Справа № 296/9046/25
2-н/296/693/25
про відмову у видачі судового наказу
"16" вересня 2025 р. м.Житомир
Cуддя Корольовського районного суду міста Житомира Адамович О.Й. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Канцлер-Полісся" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території,
До Корольовського районного суду міста Житомира надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Канцлер-Полісся" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території.
Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Як передбачено ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.
Частиною 3 цієї статті визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Саме безспірність вимог є підставою для видачі судового наказу, в іншому випадку вирішення питання стягнення заборгованості вирішується судом в порядку позовного провадження (загального або спрощеного) з дотриманням принципів змагальності сторін, доведення учасниками справи обставин, що мають значення для справи і на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Таким чином, у наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника - це такі вимоги заявника, з яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають з повністю визначених і неоспорюваних цивільно правових відносин.
Відповідно до п.3. п 4 частини третьої статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
З матеріалів справи вбачається, що право вимоги стягувача до боржника виникло на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) №1 від 13.06.2025 року.
Згідно умов договору ОСББ «Будинок 70, вул. Київська» (цедент за договором) відступило ТОВ «Канцлер-Полісся» (цесіонарій за договором) право вимоги заборгованості співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що виникла на підставі несплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території (п.2.1 договору цесії).
Згідно п. 1.4 договору цесії, договір є безоплатним, і Цедент не отримує жодної компенсації за відступлення права вимоги.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною другою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі Закон № 2866-III) співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно ч. 9 ст. 10 Закону № 2866-III до виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина.
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі Закон № 417-VIII) до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень, зокрема про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Згідно п. 3 Розділу ІІІ Статуту ОСББ «Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - «Будинок 70, вул. Київська», до виключної компетенції загальних зборів належить попереднє (до їх укладання) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 5000,00, грн, а також договорів, предметом яких є, зокрема майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платників співвласників.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що стягувачем заявлено вимогу до боржника, яку не можна вважати безспірною та не підтвердженою документами згідно ст. 163 ЦПК України.
Так право вимоги первісного кредитора (ОСББ) до боржника виникло в силу Закону та Статуту, якими встановлено зобов'язання співвласника багатоквартирного будинку сплачувати внески та інші платежі на управителя спільним майном, які встановлюються рішенням зборів.
При цьому окремого письмового договору між ОСББ «Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - «Будинок 70, вул. Київська» та боржником ОСОБА_1 щодо сплати внесків не укладалося.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що право вимоги первісного кредитора (цедента) до боржника ОСОБА_1 виникло на підставі письмового договору. А тому договір від 13.06.2025 року про відступлення права вимоги (цесії) не відповідає вимогам ст. 513 ЦК України.
Крім того, згідно умов Статуту саме до повноважень загальних зборів ОСББ віднесено також прийняття рішення ро попереднє погодження умов договорів щодо уступки права вимоги, а також, якщо сума договору перевищує 5000,00 грн.
Як вбачається з матеріалі справи, загальні збори не приймали рішення щодо уступки права вимоги за зобов'язаннями до членів ОСББ, зокрема боржника, також не приймалося рішення загальних зборів щодо укладання договору сума яких перевищує 5000,00 грн.
Рішення про укладення договору цесії було прийнято на засіданні правління ОСББ від 02.06.2025 року, а не на підставі рішення загальних зборів співвласників, що є спірним.
Оскільки надані стягувачем документи викликають обґрунтований сумнів щодо правомірності виникнення у заявника права вимоги до боржника саме за договором цесії від 13.06.2025 року, ненадання копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі між заявником (кредитором) та боржником в підтвердження виникнення зобов'язання, слід дійти висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням статті 163 цього Кодексу.
Суд роз'яснює заявнику, що відповідно до статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 161,165, 166, 167 ЦПК України, суд, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Канцлер-Полісся" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. Й. Адамович