Справа № 931/286/25
Провадження № 3/931/190/25
16 вересня 2025 року селище Локачі
Суддя Локачинського районного суду Волинської області Масляна С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності №1 (сел.Локачі)Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 291093 від 05.04.2025 року водій ОСОБА_1 05.04.2025 року об 00:04 в с. Крухиничі по вул. Луцька, 1, керував транспортним засобом "AUDI A6", н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 44). Будь - яких заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.
Представник ОСОБА_1 - Курбай Л.М. у судовому засіданні суду пояснила, що для того, щоб особу було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, необхідно довести наявність події та складу правопорушення за стандартом "поза розумним сумнівом". Наявність сумніву є підставою для виправдання особи. Статтею 7 КуПАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно правової позиції Касаційного адміністративного суду у справі № 463/1352/16- а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Європейський суд з прав людини (далі -ЄСПЛ) у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави. Сам протокол у справі про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом винуватості особи у його вчиненні. При складенні протоколу працівники поліції зобов'язані дотримуватись вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом МВС, МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкції). Згідно п. 6 Розділу 2 зазначеної Інструкції огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. З долученого відеозапису працівниками поліції не вбачається залучення свідків при складенні протоколу. На диску, який долучено до справи наявні три відеозаписи, які записані трьома технічними засобами відеозапису. При цьому, після перегляду відеозапису встановлено, що два відеозаписи з нагрудних камер двох поліцейських, а третій відеозапис записаний зовсім іншим технічним пристроєм, можливо реєстратором службового автомобіля поліцейських. В протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 , в п. 10 зазначено два технічні засоби відеозапису, з боді -камер поліцейських, а про третій нічого не зазначено. Таким чином, третій відеозапис з реєстратора службового автомобіля є недопустимим доказом, оскільки технічний засіб відеозапису в протоколі не зазначено. А отже, не може враховуватися судом при ухваленні рішення у справі. Крім того, поліцейськими порушено процедуру огляду ОСОБА_1 , оскільки після відмови пройти огляд на місці зупинки поліцейські з'ясували його думку про проходження огляду в медичному закладі, а саме в Нововолинській ЦРЛ. ОСОБА_1 погодився пройти огляд в Нововолинській ЦРЛ, однак з невідомих причин працівники поліції доставили ОСОБА_1 до території Локачинської ЦРЛ, мотивувавши своє рішення тим, що в Локачинській ЦРЛ теж є лікар - нарколог. ОСОБА_1 було відомо, що в Локачинській ЦРЛ немає лікаря - нарколога і він почав заперечувати щодо проходження огляду в Локачинській ЦРЛ. Таке його невдоволення поліцейські сприйняли як відмову від проходження огляду в медичному закладі і почали складати протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Однак, ОСОБА_1 не перебував в жодному медичному закладі. Також, відповідно до відповіді з КНП «Локачинська лікарня» на запит адвоката від 04.09.2025 року у даному медичному закладі станом на 05.04.2025 року лікар - нарколог відсутній. Отже, працівники поліції порушили вимоги Інструкції, ввели ОСОБА_1 в оману, запропонували огляд в Нововолинській ЦРЛ, однак в даний медичний заклад його не доставили. В справі відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують подію та склад правопорушення. Просить з наведених підстав закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Поліцейські ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Будь - яких клопотань чи заяв від них на адресу суду не надходило (а.с. 47-48).
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст. 130 ч.1 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення, проходження та направлення водіїв транспортних засобів на огляд, зокрема щодо стану алкогольного сп'яніння, визначена Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту Інструкція); Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. N1103 (далі по тексту Порядок) та ст. 266 КУпАП.
Так, згідно з п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пункт 3 зазначеного Порядку також передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 6 та 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. (п.8 Порядку).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 291093 від 05.04.2025 року; рапортом від 05.04.2025 року; довідкою від 05.04.2025 року, виданою СПД №1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 10.11.2022 року, ТСЦ 0741; направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.04.2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, в зв'язку з виявленими ознаками запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, відмовився; відеозаписами із відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського, з яких встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також те, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану сп'яніння, в зв'язку з наявними у нього явними ознаками алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, однак, він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, а також в медичному закладі.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані в тому числі органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає.
З долученого відеозапису вбачається, що поліцейські неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, в зв'язку з виявленими в нього ознаками алкогольного сп'яніння: запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та порушення мови. ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився проходити огляд на місці зупинки. Після цього працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі, зазначивши що найближчий медичний заклад знаходиться в м. Нововолинськ. ОСОБА_1 погодився на проведення огляду в медичному закладі, зазначивши «Їдемо в Нововолинськ». Після цього ОСОБА_1 сів в службовий автомобіль поліцейських, які почали рух до медичного закладу. На 00:23 хв. відеозапису автомобіль поліцейських зупинився, поліцейські повідомили ОСОБА_1 про те, що огляд на виявлення стану сп'яніння можна пройти в КНП «Локачинська лікарня», а тому рух було продовжено в напрямку вказаного медичного закладу. На 00:29 хв запису поліцейські констатують, що приїхали до КНП «Локачинська лікарня», на що ОСОБА_1 відповідає: «Ми ж не в Нововолинськ приїхали», а поліцейські говорять йому: «Тут теж можна пройти огляд». На 00:30 хв. запису поліцейські запитують ОСОБА_1 «Йдемо?», на що він відповідає «Ні». Далі ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, що відмовляється від огляду в медичному закладі, а працівники поліції роз'яснили йому, що в такому разі щодо нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130КУпАП. На запитання ОСОБА_1 «мали їхати в Нововолинськ?», працівники поліції відповіли: «Немає різниці». Після цього, ОСОБА_1 поліцейськими роз'яснено його права та складено протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали.
Правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона якого полягає у відмові водія пройти у встановленому законом порядку огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. В даній справі поліцейськими, після згоди ОСОБА_1 на проведення огляду в медичному закладі, доставлено його до КНП «Локачинська лікарня», однак пройти огляд в даному медичному закладі він відмовився, що достовірно встановлено з долученого відеозапису. При цьому, доводи сторони захисту про порушення поліцейськими вимог Інструкції та процедури огляду, в зв'язку з тим, що огляд було запропоновано в Нововолинській ЦРЛ і навіть вказано такий медичний заклад в направленні, а фактично ОСОБА_1 доставлено для проходження огляду до КНП «Локачинська лікарня» не грунтуються на вимогах законодавства, оскільки п.п. 9, 12 Розділу 2 Інструкції закріплено обов'язок поліцейських забезпечити доставку та направлення водія транспортного засобу до найближчого закладу охорони здоров'я з метою забезпечення достовірності результатів огляду. Таким чином, поліцейські чітко виконали вимоги Інструкції і доставили ОСОБА_1 для проведення огляду саме до найближчого закладу охорони здоров'я - КНП «Локачинської лікарні». Неналежне оформлення направлення поліцейськими в частині зазначення назви медичного закладу не свідчить про порушення поліцейськими прав та законних інтересів ОСОБА_1 чи про порушення вимог Інструкції і не впливають на правову оцінуку дій водія транспортного засобу, який фактично відмовився від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі.
Доводи сторони захисту про недопустимість відозапису з реєстратора службового автомобіля поліцейських через відсутність у протоколі даних про технічний засіб, яким було здійснено даний відеозапис є безпідставними, оскільки норми КУпАП передбачають, що відеозапис проводиться з використанням спеціальних технічних засобів, без вказівки на те, що відомості про такі засоби повинні бути зазначені в протоколі. Зокрема, ч.2 ст.266 КУпАП передбачає, що матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення, - що і було зроблено працівниками поліції, а ст 256 КУпАП (зміст протоколу про адміністративне правопорушення) не містить вимог про заначення в протоколі технічних засобів відеозапису.
Інформація про відсутність в КНП «Локачинська лікарня» станом на 05.04.2025 року лікаря - нарколога, що міститься у відповіді на запит адвоката від 04.09.2025 року, не спростовує факту відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі та порушення вимог п. 2. 5 ПДР України.
Доводи захисту про недопустимість доказів є неспроможними. Зокрема, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
У матеріалах справи відсутні дані, які дають підстави вважати, що дії працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення порушували права та свободи ОСОБА_1 , а наявні у справі докази, отримані у встановленому законом порядку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що працівники поліції, уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, дотрималися процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, що визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією та Порядком, про які вказано вище.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази є достатньо переконливими, чіткими, такими, що узгоджуються між собою, одержані в порядку, встановленому КУпАП та дозволяють повно і всебічно встановити обставини, які мають істотне значення.
Таким чином, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, за наявності достатніх, беззаперечних, належних та допустимих доказів, що підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та його фактичну відмову як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, приходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведеною. Направлені до суду матеріали та їх аргументація, на думку суду, не є сумнівними, узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» Підстав для закриття провадження не встановлено, тому у клопотанні захисника про закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення слід відмовити.
Санкція ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 1.10 ПДР України «водій» це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до довідки СПД № 1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області від 05.04.2025 року, виданої СПД №1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 10.11.2022 року, ТСЦ 0741. Отже, ОСОБА_1 під категорію "водій" підпадає.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності в сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини.
Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення по санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від вчинення нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, 221, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ч.1 ст.130 КУпАП , суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня одержання копії постанови на рахунок за такими реквізитами: одержувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/21081300; рахунок одержувача UA588999980313050149000003001, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код одержувача ( ЄДРПОУ): 38009371
У порядку примусового виконання штраф стягнути в подвійному розмірі в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, на р/р UА908999980313111256000026001, отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Строк звернення постанови до виконання становить три місяці з дати винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Локачинського районного суду С. В. Масляна