15.05.2024 року, від 09.10.2024 року, від 18.11.2024 року, від 28.03.2025 року та від 05.05.2025 року. По кожному з указаних звернень їй було надано можливість здійснення такого ознайомлення, про що свідчать її особисті розписки.
Стосовно тверджень ОСОБА_1 про її необізнаність стосовно процесуального статусу суд зазначає наступне.
14.03.2024 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, ОСОБА_1 було виключено зі складу відповідачів та залучено її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача (т.1 а.с. 60, зворот).
29.04.2024 року до канцелярії суду ОСОБА_1 було подано пояснення, у яких остання зазначила себе як «третя особа по справі» (т.1 а.с. 79).
Окрім того, 26.12.2024 року у судовому засіданні, у відповідь на аналогічні запитання ОСОБА_1 , головуючим у справі їй було надано детальні роз'яснення стосовно її процесуального статусу у даній цивільній справі, що підтверджується звукозаписом указаного судового засідання (т.1 а.с. 183-185).
Таким чином, з огляду на підстави заявленого відводу, суд доходить висновку про те, що заява є необґрунтованою. Зазначені у ній відомості не відповідають дійсності та не підтверджені жодними доказами, а ґрунтуються хибному сприйнятті третьою особою ОСОБА_1 ухвалених судом процесуальних рішень, із якими вона не погоджується.
У свою чергу, п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, на який посилається заявник, передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Таких обставин ОСОБА_1 також не наведено та не існує в природі.
Також нею не враховано, що відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України, зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями (діями) судді не може бути підставою для відводу.
V. Щодо зловживанням процесуальними правами.
Частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: з'явлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
При вирішенні питання визнання зловживанням процесуальними правами дій третьої особи ОСОБА_1 суд ураховує таку її процесуальну поведінку:
підстави, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свою заяву про відвід судді, були їй відомі заздалегідь, утім заяву про відвід судді було подано у день судового розгляду - безпосередньо перед судовим засіданням, а задля отримання цієї заяви від канцелярії суд спеціально оголошував технічну перерву;
озвучені причини таких дій, а саме щоб «вона нікуди не поділася» є явно безпідставними та надуманими;
дана справа перебуває на розгляді суду з грудня 2023 року, судові засідання у ній неодноразово відкладалися, у тому числі за клопотаннями ОСОБА_1 або у зв'язку з її неявкою (т.1 а.с. 40, 197, 228-230);
31.07.2025 року із врахуванням, у тому числі, неявки в судове засідання третьої особи ОСОБА_1 , у розгляді справи було оголошено перерву до 16.09.2025 року (т.2 а.с. 75, зворот);
відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2734 ОСОБА_1 було виписано зі стаціонару 08.08.2025 року (т.2 а.с. 88), утім подання заявлення нею заяви про відвід судді до канцелярії суду відбулося в день судового засідання 16.09.2025 року безпосередньо перед судовим засіданням, внаслідок чого головуючий мусив оголосити перерву для підготовки письмового тексту даної ухвали та відкласти розгляд справи.
З огляду на те, що в тексті заяви про відвід судді не зазначено жодної реальної підстави для відводу, передбаченої п.1-п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України (окрім незгоди з процесуальними рішеннями та діями головуючого, безпідставного твердження про ненадання їй доступу до матеріалів справи, а також необґрунтованого звинувачення в упередженому ставленні до учасників справи), суд доходить висновку про те, що третя особа ОСОБА_1 заявила завідомо безпідставний відвід, а також вчинила інші вищезазначені дії, що в сукупності призвело до безпідставного затягування розгляду даної цивільної справи. У таких діях третьої особи містяться ознаки зловживання процесуальними правами, передбаченого п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України.
VІ. Інші процесуальні питання.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що заява про відвід подана пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, підстави для її передачі на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід головуючого судді - відсутні.
Незважаючи на те, що третя особа ОСОБА_1 звернулася з заявою про відвід судді за явно надуманими підставами, і що суд визнає такі її дії зловживанням процесуальними правами, заяву про відвід доцільно розглянути по суті та ухвалити відповідне судове рішення, оскільки залишення заяви без розгляду в такому випадку є правом, а не обов'язком суду.
При цьому суд повторно роз'яснює третій особі ОСОБА_1 , що відповідно до приписів ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За правилами, встановленими ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
VІІ. Резолютивна частина.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40, 261, 353 ЦПК України-
У задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення - відмовити.
Визнати дії третьої особи ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами.
Відкласти судове засідання на 24 вересня 2025 року на 15 годин 50 хвилин.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 17.09.2025 року.
Суддя В. П. Цукуров