17 вересня 2025 року справа №200/4823/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Компанієць І.Д., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 р. у справі № 200/4823/24 (головуючий І інстанції Голуб В.А. ) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просила суд:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не надання ОСОБА_1 довідки про вартість неотриманого речового майна за весь час проходження військової служби;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про вартість неотриманого речового майна за весь час проходження військової служби;
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно, що належало їй до видачі під час проходження військової служби;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно за весь час проходження військової служби;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки у виплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове майно до дня присудження їй заборгованості за рішенням суду у цій справі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року позов задоволено частково, а саме суд:
Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не надання ОСОБА_1 довідки про вартість неотриманого речового майна за весь час проходження військової служби.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про вартість неотриманого речового майна за весь час проходження військової служби.
Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно, що належало їй до видачі під час проходження військової служби.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно за весь час проходження військової служби.
В решті заявлених вимог - відмовив.
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задавлені позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування скарги зазначено наступне.
Щодо позовних вимог про надання довідки про вартість неотриманого речового майна за весь час проходження військової служби, скаржник зазначає, що 05.08.2024 військовою частиною на адресу суду направлено відомості про нарахування компенсації за неотримане речове майно, де за номером 6 надані дані щодо вартості такого майна, що нараховано для компенсації ОСОБА_1 . Вказані відомості отримані позивачем. Отже, на момент винесення судового рішення у цій частині позовних вимог вже був відсутній.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно за весь час проходження військової служби, скаржник зазначає, що відповідно до п. 4, 5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
За вимогами законодавства, у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем проходження військової служби.
Військова частина НОМЕР_1 не має власних доходів та повністю фінансується державою.
На теперішні час відповідачем здійснено нарахування позивачу компенсації за не отримане протягом служби речове майно, однак сплатити таку компенсацію не видається можливим у зв'язку з відсутністю фінансування таких видатків з боку Державного бюджету України. Тож винна протиправна бездіяльність у військової частини НОМЕР_1 з цього приводу відсутня.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Позивачка у період з 21 вересня 2020 року по 08 вересня 2023 проходила військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , про що свідчить витяг з наказу від 08.09.2023 № 251 та копія військового квитка серії НОМЕР_2 від 29.08.2018.
Позивачка є учасницею бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 15.06.2021.
20.12.2023 ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку звернулась з письмовою заявою до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити їй грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
11.01.2024 ОСОБА_1 повторну заяву до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити їй грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно направила до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
15.01.2024 до оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » було спрямовано адвокатський запит з проханням надати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 .
Від військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 надійшла відповідь від 07.02.2024, якою повідомлено, що довідка про вартість неотриманого речового майна для нарахування грошової компенсації за нього, буде їй надана протягом 10 робочих днів.
Доказів надання відповідної довідки до суду не було надано.
29.05.2024 до Міністерства оборони України було спрямовано скаргу ОСОБА_1 , про що свідчить опис вкладення поштового відправлення.
ОСОБА_1 від військової частини НОМЕР_1 надійшла відповідь № 1305 від 13.06.2024, якою повідомлено, що їй нараховано грошову компенсацію в сумі 14 814, 88 грн за неотримане речове майно в повному обсязі, але не виплачена в зв'язку з відсутністю коштів.
При цьому підтверджуючих документів суду надано не було та довідку про вартість неотриманого речового майна також надано не було.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 3 статті 24 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону №2011-XII у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Стаття 9-1 Закону №2011-XII регулює питання про продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців.
Згідно ч. 1 ст. 9-1 Закону №2011-XII, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацем 1 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008) після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
Відповідно до абзацу 3 пункту 242 Положення №1153/2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
За пунктом 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178) грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (пункт 4 Порядку №178).
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (пункт 5 Порядку №178).
Згідно пункту 7 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.
Пунктом 4 розділу III Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232 (далі - Інструкція №232), встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку №178. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку №178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
Отже, чинне законодавство передбачає обов'язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини.
Суд зазначає, що застосовування в пункті 3 Порядку № 178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).
Водночас умовою для виникнення такого обов'язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби.
Аналогічні висновки були викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року в справі №480/3105/19, у постанові Верховного Суду 27 січня 2021 року у справі № 340/680/20, від 29 липня 2021 року в справі № 807/761/15, від 10 жовтня 2024 року справа №420/1717/22
При цьому, положення п. 4 Порядку № 178 визначають лише обов'язок звернення позивача з рапортом про компенсацію вартості за неотримане речове майно, обов'язку надання цієї довідки саме військослужбовцем Порядок не містить. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, яка необхідна відповідачу для прийняття наказу та визначення розміру грошової компенсації, видається речовою службою військової частини оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Пункт 5 Порядку № 178 регулює питання оформлення довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Положення вказаного пункту визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року.
Указаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 17.03.2020 у справі № 815/5826/16, від 23.08.2019 у справі № 2040/7697/18, від 14.11.2018 у справі № 809/1488/16, від 28.01.2021 у справі № 520/1190/2020.
Положення вказаного пункту, а ні як вже зазначалось пункту 4 Порядку № 178, не містять приписів щодо обов'язку видачі довідки та її отримання саме позивачем.
Натомість, систематичний аналіз положень Порядку № 178 свідчить про обов'язок позивача лише подання заяви (рапорту), довідка відповідно отримується органом за місцем військової служби.
Матеріали справи свідчать, що позивач зверталась 20.12.2023 та 11.01.2024 з письмовою заявою до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити їй грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Отже, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для отримання позивачкою грошової компенсації вартості неотриманого речового майна.
У матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем ОСОБА_1 довідки про вартість неотриманого речового майна та виплати їй компенсації за неотримане речове майно.
Щодо посилання скаржника на те, що 05.08.2024 військовою частиною на адресу суду направлено відомості про нарахування компенсації за неотримане речове майно щодо позивача, отже, на момент винесення судового рішення у цій частині позовних вимог спір вже був відсутній, колегія суддів зазначає, що відповідач не надав доказів до суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції про направлення вказаної відомості саме позивачу як це вимагає законодавство. Надіслання таких відомостей суду не свідчить про виконання законодавства в частині їх надання позивачу.
Щодо посилання скаржника на обмежене фінансування, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказане жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивачки права на отримання відповідної виплати, яка встановлена законодавством.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не надання позивачеві довідки про вартість неотриманого речового майна за весь час проходження військової служби; зобов'язання військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про вартість неотриманого речового майна за весь час проходження військової служби, а також визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно, що належало їй до видачі під час проходження військової служби та зобов'язання військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно за весь час проходження військової служби.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
З огляду на результати апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає, що підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 р. у справі № 200/4823/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 17 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.В. Гайдар
І.Д. Компанієць