Справа № 162/878/25
Провадження № 2-а/162/138/2025
17 вересня 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Савича А. С.,
з участю секретаря судового засідання Гичук О. М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 26.08.2025 звернувся в суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивує тим, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 3668 від 21.08.2025 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень. Відповідно до вищевказаної постанови 21.08.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не з'явився по повістці № 2249693, що зобов'язувала його з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 30.01.2025. Своїми діями порушив вимоги ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», п.п.2 п.1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022. Вважає, що постанова винесена з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню. Звертає увагу, що він фактично проживає в с.Цир Камінь-Каширського району Волинської області та перебуває на військовому обліку у другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 , де отримав документ про відстрочку у зв'язку з навчанням у вищому навчальному закладі. Жодної повістки від ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував і чому його поставили на облік не за місцем проживання йому невідомо. Його визнали винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП, що стосується порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, натомість порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачається відповідальність за ст. 210-1 КУпАП. Також вважає, що стягнення на нього, всупереч вимогам ч.1, 7 ст. 38 КУпАП, накладено поза межами строку його накладення.
З врахуванням наведеного просив визнати протиправною та скасувати вищевказану постанову відповідача та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді від 27.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи постановлено провести 05.09.2025 у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами (а.с.21-22), про що повідомлено належним чином всіх учасників справи. Будь-яких заяв чи клопотань від учасників справи не поступало. Розгляд справи відкладено до 10 год 00 хв 17.09.2025.
Відзив на позовну заяву, а також матеріали справи, які були витребувані судом, на підставі яких позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП, відповідач не подав.
У відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, суд доходить такого висновку.
Судом встановлено, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 3668 від 21.08.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн (а.с.11).
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 21.08.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не з'явився по повістці № 2249693, що зобов'язувала його з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 30.01.2025. Своїми діями порушив вимоги ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», п.п.2 п.1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022».
Диспозиція ч.1 ст. 210 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, який полягає у порушенні призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
За частиною 3 вказаної статті КУпАП настає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Це означає, що ця норма Закону встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові, що надана суду позивачем, у фабулі правопорушення, зокрема, не вказано обов'язкової ознаки правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, яка передбачає вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
У постанові відсутні будь-які дані, що до неї додаються, а отже не вказано і докази, які підтверджують безпосередньо час і факт вчинення правопорушення (а.с.11).
Таким чином, ця постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, дослідження змісту оскаржуваної постанови дає зробити висновок, що доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, відповідачем не зібрано.
Ухвалою суду від 27.08.2025 витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, для огляду в судовому засіданні.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 вказані документи направити на адресу Любешівського районного суду Волинської області протягом п'яти днів з дня отримання вказаної ухвали. Роз'яснено, що у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд може розглянути справу за наявними в ній доказами.
Отримавши 27.08.2025 вищевказану ухвалу суду (а.с. 24), відповідач ні відзив на позов, ні копії матеріалів справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суду не надав.
З урахуванням наведених обставин в їх сукупності, оскільки позивач заперечує вчинення адміністративного правопорушення, за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, суд не може вважати доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, тим більше тоді, коли фабула цього правопорушення, неправильно зазначена в оскаржуваній постанові.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, статтями 278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП, є недоведеним.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова серії № 3668 від 21.08.2025 щодо позивача не відповідає вимогам закону та не підтверджує наявність адміністративного правопорушення, винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Задовольняючи позов частково, суд звертає увагу, що не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання протиправною оскаржуваної постанови, оскільки ч.3 ст. 286 КАС України, згідно з якою суд при розгляді справ даної категорії наділений правом приймати рішення лише в чітко встановлених законом межах, не передбачає застосування такого способу захисту прав позивача як визнання протиправною постанови суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому необхідно стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн, який був сплачений позивачем при поданні позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, п.1 ст. 247, ст. 245, 280, 289, 293 КУпАП та керуючись статтями 9, 73-74, 77, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 3668 від 21.08.2025, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень - скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Дата ухвалення судового рішення 17.09.2025.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області А.С. Савич