Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 вересня 2025 р. Справа № 520/14848/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції у ненаданні ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (додаток 6 до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413) та неподанні заяви про надання статусу учасника бойових дій до міжвідомчої комісії;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції виготовити довідку ОСОБА_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (додаток 6 до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413);
- зобов'язати Департамент патрульної поліції направити заяву про надання статусу учасника бойових дій до міжвідомчої комісії з долученням до такої заяви довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (додаток 6 до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413) ОСОБА_1 для вирішення питання про надання йому статусу учасника бойових дій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебував на штатній посаді - заступник начальника відділу кадрового забезпечення управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, з січня 2022 року по травень 2023 року наказом Департаменту патрульної поліції були покладені тимчасові обов'язки начальника відділу зв'язків з громадськістю того ж управління. Позивачем направлено заяву про надання статусу учасника бойових дій, однак листом від 01.05.2025 відповідач повідомив, що немає правових підстав для формування довідки за формою відповідно до додатка 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (зі змінами), про безпосередню участь ОСОБА_1 в заходах, передбачених Порядком. При цьому, позивач зазначив, що в період з квітня по липень 2022 року йому виплачувалась додаткова винагорода до 100 000 гривень в розрахунку на місяць, передбачена постановою від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", яка встановлюється виключно пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Вважаючи протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції у ненаданні ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (додаток 6 до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413) та неподанні заяви про надання статусу учасника бойових дій до міжвідомчої комісії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 23.06.2025 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена представнику позивача та відповідачу до їх електронних кабінетів через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що надані позивачем документи не підтверджують участь позивача безпосередньо у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Відповідач зазначив, що в усіх записах витягів з журналів відомості щодо факту бойових зіткнення вказані як такі, що «не було». Видача спірної довідки пов'язується із обставинами саме безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується відповідним переліком документів, а не обставиною перебування в областях, які відповідно наказу Головнокомандувача Збройних Сил України були визначені, як регіони проведення бойових дій. За доводами відповідача, відсутні підстави для видачі позивачу спірної довідки про участь у бойових діях. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та вказані заяви, суд встановив наступне.
Позивач перебував на штатній посаді - заступник начальника відділу кадрового забезпечення управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції та з січня 2022 року по травень 2023 року наказом Департаменту патрульної поліції на позивача були покладені тимчасові обов'язки начальника відділу зв'язків з громадськістю того ж управління, що не заперечується сторонами.
Позивачем подано до Департаменту патрульної поліції заяву про надання йому статусу учасника бойових дій від 14.04.2025, до якої позивач додав копії витягів з журналу залучення поліцейських до виконання завдань правового режиму воєнного стану, участі в забезпечення національної безпеки на території Харківської області та виконання завдань територіальної оборони управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції за період з 24.02.2022 по 30.09.2022, копії наказів від 28.03.2022 № 662о/с, від 28.04.2022 №766о/с, від 27.05.2022 № 806о/с, від 28.06.2022 № 883о/с, від 29.08.2022 № 1105ос, від 28.09.2022 № 1254о/с та від 28.09.2022 № 1255о/с. (а.с. 80-81 т. 2)
Листом від 01.05.2025 відповідач повідомив про відсутність правових підстав для формування довідки за формою відповідно до додатка 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (зі змінами), про безпосередню участь ОСОБА_1 в заходах, передбачених Порядком. (а.с. 78 т. 2)
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі за текстом - Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Статтею 5 Закону № 3551-ХІІ визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ, в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій» від 15.03.2022 №2121-ІХ (далі Закон №2121-ІХ), учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Законом №2121-ІХ (набрав чинності 21.03.2022) у пункті 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ абзац перший доповнено словами «у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України».
Отже, учасниками бойових дій визнаються також поліцейські, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України (абзац другий пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ).
Згідно із пунктом 1 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі Порядок №413; зі змінами, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та категорії таких осіб.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
За змістом абзацу першого пункту 2-1 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.
Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України: для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6 (пункт 4 Порядку №413).
Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці шостому пункту 2 цього Порядку, є довідка за формою згідно з додатком 6, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, Держприкордонслужби, СБУ та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах.
Пунктом 5 Порядку №413 передбачено, що рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС (далі - комісії), - стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку.
За змістом пункту 6 Порядку №413 особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6. Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.
За приписами пункту 8 Порядку №413 у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії. У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у пункті 5 цього Порядку.
Отже, підставою для надання статусу учасника бойових дій для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413.
У взаємозв'язку із наведеним Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2025 року по справі №400/4559/24 адміністративне провадження № К/990/42083/24 зазначив, що за приписами статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон №1932-XII) бойові дії - це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 27 червня 2024 року у справі №200/3996/23, постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі.
У бойовому наказі вказується: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру.
У бойовому розпорядженні зазвичай командир вказує: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій). За необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання військової частини (підрозділу), сусідів та інші дані.
Бойові (попередні бойові) розпорядження і вказівки, які віддає командир усно, записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому відображається: дата, час і зміст розпоряджень, спосіб їх передачі або отримання, кому вони передані або повинні бути передані, від кого отримані.
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що до заяви про надання статусу учасника бойових дій від 14.04.2025, позивач додав, зокрема, копії витягів з журналу залучення поліцейських до виконання завдань правового режиму воєнного стану, участі в забезпечення національної безпеки на території Харківської області та виконання завдань територіальної оборони управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції за період з 24.02.2022 по 30.09.2022, копії наказів від 28.03.2022 № 662о/с, від 28.04.2022 №766о/с, від 27.05.2022 № 806о/с, від 28.06.2022 № 883о/с, від 29.08.2022 № 1105ос, від 28.09.2022 №1254о/с та від 28.09.2022 № 1255о/с, що, за доводами позивача, підтверджують його участь у бойових діях. (а.с. 80-81 т. 2) Відповідні документи надані позивачем до суду.
Разом з тим, судом встановлено, що надані позивачем копії витягів з журналу залучення поліцейських до виконання завдань правового режиму воєнного стану, участі в забезпечення національної безпеки на території Харківської області та виконання завдань територіальної оборони управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції містять відомості про несення служби позивачем на посаді т.в.о. начальника відділу зв'язків з громадськістю в м. Харків. У графі "факт бойових зіткнень" вказаних витягів зазначено, що бойових зіткнень не було.
Отже, надані позивачем витяги з журналів не містять відомостей щодо участі позивача безпосередньо у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
При цьому, посада начальника відділу зв'язків з громадськістю в м. Харків (за своїми посадовими та функціональними обов'язками) не передбачає безпосередньої участі в бойових діях (бойових зіткненнях). Позивачем зазначених обставин не спростовано.
Разом з тим, в обґрунтування наявності права на отримання довідки про його безпосередню участь у бойових діях позивач зазначив, що під час несення ним служби йому виплачувалася додаткова винагорода відповідно до постанови КМУ № 168, збільшена до 100000,00 грн, що виплачується лише за безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
На підтвердження зазначених обставин позивач надав до суду копії наказів про виплату додаткової винагороди поліцейським Департаменту патрульної поліції та відомість про його грошове забезпечення за період з січня 2022 року по грудень 2022 року, з якої вбачається, що позивачу виплачувалася додаткова винагорода відповідно до постанови КМУ № 168, збільшена до 100 000,00 грн, з квітня по липень 2022 року. (а.с. 39-40 т. 2)
Посилання позивача на факт виплати йому додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн у період з квітня по липень 2022 року суд не приймає до уваги, оскільки відомості щодо виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168, збільшеної до 100 000,00 грн, не є доказом безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відомостей щодо правомірності виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168, збільшеної до 100 000,00 грн, матеріали справи не містять, зважаючи на заперечення відповідачем факту участі позивача в бойових діях та наявність витягів з журналів, які свідчать про несення служби позивачем на посаді т.в.о. начальника відділу зв'язків з громадськістю в м. Харків та про відсутність бойових зіткнень під час несення позивачем служби.
Інших документів, що б підтверджували безпосередню участь позивача в бойових діях матеріали справи не містять. Відомості щодо подання відповідних документів до відповідача відсутні.
Суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19 визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень, довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують факт безпосередньої участі позивача в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що б було підставою для видачі спірної довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (додаток 6 до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413).
Отже, під час розгляду справи, за наявних у матеріалах справи документів, судом не встановлено підстав для зобов'язання Департаменту патрульної поліції виготовити довідку ОСОБА_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (додаток 6 до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413).
Щодо позовних вимог про зобов'язання Департаменту патрульної поліції направити заяву про надання статусу учасника бойових дій до міжвідомчої комісії з долученням до такої заяви довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (додаток 6 до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413) ОСОБА_1 для вирішення питання про надання йому статусу учасника бойових дій, суд зазначає, що така вимога є похідною, отже не підлягає задоволенню.
Отже, судом під час розгляду справи не встановлено протиправності дій чи бездіяльності відповідача - Департаменту патрульної поліції в спірних правовідносинах. Позивачем таких обставин не наведено.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН