Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
17 вересня 2025 року справа №520/29458/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС в Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Харківській області від 27.09.2023 №00301800708.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що податкове повідомлення-рішення є протиправним у частині застосування до нього штрафної санкції у сумі 36 504,26 грн, оскільки база нарахування штрафної санкції не відповідає фактичним обставинам справи. Всі операції за липень 2023 року оподатковані ним за ставкою ПДВ 20%, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2023 року.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 позовну заяву у цій справі залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. На адресу суду у строк, встановлений судом, позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з доказами сплати судового збору.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Відповідач 23.11.2023 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. В обґрунтування заперечень відповідач зазначав, що на підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції (пеню) на підставі пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме за не застосування в повному обсязі ставки ПДВ. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що правомірно застосував до позивача фінансову санкцію оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
На підставі наказу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Харківської області від 06.09.2023 №3824-п "Про проведення фактичної перевірки, направлень на перевірку" від 06.09.2023 №7843, №7852, №7855, посадовими особами Головного управління ДПС у Харківської області проведено фактичну перевірку позивача АЗС за адресою: вулиця Полтавське шосе, будинок 2-Г, селище міського типу Пісочин, Харківський район, Харківська область.
За наслідками перевірки складено акт фактичної перевірки від 12.09.2023 №27901/20/35/РРО/2757617790 від 13.09.2023, згідно якого встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме незастосування у повному обсязі ставки ПДВ.
Примірник акту фактичної перевірки отримано позивачем 12.09.2023, що підтверджується його підписом проставленим в акті перевірки.
На підставі висновків, викладених в акті фактичної перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» від 27.09.2023 №00301800708, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 36 504,26 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним в частині застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 36 504,26 грн позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1 статті 75 ПК України).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Матеріалами справи підтверджується, що посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку АЗС позивача за адресою: вулиця Полтавське шосе, будинок 2-Г, селище міського типу Пісочин, Харківський район, Харківська область, за наслідками якої складено акт від 12.09.2023 №27901/20/35/РРО/2757617790 від 13.09.2023.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 (далі - Закон України №265/95-ВР).
Згідно норм статті 2 Закону України №265/95-ВР у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам'яті реєстратора розрахункових операцій або фіскального сервера контролюючого органу.
Пунктами 1, 2, 12 частини 1 статті 3 Закону України №265/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Таким чином, пункт 1 статті 17 Закону України №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання одного з трьох обов'язків:
1) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;
2) непроведення розрахункової операції через РРО/ПРРО;
3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.
Відповідно до абзацу першого пункту 82 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану" від 21.09.2022 №2618-IX , тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, але не довше ніж до 01.07.2023, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 цього розділу, яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються ПДВ за ставкою у розмірі 7 відсотків.
Відтак, знижена ставка 7 відсотків ПДВ на зазначені операції з пальним діяла до 01.07.2023, а з 01.0.7.2023 такі операції оподатковувались за основною ставкою ПДВ - 20 відсотків.
Згідно Витягу з бази Системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій (далі СД РРО), суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 на АЗС за період 01.07.2023 здійснено реалізацію пального за ставкою ПДВ 7% на загальну суму 24 336,17 грн, що стало базою для нарахування позивачу штрафних санкцій.
На підставі висновків, викладених в акті фактичної перевірки Головним управлінням у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 27.09.2023 №00301800708, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 36 504,26 грн.
Згідно з розрахунком до акта перевірки встановлено, що за допущені порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР контролюючим органом до позивача застосовано фінансову санкцію згідно пункту 2 статті 17 Закону України №265/95-ВР у розмірі 36 504,26 грн (24 336,17 грн Х 150%) за незастосування у повному обсязі ставки ПДВ.
Позивач зазначає, що у зв'язку із тим, що ним невчасно змінено розмір ставок податку на додану вартість у розрахункових документах реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО), за 01.07.2023 у фіскальних чеках РРО відображена ставка ПДВ у розмірі 7 %, тоді як мала бути зазначена ставка ПДВ у розмірі 20 %. Однак, попри технічку помилку (невірну ставку ПДВ у фіскальних чеках) усі операції за липень 2023 року (в тому числі і за 01.07.2023) оподатковані позивачем за ставкою ПДВ 20%, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2023 року.
Відповідач, фактично, на підставі неправильно зазначеної позивачем ставки ПДВ у фіскальних чеках РРО за 01.07.2023, дійшов висновку про неприйнятність таких документів як розрахункових та відповідно вказав, що розрахункові операції проведені без роздрукування розрахункових документів встановленої форми і змісту, що утворює склад правопорушення, передбачений пунктом 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР, і є підставою для притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 2 статті 17 Закону України №265/95-ВР.
У той же час обов'язок, передбачений зазначеним пунктом, полягає у тому, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати особі в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі.
Відповідно до статті 8 Закону України №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" від 21.01.2016 №13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 11.02.2016 за №220/28350 (далі - Положення №13), визначено форму і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 визначено, які обов'язкові реквізити має містити фіскальний чек на товари (послуги), зокрема, для суб'єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ" (рядок 21).
Згідно з пунктом 3 розділу І Положення №13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, Закон України №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов'язку суб'єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення №13 - форму його реалізації (форму і зміст документів).
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем при реалізації пального 01.07.2023 проводились розрахункові операції з використанням реєстратора розрахункових операцій на повну суму вартості проданих товарів та видавалися покупцям розрахункові документи (фіскальні чеки) встановленої форми та змісту. Фіскальні чеки містять усі обов'язкові реквізити розрахункового документа (в тому числі літерне позначення ставки ПДВ і розмір ставки ПДВ у відсотках), однак мають недоліки - відображена ставка ПДВ у розмірі 7 %, тоді як мала бути зазначена ставка ПДВ у розмірі 20 %.
Дослідженням податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року встановлено, що вказана декларація подана позивачем до контролюючого органу 02.07.2023, в якій ним задекларовано податкові зобов'язання, а саме операції за липень 2023 року (в тому числі і за 01.07.2023), що оподатковуються ним за основною ставкою (20 %). В рядках «операції, що оподатковується за ставкою 7%» та «операції, що оподатковується за ставкою 14%» проставлено пропуск.
Вказана податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2023 року отримана та зареєстрована у Державній податковій службі України 24.07.2023, що підтверджується квитанцією, копія якої наявна в матеріалах справи.
Наведена обставина не заперечувалася відповідачем під час розгляду справи. Будь яких доказів на спростування даної обставини відповідач до суду не надав.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що попри технічку помилку (невірну ставка ПДВ у фіскальних чеках) всі операції за липень 2023 року (в тому числі і за 01.07.2023) оподатковані позивачем за ставкою ПДВ 20%, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2023 року.
На переконання суду, наявність помилки (недоліку) у фіскальних чеках за 01.07.2023, а саме: неправильне зазначення ставки ПДВ у розмірі 7% замість 20%, не може слугувати для висновку відповідача зазначеного у акті перевірки та розрахунку до акту перевірки як відсутність розрахункового документа в цілому.
Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 у справі №500/6845/21 сформулював правовий висновок про те, що зі змісту норм Положення №13 потрібно бачити різницю між недоліком реквізиту в розрахунковому документі та відсутністю відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, а в другому - такий документ не вважатимуть розрахунковим.
Правова позиція про те, що недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний у Положенні №13 до відсутності розрахункового документа висловлена і у постанові Верховного Суду України від 05.12.2011 у справі №21-242а11, а також постановах Верховного Суду від 28.03.2019 у справі №810/501/15, від 12.09.2019 у справі №804/2182/13-а.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивач не порушував вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР, а наявні недоліки реквізитів фіскальних чеків не можуть бути прирівняні до відсутності таких реквізитів взагалі.
Таким чином, враховуючи, що нараховуючи позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафну санкцію у сумі 36 04,26 грн відповідач допустив неправильне застосування норм Закону України №265/95-ВР та неправильно розрахував штрафну санкцію, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому, підлягає скасуванню.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд встановив, що за подання позовної заяви у даній справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується квитанцією від 09.11.2023 №1233145530, яка наявна у матеріалах справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 2 684,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Харківській області (вулиця Пушкінська, 46, місто Харків, Харківська область, 61057) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Харківській області від 27.09.2023 №00301800708.
Стягнути з Головного управління ДПС в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 17.09.2025.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА