17 вересня 2025 року справа №200/4316/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: суддя-доповідач Казначеєва Е.Г., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І. В., розглянувши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 200/4316/25 (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 200/4316/25.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року апеляційна скарга була залишена без руху, з наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору.
Копія ухвали була надіслана на адресу апелянта та отримана скаржником 10.09.2025, що підтверджується інформацією з системи “Електронний суд».
Станом на 17.09.2025 апелянтом до суду не подано документів визначених в ухвалі про залишення скарги без руху.
15.09.2025 від апелянта на адресу суду надійшло клопотання про відстрочення оплати судового збору до 15 жовтня 2025 року.
В обґрунтування зазначено, що в межах строків, встановлених судом, апелянт позбавлений можливості сплатити судовий збір у повній сумі у визначений судом строк.
Проте, зазначена заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу та подала апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Зазначене стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Клопотання особи про продовження строку повинно бути належним чином обґрунтовано з підтвердження належними доказами обставин, які позбавляють його можливості сплатити судовий збір у визначений судом строк та можливість сплати у подальшому.
Апелянтом не надані документи, що можуть вважатись належним доказом, які свідчать про можливість сплати апелянтом судового збору.
Відповідно до висновків Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05.02.2016 та правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19, Верховного Суду викладеного в ухвалах від 21.03.2018 (справа №813/2320/13-а), від 03.01.2018 (справа №826/18916/16), від 19.03.2018 (справа №804/4712/16), постанові від 27.03.2018 (справа №804/15691/15), від 06 липня 2021 року (справа №640/20749/20), від 14 липня 2021 року (справа № 160/12103/20, № 160/11986/20), від 22 вересня 2022 року (справа №640/14959/20, №813/288/16) від 16 березня 2023 року (справа №160/25150/21), від 21 березня 2023 року (справа №160/22138/21, 640/16966/21, 340/1470/22, 440/6562/21), обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Отже, матеріали справи не містять підтвердження належними доказами щодо можливого фінансування цих витрат найближчим часом, що не може бути підставою для подальшого подовження процесуальних строків.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити апелянту у задоволені клопотання.
Отже, недоліки, зазначені в ухвалі апеляційної інстанції, апелянтом не усунуті.
Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачає, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений строк судом, вона повертається позивачу.
Частиною 8 статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом 5 днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
За приписами ч. 6 ст. 298 КАС України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Оскільки апелянтом не усунуті недоліки, суд вважає за необхідне повернути заявникові апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 200/4316/25 - повернути заявникові.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 17 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.А. Блохин
І. В. Геращенко