Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 вересня 2025 р. № 520/5575/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності (дії) та зобов'язання вчинити певні дії,-
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до військової частини Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), у якій позивач, з урахуваням уточнених позовних вимог, просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність (дії) Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо безпідставного не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період перебування у відпустці за станом здоров'я 14.12.2023 по 14.01.2024 у зв?язку з пораненням (травмою), пов?язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану»;
2) зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період перебування у відпустці за станом здоров'я у зв?язку з отримання тяжкого поранення з 14.12.2023 по 14.01.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час проходження служби, а саме під час участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, позивач отримав поранення 24.10.2023. Відповідно до довідки ВЛК №1009/236 від 13.12.2023 позивач перебував у відпустці за станом здоров'я. Разом з тим, за період з 14.12.2023 по 14.01.2024 позивачу не була виплачена додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінетом Міністрів України № 168 від 28.02.2022 в повному розмірі.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
07.04.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивач не звертався безпосередньо до Військової частини НОМЕР_1 із документами , які були додані до позовної заяви у цій справі, а саме: з Витягом з протоколу засідання штатної 20 регіональної вйськово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, пранень, контузій травм, каліцтв, № 4159 від 14.11.2024 (яким було скасовано Постанову про причинний зв'язок поранення у довідці ВЛК КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» від 13.12.2023 № 1909/236). Просить закрити провадження в адміністративній справі.
16.04.2025 судом отримано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що наполягає на задоволенні позовних вимог. Зазначає, що додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 передбачає обов?язок командира підрозділу подати рапорт на виплату та видати наказ на виплату, зазначений вид грошового забезпечення, а саме додаткова винагорода на період дії воєнного стану не передбачає необхідності звернення з рапортом військовослужбовця для її виплати, наприклад як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Відповідач у своєму відзиві вказує що дізнався про справу за результатами моніторингу справ за участі військової частини НОМЕР_1 на сайті Судової влади. Позивач вважає це твердження таким, що не відповідає дійсності, та має на меті заплутати увагу суду, оскільки: Відповідач є юридичною особою зареєстрованою в Україні та мав обов?язок на реєстрацію в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі і є зареєстрований в цій же системі. Отже, Відповідач при надходженні позовної заяви з матеріалами мав можливість на підставі цих документів видати наказ на виплату коштів, однак цього не здійснив. Натомість вказав, що кошти будуть виплачені при надходженні звернення. 10.04.2025 року ОСОБА_1 надіслав на адресу Військової частини НОМЕР_1 звернення, в якому просив виконати рішення суду, та виплатити додаткову винагороду за період перебування у відпустці для лікування після отриманого поранення, доказ відправлення і копію звернення з додатками додає. Вважає, що у відповідача буде можливість виплатити додаткову винагороду за період перебування у відпустці для лікування у зв?язку з отриманим пораненням до винесення рішення суду, та надати підтвердження до суду для закриття провадження у справі.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 17.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в військовій частині НОМЕР_1 з 15.05.2023 по 24.07.2024, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.07.2024 №213 та Довідкою військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2023 року № 3289.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.07.2024 року №213 (далі - Наказ 213) молодшого сержанта ОСОБА_1 з 24 липня 2024 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Судом також встановлено, що відповідно до Довідки про обставини травми (поранення/контузії/ каліцтва) від 11 листопада 2023 року за № 3690, згідно якої молодший сержант ОСОБА_1 , 24 жовтня 2023 року отримав ВОП лівого стегна, ВОП обох сідниць, лівої кисті і передпліччя. ВОСП м'яких тканин лівого плеча, правої та лівої сідниці, лівого стегна. 24.10.2023 під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Іванівське Донецької області, внаслідок ворожого мінометного обстрілу, військовослужбовець, командир бойової машини - командир НОМЕР_4 відділення спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_1 отримав поранення. Поранення військовослужбовця настало при здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, пов'язане із Захистом Батьківщини під час дії воєнного стану та пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії від 13.12.2023 № 1009/236 вбачається, що молодший сержант ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В/ч НОМЕР_1 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військова професія: командир бойової машини. Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв?язок захворювання ( травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після операції (28.11.23), іплантації flow-divertor на рівні дисекціної аневризми C1-C2 сегментів, імплантації графт-стенту в ліву ВСА на рівні С1 з приводу травматичної дисекції лівої внутрішньої сонної артерії в С1 сегменті в наслідок минно-вибухового поранення ( 24.10.23 під час бойових дій). Травма тяжкого/легкого ступеню (згідно класифікатора розподілу травм, наказ МОЗ №370 від 04.07.2007р.) Травма, ТАК, пов?язана з проходженням військової служби (довідка про обставини травми відсутня). На підставі статті 81,44 графи II Розкладу Хвороб потребує відпустки для лікування після поранення( контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.
Відповідно до ВИТЯГУ з протоколу засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Протокол № 4159 від « 14 » листопада 2024 року встановлено, що поранення: «Стан після операції (28.11.23), імплантації flow-divertor на рівні дисекціної аневризми C1-C2 сегментів, імплантації графт-стенту в ліву ВСА на рівні С1 з приводу травматичної дирекції лівої внутрішньої сонної артерії в С1 сегменті в наслідок мінно-вибухового поранення (24.10.23 під час бойових дій)». Згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007, поранення тяжкого ступеню, - ПОРАНЕННЯ, ТАК, ПОВ?ЯЗАНЕ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.
10.04.2025 ОСОБА_1 надсилав звернення Командиру військової частини НОМЕР_1 зокрема, з проханням виплатити додаткову винагороду за період відпустки для лікування після поранення з 14.12.2023 по 14.01.2024 разом з наданням довідки ВЛК та копії Витягу 20 регіональної ВЛК.
Однак відповідач не надав відповіді на вказане звернення позивача.
Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо безпідставного не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період перебування у відпустці за станом здоров'я 14.12.2023 по 14.01.2024 у зв?язку з пораненням (травмою), пов?язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», позивач звернувся із цим позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
За частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 8 зазначеної постанови установлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025. Указом Президента України від 14.07.2025 № 478/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до приписів абзацу шістнадцятого пункту 2 розділу І Порядку № 260 визначено, що до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належить додаткова винагорода на період дії воєнного стану.
Також, наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44, Порядок № 260 доповнено розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» (застосовується з 01 лютого 2023 року), пунктами 10, 11 якого передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: (...) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Отже, виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
З матеріалів справи судом встановлено та зазначені обставини сторонами не оспорюються, що 24 жовтня 2023 року позивач отримав ВОП лівого стегна, ВОП обох сідниць, лівої кисті і передпліччя. ВОСП м'яких тканин лівого плеча, правої та лівої сідниці, лівого стегна. За обставин о 24.10.2023 під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Іванівське Донецької області, внаслідок ворожого мінометного обстрілу, військовослужбовець, командир бойової машини - командир 3 відділення спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_1 отримав поранення. Поранення військовослужбовця настало при здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, пов'язане із Захистом Батьківщини під час дії воєнного стану та пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Надалі, у зв'язку з отриманими травмою та пораненням, позивач перебував у відпустці в період з 14.12.2023 по 14.01.2024, що відповідачем не заперечується. Пов'язаність вказаної відпустки у спірний період, ступінь тяжкості поранення підтверджується довідками військово-лікарської комісії: від 13.12.2023 №1009/236, виданої КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни», за результатами проведеного медичного огляду 13.12.2023 (зазначено про отримання 24.10.2023 травми тяжкого ступеня та потребу відпустки для лікувння після поранення (контузіх, травми або каліцтва) на 30 календарних днів) та Витягом з протоколу засідання штатної 20 регіональної вйськово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, пранень, контузій травм, каліцтв № 4159 від 14.11.2024 (яким було скасовано Постанову про причинний зв'язок поранення у довідці ВЛК КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» від 13.12.2023 № 1909/236) та встановлено, що поранення: «Стан після операції (28.11.23), імплантації flow-divertor на рівні дисекціної аневризми C1-C2 сегментів, імплантації графт-стенту в ліву ВСА на рівні С1 з приводу травматичної дирекції лівої внутрішньої сонної артерії в С1 сегменті в наслідок мінно-вибухового поранення (24.10.23 під час бойових дій)». Згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007, поранення тяжкого ступеню, - ПОРАНЕННЯ, ТАК, ПОВ?ЯЗАНЕ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.
Слід зазначити, що відповідач не заперечує проти того, що позивач перебував на у відпустці у зв'язку з попередньо отриманим (24 жовтня 2023 року) тяжким пораненням.
Таким чином, оскільки відповідач не заперечує, що позивач перебував у відпустці після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії в період з з 14.12.2023 по 14.01.2024, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування перебування у відпустці після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у період з 14.12.2023 по 14.01.2024.
Докази виплати на особистий рахунок позивача додаткової винагороди в розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу перебування у відпустці за період з 14.12.2023 по 14.01.2024 відсутні, тому суд вважає належним способом захисту для відновлення порушених прав позивач є зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити додаткову винагороду, з урахуванням вже раніше виплачених сум.
Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі в розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу перебування у відпустці після тяжкого поранення (травми) за період з 14.12.2023 по 14.01.2024, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Оскільки відповідно до положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, в силу вимог статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період перебування у відпустці за станом здоров'я 14.12.2023 по 14.01.2024 у зв?язку з пораненням (травмою), пов?язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану».
Зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період перебування у відпустці для лікування у зв?язку з отриманням тяжкого поранення з 14.12.2023 по 14.01.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.09.2025.
Суддя О.В. Пасечнік