17 вересня 2025 року справа №200/1236/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 р. у справі № 200/1236/25 (головуючий І інстанції Загацька Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 07.02.2022 щодо ненарахування пенсії відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити пенсію відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 07.02.2022;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непроведення з 01.03.2023 індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, та з 01.03.2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, із 01.03.2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити з 01.03.2023 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, із 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати нарахованої ОСОБА_1 з 07.02.2022 пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 суми нарахованої пенсії за віком за минулий час, починаючи з 07.02.2022 по день її фактичної виплати, з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів згідно Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд:
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не застосування при розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 07.02.2022 положень статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», абзацу 3 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 07.02.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та абзацу 3 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення з 01.03.2023 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, та з 01.03.2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, із 01.03.2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити з 01.03.2023 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, з 01.03.2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, із 01.03.2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, з врахуванням виплачених сум.
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 07.02.2022 по 30.09.2024.
Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 07.02.2022 по 30.09.2024 у сумі 427637,45 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн. 92 коп.
Позивач, не погодившись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати частково рішення суду першої інстанції та змінити його в оскаржуваній частині, якою відмовлено у задоволенні вимог до ГУ ПФУ в Харківській області, виклавши 2 та 3 абзац резолютивної частини рішення визнавши протиправною бездіяльність та зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 07.02.2022 перерахунок та виплату пенсії. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обґрунтовано скаргу, зокрема, тим, що суд помилково визначив відповідача щодо вимоги, викладеної у пункті 1 прохальної частини позову, яка була заявлена до ГУ ПФУ в Харківській області (щодо ненарахування пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»)
Судом відмовлено у задоволенні цієї вимоги до ГУ ПФУ в Харківській області, та задоволено цю вимогу до відповідача ГУ ПФУ в Донецькій області. При призначенні пенсії, її розмір визначається органом ПФУ, що призначає пенсію.
За рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року по справі 200/2282/24 саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області покладено зобов'язання повторно розглянути заяву від 07 лютого 2022 року про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу певних періодів.
Отже, заява про призначення пенсії розглянута саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, отже саме ним розраховувався розмір пенсії при її призначенні.
У відзиві ГУ ПФУ в Харківській області цього не заперечувало, підтверджуючи , що виконувало рішення суду. Також повідомило, що наступні перерахунки (тобто перерахунки, що відбуваються після призначення пенсії) вже виконувались ГУ ПФУ в Донецькій області.
Судом у справі № 200/2282/24 не було покладено зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області розглядати заяву про призначення пенсії, тому вважаю, що ГУ ПФУ в Донецькій області не є належним відповідачем щодо заявленої у пункті 1 прохальної частини позову вимоги, тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні із зазначенням правильного відповідача - ГУ ПФУ в Харківській області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, не погодившись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
Обґрунтовано скаргу зазначено наступне.
Щодо зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зазначає, що Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), закріплює механізм індексації, але конкретні показники, розмір і порядок індексації визначає Кабінет Міністрів України.
Згідно пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Так, на виконання вимог частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV у 2019 році Урядом, з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, запроваджено Порядок № 124 та встановлено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, а також закріплено базову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року) для застосування відповідної формули, чим створив логічно завершений і внутрішньо узгоджений механізм реалізації положень частини другої статті 42 Закону № 1058-IV на підзаконному рівні.
Порядок №124 є базовим нормативно-правовим актом, який визначає загальний механізм реалізації частини другої статті 42 Закону №1058-IV. Усі подальші урядові акти щодо щорічної індексації пенсій (зокрема постанови №118, №168, №185) є спеціальними актами застосування положень Порядку №124 у відповідному бюджетному періоді.
Порядок № 124 не суперечить змісту частини другої статті 42 Закону № 1058- IV, а, навпаки, встановлює деталізований механізм її реалізації, що й відповідає природі підзаконного нормативно-правового акта. Тобто, шляхом закріплення відповідної базової величини, Уряд реалізував делеговані йому повноваження з конкретизації порядку перерахунку пенсій, не виходячи за межі визначених Законом № 1058-IV приписів. Такий підхід забезпечує внутрішню узгодженість правового регулювання та спрямований на практичне застосування норми матеріального права у динаміці бюджетного процесу.
Законом № 2148-VIII запроваджено та змінено низку норм про обчислення та індексацію пенсій, як систему вирішення і запобігання проблемі значної різниці (диспропорцій) у розмірах пенсій, призначених у різні роки.
Розділ XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV доповнено новим пунктом 43, згідно якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом 2148-VIII, з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що базова величина для перерахунку пенсій, визначена Законом №2148-VIII як середній показник зарплати за 2014- 2016 роки (3764,40 грн), стала відправною точкою для оновленого механізму щорічного підвищення пенсій. Порядок №124, затверджений КМУ, нормативно закріпив механізм індексації цієї базової величини, а щорічні постанови КМУ (№118, №168, №185) реалізують її застосування у відповідних роках.
Таким чином, між Законом №2148-VIII та підзаконними актами КМУ існує логічний зв'язок у питанні визначення та індексації базової величини, що у свою чергу забезпечує передбачуваність реалізації «індексаційного» механізму пенсійного забезпечення, встановленого частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.
Відповідно до пункту 43 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, пенсії, призначені до 01 жовтня 2017 року, підлягали осучасненню із застосуванням базової величини 3764,40 грн, яка є середнім значенням показника заробітної плати за 2014- 2016 роки. Цей показник було нормативно закріплено як відправну точку для реалізації подальших щорічних підвищень у рамках Порядку №124.
Висновок про необхідність індексації саме індивідуального показника середньої зарплати, який був застосований при призначенні пенсії, вступає у суперечність з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, яка передбачає збільшення показника, що «застосовується» для обчислення пенсії, а не того, що був «застосований» у минулому. Такий підхід не враховує динамічний характер механізму індексації, який реалізується щороку шляхом єдиного перерахунку відповідно до затвердженого
Урядом коефіцієнта, а не індивідуального множення персональних розрахункових величин.
Наведене узгоджується з нормами бюджетного законодавства, принципом рівності застрахованих осіб, а також правом Кабінету Міністрів України визначати порядок і умови індексації пенсій у межах делегованих повноважень. Це забезпечує передбачуваність і стабільність реалізації пенсійного права в динаміці соціально- економічної ситуації.
Пенсію позивачу призначено з 07.02.2022 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії (10846,37 грн). Цей розмір є більшим за розміри показників середньої заробітної плати, які підлягають застосуванню при проведенні перерахунку пенсії при проведенні її індексації відповідно до статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), а саме: 6186,32 грн (з 01.03.2022), 7405,03 грн (з 01.03.2023), 7994,47 грн (з 01.03.2024) та 8913,83 грн (з 01.03.2025).
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 124 показник середньої заробітної плати визначається станом на 01 жовтня 2017 року і становить 3764,40 грн (3149,45 грн + 3661,41 грн + 4482,35 грн) : 3 = 3764,40 грн, де 3149,45 грн середня заробітна плата за 2014 рік, 3661,41 грн середня заробітна плата за 2015 рік, 4482,35 грн середня заробітна плата за 2016 рік.
З 01 березня 2021 року показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, становить 5426,60 грн (3764,40*1,17*1,11*1,11).
З 01 березня 2022 року показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, становив 6186,32 грн (5426,60 х 1,14, або 3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14).
З 01 березня 2023 року показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, становив 7405,03 грн (6186,32 х 1,197, або 3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197).
З 01 березня 2024 року показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, становив 7994,47 грн (7405,03 х 1,0796, або 3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197х1,0796).
Головне управління зазначає, що позивач не звертався з заявою встановленого зразка щодо здійснення перерахунків пенсії у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та відповідні рішення не приймались.
Таким чином дії відповідача, щодо проведення індексації пенсії позивачу шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення її пенсії (за 2018-2020) на коефіцієнти збільшення 1,14 з 01 березня 2022 року, 1,197 з 01 березня 2023 року, 1,0796 з 01 березня 2024 року, 1,115 з 01 березня 2025 є правомірними, у зв'язку з чим, в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Щодо зобов'язання судом першої інстанції виплатити нараховану ОСОБА_1 з 07.02.2022 пенсії за віком заборгованість, управління зазначає, що доплата, нарахована на виконання рішення суду, за період з 07.02.2022 по 30.09.2024 cкладає 427637,45 грн.
Доплата за період з 07.02.2022 по 30.09.2024 року облікована Головним управлінням та включена до переліку отримувачів виплат станом на 1 січня 2025 року, сформованого відповідно до вимог «Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165.
Відповідно до Порядку 1165 пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік на сьогодні не затверджено.
Отже, виплата означених коштів буде проводитись після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік за умови виділення коштів та в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до Порядку №1165.
Щодо зобов'язання судом першої інстанції здійснити з 07.02.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та абзацу 3 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум, управління зазначає, що на виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року по справі 200/2282/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 призначено з 07.02.2022 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019- 2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії (10846.37 грн). Зобов'язання щодо обчислення розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» в зазначеному рішенні суду відсутні, тому розмір пенсії визначено згідно з ст. 27 та ч. 2 п. 1 ст. 28 Закону № 1058 та до пенсії призначенні підвищення, передбачені законодавством для учасників бойових дій.
Інші зобов'язання стосовно обчислення призначеної пенсії відповідно до статті 8 Закону України від 02.09.2008 №345-VI “Про підвищення престижності шахтарської праці» рішення суду не містить.
У рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2024 у справі №200/2282/24 були відсутні зобов'язання, щодо зарахування спірних періодів роботи до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», тому рішення суду було виконано в межах покладених судом зобов'язань.
Враховуючи відсутність в рішенні суду у справі № 200/2282/24 зобов'язання, щодо зарахування спірних періодів роботи до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Таким чином, виконуючи рішення суду, Головне управління ПФУ в Донецькій області розрахувало розмір пенсії позивача відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07.02.2022, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачами.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.12.2022 по справі №200/3827/22, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2023 по справі №200/3827/22, позов задоволено частково, а саме суд: визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №056650007120 від 15.02.2022; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоди роботи з 01.08.1998 по 05.10.2001, з 15.10.2001 по 06.04.2003, 31.07.2006 по 29.06.2009; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 07.02.2022 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В решті позовних вимог відмовив.
На виконання вище зазначеного рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/3827/22, Головним управлінням повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 07.02.2022 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.08.1998 по 05.10.2001, з 15.10.2001 по 06.04.2003, з 31.07.2006 по 29.06.2009.
За результатом виконання рішення суду Головним управлінням винесено рішення від 31.10.2023 №056650007120 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (20 та 25 років), передбаченого частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2024 по справі №200/2282/24, яке залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2024 по справі №200/2282/24, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.10.2023 №056650007120 про відмову в призначенні пенсії позивачу. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2024 по справі №200/2282/24 Головним управлінням повторно розглянуто заяву позивача від 07.02.2022 про призначення пенсії з урахуванням до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 “про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років»: періодів роботи з 01.08.1998 до 05.10.2001, з 15.10.2001 до 06.04.2003, з 31.07.2006 до 29.06.2009 та з 01.06.2014 до 21.09.2014; періодів військової служби з 28.05.2017 до 10.01.2018, з 31.07.2018 до 13.12.2018, 13.07.2019 до 13.12.2019, з 06.01.2022 до 07.02.2022 та період участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів з розрахунку один місяць служби за три місяці з 11.01.2018 до 30.07.2018, з 14.12.2018 до 12.07.2019, з 14.12.2019 до 27.05.2020.
За результатом виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2024 по справі №200/2282/24 позивачу призначено пенсію з 07.02.2022.
Відповідно до протокольного рішення відповідача - 5665 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м.Покровськ) № 056650007120 від 12.09.2024 про призначення пенсії позивачу з 07.02.2022 згідно рішення суду, страховий стаж позивача склав 51 років 6 місяців 1 день, додаткові роки за Списком №1 22 роки, в тому числі: “Роботи підземні, професії за пост. №202 (25)» 26 років 5 місяців 2 дні, що не є спірним питанням у справі.
Згідно з алгоритмом розрахунку пенсії за віком позивачу для розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача застосовувався середній заробіток за три попередні роки (за 2019-2021 роки) у розмірі 10846,37 грн. Для обчислення розміру пенсії позивача відповідачем врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 рр, в розмірі 10846,37 грн. До розміру пенсії з 01.03.2023 та з 01.03.2024 встановлено доплату по 100,00 грн. З 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати на коефіцієнт 1,046.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 13.01.2025 за № 1104-502/Г-02/8-0500/25 повідомило позивача про розмір пенсії.
Також у листі вказано, що 25.10.2024 надійшла заява № 19628 для виплати пенсії через АТ “Ощадбанк». У зв'язку з тим, що згідно з інформацією електронного обміну з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб (ЄІБДВПО) відомості про дійсність Вашої довідки внутрішньо переміщеної особи відсутні, Головним управлінням 01.11.2024 до управління соціального захисту населення Покровської райдержадміністрації Донецької області направлено лист № 0500-0220-6/106138 щодо підтвердження дії довідки внутрішньо переміщеної особи №1441-5000341281 від 16.02.2021 та повторно лист від 10.01.2025 № 0500-0221-6/2676. Після отримання інформації про дійсність зазначеної довідки буде прийнято відповідне рішення щодо виплати пенсії.
Відповідно до розрахунку страхового стажу позивача форми РС-право пільговий стаж позивача “Роботи підземні, професії за пост. №202 (25)» склав 26 років 5 місяців 2 дні.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Преамбулою названого Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
У зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ, яким частину п'яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.
Так, частиною 5 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%
К = ------------------------ + 1%,
100%
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
23.02.2024р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185).
За п.1 Постанови № 185, установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
За п. 3 Постанови, установлено, що:
у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;
розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
«Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 р. № 209
За п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 р. № 209, установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 р. № 185, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 р. № 209, проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
У іншому випадку, відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2023 - 2025роках згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 р. № 185, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 р. № 209.
Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів дійшла до висновку, що ГУ ПФУ, здійснюючи перерахунок пенсії позивачеві на підставі частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановивши йому щомісячну доплату до пенсії у 2021-2024 роках, замість застосування відповідного коефіцієнта збільшення, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24, в постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справа № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 200/24248/24, № 200/422/24, № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24, від 28.01.2025 у справі № 120/1483/24, від 24 березня 2025 року справа № 380/11333/24, від 25 березня 2025 року справа №160/16082/24, від 08 квітня 2025 року справа №160/18021/24, від 08 квітня 2025 року справа №140/8999/24, від 08 квітня 2025 року справа №440/10346/24, від 08 квітня 2025 року справа №260/4303/24, від 14 травня 2025 року справа №620/10586/24, від 20 травня 2025 року справа № 420/30027/24, від 26 травня 2025 року справа № 440/10247/24, від 28 травня 2025 року справа №160/11049/24, від 29 травня 2025 року справа №400/6785/24, від 29 травня 2025 року справа №400/3325/24.
Враховуючи викладене, є протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії із застосуванням відповідного коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому рішення суду першої інстанції з урахуванням встановлених обставин є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права.
Таким чином, висновок суду першої інстанції в цій частині ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Щодо рішення суду в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити пенсію відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 07.02.2022, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
За положенням частини 1 та 2 статті 10 зазначеного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
Статтею 8 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цього Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Верховний Суд у справах №345/4616/16 (постанова від 20.11.2018), №345/4570/16-а (постанова від 06.02.2019), №345/4462/16-а (постанова від 05.12.2019), №345/3954/16-а (постанова від 11.07.2019) та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Отже, Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці", визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах за Списком №1, чоловіки - не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Отже, з урахування спірних періодів роботи, стаж позивача на підземних роботах визначений Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" становить більше 15 років.
Отже, стаж дає право для розрахунку розміру пенсії відповідно до приписів статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо посилання позивача на не вірне визначення судом належного відповідача який повинен виконати рішення суду в частині здійснення нарахування та виплати пенсії відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки рішенням суду від 23.05.2024 по справі 200/2282/24 саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області покладено зобов'язання повторно розглянути заяву від 07 лютого 2022 року про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу певних періодів, отже, заява про призначення пенсії розглянута саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, отже саме ним розраховувався розмір пенсії при її призначенні, колегія суддів зазначає наступне.
Так, як зазначалось, за результатом виконання рішення суду, Головним управлінням винесено рішення від 31.10.2023 №056650007120 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу
При цьому, за результатом виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2024 по справі №200/2282/24 позивачу призначено пенсію з 07.02.2022.
Відповідно до протокольного рішення відповідача - 5665 саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м.Покровськ) прийняло рішення № 056650007120 від 12.09.2024 про призначення пенсії позивачу з 07.02.2022 згідно рішення суду.
Також, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 13.01.2025 за № 1104-502/Г-02/8-0500/25 повідомило позивача про розмір пенсії.
Отже, у даному випадку саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є належним відповідачем якого зобов'язано здійснити розрахунок розміру пенсії відповідно до приписів статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо доводів відповідача про те, що з питань здійснення подальших перерахунків необхідно звернутися саме до вищезазначеного управління щодо застосування норм ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" при обчисленні розміру пенсії позивача, колегія суддів зазначає, що положення абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» визначають мінімальний розмір пенсії для певній категорії осіб, який уповноважений орган пенсійного фонду зобов'язаний враховувати при розрахунку та призначені пенсії, а не підстави для перерахунку пенсії. При цьому, законодавство не визначає обов'язок звернення особи з заявою щодо призначення пенсії у вищезазначеному мінімальному розмірі.
Таким чином, висновок суду першої інстанції в цій частині ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Щодо рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 07.02.2022 по 30.09.2024 у сумі 427637,45 грн, колегія суддів зазначає.
У преамбулі до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Отже, Порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд зазначає, що положеннями статей 9 та 47 Закону № 1058-VI встановлено, зокрема, що пенсія за віком призначається та виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Слід зазначити, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акту. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України відносяться до категорії підзаконних.
Суд зазначає, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом № 1058-VI.
Жодних змін до Закону № 1058-VI з приводу особливостей виплати пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, заборгованості по пенсії Верховною Радою не приймалось.
Встановлення Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій, не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України, від обов'язку виконання приписів Закону № 1058-VI та здійснити таку виплату, та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсійної виплати, суд вважає таким, що не ґрунтується на вимогах Закону.
Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
Суд звертає увагу, що Порядки на які посилається відповідач, не є законами, а є підзаконними нормативно-правовими актами, які мають нижчу юридичну силу, що значно звужує встановлене законодавством право на отримання пенсійних виплат позивачем, а тому право позивача на отримання виплат було безпідставно порушено відповідачем.
Підхід відповідача не враховує принципи верховенства права, законності та добросовісності у діяльності держави. У спірних правовідносинах, відповідач не врахував положення Закону, який за місцем в ієрархічній структурі має більшу юридичну силу.
Отже, правових підстав для невиплати пенсії судом не встановлено.
Таким чином, висновок суду першої інстанції в цій частині ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись статями 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 р. у справі № 200/1236/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 17 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв
Судді: А.В. Гайдар
І.Д. Компанієць