Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/3245/25
15 вересня 2025 року м. Овруч
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Гришковець А.Л.,
із секретарем Максимець О.В.,
з участю прокурора Дрогальчука О.С.,
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з управління стратегічних розслідувань в Житомирській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та такої, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , депутата Гладковицької сільської ради, працюючої фельдшером ФАП с. Гладковичі, за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , будучи у період з 25.11.2020 по теперішній час депутатом Гладковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області восьмого скликання та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог частини 1 статті 45 Закону несвоєчасно без поважних причин подала декларацію особи, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, чим порушила вимоги, передбачені чинним законодавством України, та вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 статті 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала. При цьому пояснила, що вона завжди подавала декларацію вчасно, а в цьому році напроти їй повідомили інші депутати, що можна не подавати, що вони не подавали і за попередні роки; працівники сільської ради також не сказали, що треба подавати, тому вона й не подавала. Коли дізналася, що треба подавати, то втратила також час на те, щоб знайти людину, яка б їй допомогла, так як сама вона не може цього зробити. Вона дуже переживає, розкаюється в скоєному. Більше не буде допускати таких порушень.
Прокурор в судовому засіданні просить визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у межах санкції даної статті. При цьому надав висновок ( в порядку ч.1 ст. 250 КУпАП), в якому також просить визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. При цьому зазначив, що міжнародні стандарти протидії корупції зобов'язують держави вживати заходів для встановлення у своєму національному законодавстві відповідальності за вчинення корупційних діянь. Це закріплено, зокрема, у Главі II «Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією» від 27.01.1999 року, Главі II Додаткового протоколу до неї від 15.05.2003 року, Главі III «Конвенції ООН проти корупції» від 31.10.2003 року, що ратифіковані Верховною Радою України 18.10.2006 року та є обов'язковими для України. Тому адміністративні правопорушення пов'язані з корупцією, не можуть визнаватися малозначними. Застосування ст. 22 КУпАП у вказаній категорії справ суттєво знижує ефективність протидії корупції, дозволяє правопорушнику уникнути передбаченої Законом відповідальності.
Згідно Антикорупційної стратегії на 2021-2025 роки одним із принципів антикорупційної політики нашої держави є зокрема, забезпечення невідворотності юридичної відповідальності за корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку та висновок прокурора, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Норма ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері запобігання корупції, а безпосереднім - відносини у сфері здійснення антикорупційного фінансового контролю.
Предметом правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції: за минулий рік.
Об'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується виключно виною у формі прямого чи непрямого умислу за інтелектуальною ознакою.
Згідно з рішенням першої сесії Гладковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області №1-1/20 від 24.11.2020 «Про початок повноважень депутатів Гладковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області» було визнано повноваження новобраних депутатів Гладковицької сільської ради, зокрема ОСОБА_1 .
Відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в-г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Підпунктом 2 пункту 2 розділу II «Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 252/23 від 08 листопада 2023 року (далі - Порядок), передбачено що щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан на усій території України, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Відповідно до Роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 07.03.2022 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю в умовах воєнного стану (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, проведення перевірок), щорічна декларація, подається у період з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, до 00 годин 00 хвилин відповідного числа третього місяця від такого дня.
Пунктом 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» №3384 прийнятий 20 вересня 2023 року, набрав чинності 12 жовтня 2023 року.
Таким чином, з 12 жовтня 2023 року здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону України «Про запобігання корупції» (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
За таких обставин, ОСОБА_1 , будучи депутатом Гладковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області, та у відповідності до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, повинна була подати щорічну декларацію за 2024 рік не пізніше 31 березня 2025 року.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік тільки 17.07.2025 о 15 год. 48 хв..
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №408 від 26.08.2025; паперовою копією електронної декларації ОСОБА_1 за 2024 рік; копією рішення №1-1/20 першої сесії восьмого скликання Гладковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області від 25.11.2020 «Про початок повноважень депутата Овруцької міської ради VІІІ скликання»; письмовим поясненням ОСОБА_1 від 06.08.2025; запитом управління стратегічних розслідувань в Житомирській області від 06.08.2025; супровідним листом в прокуратуру Житомирської області про погодження протоколу про адміністративне правопорушення; супровідним листом з прокуратури Житомирської області; а також рапортом оперуповноваженого УСР в Житомирській області Артема Здоренка від 26.08.2025.
Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю та об'єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вірно кваліфікуються за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки вона несвоєчасно подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Призначаючи адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до ч.2 ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, її майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вину свою визнає. Вона дуже переживає і розкаюється в скоєному. Не буде більше допускати таких порушень.
Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Відтак, враховуючи, що ОСОБА_1 визнає свою вину та щиро розкаюється в скоєному, а тому у відповідності до ст. 34 КУпАП суд визнає обставиною, що пом'якшує відповідальність порушника, - щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують відповідальність порушника у відповідності до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.
Щодо посилання прокурора в своєму висновку, що адміністративні правопорушення пов'язані з корупцією, не можуть визнаватися малозначними, суд враховує наступне.
Так, ст. 22 КУпАП визначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Визначення тяжкості адміністративного правопорушення нормами КУпАП не передбачено.
Згідно «Примітки» до ст.22 КУпАП положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п'ятою статті 122, статтями 122-2,122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п'ятою статті 126, статтями 130,161-1і173-2 цього Кодексу.
Тобто, не дивлячись на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, пов'язане з корупцією, законодавець не встановлює заборони щодо можливості звільнення особи від адміністративної відповідальності за його вчинення, оскільки не встановив такої заборони у примітці до ст.22 КУпАП.
Хоча вказане адміністративне правопорушення є з формальним складом, у матеріалах справи відсутні дані про те, що діями ОСОБА_1 спричинено будь-якої, зокрема і значної шкоди державним чи суспільним інтересам.
Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року ЄСПЛ у справі «Ізмайлов проти Росії»), а також застосований захід має бути пропорційним переслідуваній меті.
Відтак, оцінивши всі обставини вчинення правопорушення, вищезазначені докази в їх сукупності, враховуючи дані про особу, яка є заслуженим працівником охорони здоров'я, що підтверджується посвідченням, до адміністративної відповідальності притягується вперше, її вік, відношення до скоєного, проживання особи у безпосередній близькості від українсько-білоруського кордону, що викликає в певній мірі страх за своє життя і, як наслідок, певне зниження уважності до всього, що не стосується питань безпеки, а також врахувавши її щире каяття, відсутність обтяжуючих її відповідальність обставин, відсутність будь-яких негативних наслідків адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що вчинене за вищевказаних обставин адміністративне правопорушення у даному конкретному випадку може бути визнано малозначним та відповідно до висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу, в дусі додержання законів України та недопущення подібної поведінки надалі.
Згідно із ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 40-1, 172-6, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Справу закрити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А. Л. Гришковець