Справа № 157/1511/25
Провадження №1-кп/157/157/25
16 вересня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025030530000469 від 03.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця, механіка-водія зенітної ракетної обслуги, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 03 серпня 2025 року близько 0 год 39 хв у порушення наказу начальника Волинської обласної військової адміністрації №1 від 24.02.2022 «Про запровадження комендантської години на території області» в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, знаходячись на території автозаправної станції «WOG», що по вулиці Відродження, 6, м. Камінь-Каширський Волинської області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою завадити виконанню своїх службових обов'язків поліцейському сектору реагування патрульної поліції Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області капралу поліції ОСОБА_6 , який, будучи у форменому одязі зі знаками розрізнення, згідно з розстановкою сил і засобів Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, затвердженої 02.08.2025 начальником вказаного районного відділу поліції, спільно з інспектором СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , здійснювали виявлення та припинення адміністративних правопорушень, розуміючи, що перед ним знаходиться поліцейський, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, цілеспрямовано та умисно кинув металевий стілець в голову поліцейського ОСОБА_6 , внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани передньо-медіального відділу лівої тім'яної ділянки волосистої частини голови, які по ступеню тяжкості відносять до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (від 6 до 21 дня) розлад здоров'я, а також садна передньої половини межі правої і лівої тім'яних ділянок волосистої частини голови, які по ступеню тяжкості відносять до легких тілесних ушкоджень.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 345 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Показав, що вночі 03 серпня 2025 року він разом зі своїми друзями розпивали алкогольні напої на АЗС по вулиці Відродження в м. Камені-Каширському. Коли приїхали працівники поліції та вказали їм на порушення комендантської години, між ними виникла суперечка, під час якої один із поліцейських розпилив на нього перцевий газ. У відповідь він кинув у поліцейського стілець, який стояв поруч приміщення автозаправної станції. У скоєному щиро кається, просить суворо не карати, зважити, що з потерпілим він примирився і претензій той не має.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, суд переконався, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежується допитом обвинуваченого й дослідженням письмових матеріалів, що характеризують його особу.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що вина обвинуваченого в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 345 КК України.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд вбачає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисний нетяжкий злочин.
Разом із тим, суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, його позитивну характеристику за місцем проживання та за місцем служби, активну громадянську позицію, а саме добровільний вступ до лав Збройних Сил України за контрактом, наявність заохочень на військовій службі, а також те, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше.
Виходячи з наведеного, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, обставини його скоєння, особу винного, який свою вину у вчиненому визнав повністю та щиро покаявся, його критичне ставлення до своїх дій, думку потерпілого, який просить обрати обвинуваченому найм'якіше покарання, суд вважає, що призначення ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Статтею 58 Кримінального кодексу України передбачена можливість застосування до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, покарання у виді службового обмеження на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк. Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.
Беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, характер поведінки обвинуваченого як до, так і після вчинення злочину, а також те, що він проходить військову службу за контрактом в особливий період, наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, позицію потерпілого, суд вважає, що є достатні підстави для застосування в цьому випадку положень статті 58 Кримінального кодексу України та заміни ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі службовим обмеженням для військовослужбовців із відраховуванням у дохід держави 10 відсотків суми грошового забезпечення військовослужбовця.
Таке покарання, на переконання суду, відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також не є надто суворим чи м'яким. Суд вважає, що у цьому випадку буде досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, а також враховано інтереси усіх суб'єктів кримінально-правових відносин.
У розумінні Європейського суду з прав людини покарання повинне встановлювати новий додатковий обов'язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету: покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтир для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
Згідно з ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду від 04.08.2025 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 03.10.2025. З цієї ж ухвали та протоколу затримання встановлено, що ОСОБА_4 було затримано в порядку статті 208 КПК України о 01 годині 03.08.2025.
Таким чином, у відповідності до статті 72 КК України у строк призначеного ОСОБА_4 покарання у виді службового обмеження слід зарахувати строк попереднього ув'язнення з 03 по 04 серпня 2025 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за три дні службового обмеження, а також строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з 05 серпня по 16 вересня 2025 року з розрахунку один день домашнього арешту за один день службового обмеження.
Вирішуючи питання щодо застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, суд бере до уваги процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового провадження, який у період обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту порушень не допускав, у судові засідання з'являвся вчасно. Тому суд вважає, що підстав для продовження тримання ОСОБА_4 під цілодобовим домашнім арештом немає, а достатнім заходом для забезпечення його належної процесуальної поведінки на час набрання вироком законної сили буде застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 349, 368, 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі статті 58 КК України замість призначеного ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік призначити йому покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік із відрахуванням щомісячно 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення засудженого в доход держави.
На підставі статті 72 КК України у строк призначеного ОСОБА_4 покарання у виді службового обмеження зарахувати строк попереднього ув'язнення з 03 по 04 серпня 2025 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за три дні службового обмеження, а також строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з 05 серпня по 16 вересня 2025 року з розрахунку один день домашнього арешту за один день службового обмеження.
До набрання вироком законної сили змінити обраний ОСОБА_4 запобіжний заході у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи.
Речові докази: пошкоджений металевий стілець повернути власнику автозаправної станції «WOG», дві нагрудні відеокамери працівників поліції повернути Камінь-Каширському РВП ГУНП у Волинській області.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1