Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 вересня 2025 року справа № 520/19841/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонько А.В.,
при секретарі - Басістого Є.А.,
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Ісаєнко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
Визнати протиправною та скасувати постанову Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.07.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП № 78613573 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2025 ВП № 78613573 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн. прийнята відповідачем неправомірно, оскільки постанова про накладення штрафу була оскаржена в судовому порядку, а тому встановлений законом строк для добровільної сплати штрафу наразі не сплив.
Ухвалою суду від 30.07.2025 року відкрито провадження в порядку ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позов, в якому відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Зазначає, що при прийняття рішення щодо відкриття виконавчого провадження державний виконавець керувався наявними документами, які були подані стягувачем. Жодної інформації відносно оскарження виконавчого документу у державного виконавця не було. В заяві стягувача, яка є підставою для відкриття виконавчого провадження, відомостей про оскарження даної постанови не зазначено не було. Виконавчий документ виданий ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 в повній мірі відповідав вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та у старшого державного виконавця відділу Ісаєнко А.В. були всі правові підстави для відкриття виконавчого провадження та він зобов'язаний був відкрити виконавче провадження № 78613573.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
05.05.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову № 75 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою наклав на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн.
16.07.2025 року старший державний виконавець Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ісаєнко Артем Володимирович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви стягувача при примусовому виконанні постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 75 виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф у розмірі 34000,00 грн по виконавчому провадженню № 78613573.
16.07.2025 року направлено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78613573 на адресу боржника: АДРЕСА_2 . Згідно трекінгу Укрпошти № 0601170959489 вручено одержувачу 31.07.2025 року.
Виконавець відділу Ісаєнко А.В. виніс постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на користь у розмірі 303,00 грн за виконавчим провадженням № 78613573.
16.07.2025 року старший державний виконавець відділу Ісаєнко А.В. виніс постанову про стягнення виконавчого збору на користь у розмірі 3400,00 грн за виконавчим провадженням № 78613573 та постанову про арешт коштів боржника та вищевказана постанова була направлена на виконання до банків, які здійснюють обмін через АСВП за виконавчим провадженням № 78613573.
Позивач, вважаючи такі дії протиправними звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні відносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404) та КУпАП.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.
Як встановлено судом з матеріалів справи, що 05.05.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову № 75 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою наклав на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн.
Згідно статті 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови .
За змістом частин першої, четвертої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Згідно частини першої статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Частиною другою цієї статті передбачено, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених положень КУпАП свідчить, що постанова про накладення штрафу у справі про адміністративне правопорушення підлягає примусовому виконанню лише у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови або з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення - у разі оскарження постанови.
Лише по завершенню зазначеного строку постанова про накладення штрафу у справі про адміністративне правопорушення набуває статусу виконавчого документа та може бути пред'явлена для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
Частиною другою статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Так, позивач у встановлений процесуальним законом строк звернувся до Слобідського районного суду м. Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № 75 від 05.05.2025 року.
Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 16.05.2025 у справі №641/3422/25 за відкрито провадження. Судове рішення в зазначеній справі на даний час не прийнято.
Суд зазначає, що лише після прийняття рішення за результатом розгляду справи щодо правомірності чи протиправності постанови про накладення на позивача штрафу № 75 від 05.05.2025, а також в разі несплати штрафу позивачем, ІНФОРМАЦІЯ_1 мав право стягувати штраф на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.05.2025 № 75 у примусовому порядку у подвійному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 591/4234/23.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Натомість, як встановлено судом, стягувач звернув виконавчий документ (постанову про накладення адміністративного стягнення) до примусового виконання під час судового оскарження відповідної постанови про накладення адміністративного стягнення № 75 від 05.05.2025.
Таким чином, оскільки позивач оскаржив постанову про накладення адміністративного стягнення від 05.05.2025 № 75 в судовому порядку, то відповідна постанова не набрала чинності та не набула статусу виконавчого документа, тому, відповідно, були відсутні підстави для звернення постанови до примусового виконання та примусового стягнення з позивача штрафу за вказаною постановою, тим більше в подвійному розмірі.
Отже, оскільки судом під час розгляду справи встановлено передчасність направлення постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.05.2025 № 75 до примусового виконання, у зв'язку з ненабранням чинності такою постановою, тому постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №78613573 від 16.07.2025, винесена на підставі відповідної постанови про накладення адміністративного стягнення, підлягає скасуванню.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №815/6844/17, від 27.03.2019 у справі № 826/15117/17 та від 14.03.2024 у справі № 591/4234/23.
Разом з тим, при вирішенні даної справи суд також враховує, що державні виконавці в силу Закону № 1404-VIII не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку чи отримання правопорушником повідомлення про залишення скарги без задоволення. Отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов'язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня.
З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову № 75 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою наклав на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн.
Згідно вищевказаної постанови штраф повинен бути внесений в Ощадному банку України у 15-денний термін з дня вручення постанови. На підставі частини другої статті 308 КУПАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення стягується у подвійному розмірі.
У постанові № 75 від 05.05.2025 вказано, що копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 отримав 05.05.2025 року під особистий під підпис.
Листом №481/10 від 03.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 направив відповідачу постанову № 75 від 05.05.2025 про адміністративне правопорушення для виконання.
Тобто, на момент надходження постанови № 75 від 05.05.2025 про адміністративне правопорушення до Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та відкриття виконавчого провадження (16.07.2025 року), інформації відносно оскарження виконавчого документу у державного виконавця не було, а тому у державного виконавця не було правових підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі вимог частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Верховний Суд у постанові від 14.03.2024 по справі №591/4234/23 наголосив на тому, що органи ДВС в силу Закону №1404-VIII не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку.
За правилами пунктів 2, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому належним способом захисту порушеного права є лише такий спосіб, який відповідає вимогам матеріального закону і призводить до поновлення прав позивача до такого стану, що існував до порушення права, а якщо відновлення такого стану є неможливим - компенсує позивачу шкоду, завдану неправомірним рішенням. З огляду на відсутність у спірної постанови такої властивості, як протиправність, належним і достатнім способом захисту порушеного інтересу позивача буде саме скасування постанови (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі № 826/15117/17).
Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування постанови Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.07.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП № 78613573 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 6-9, 241-243, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.07.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП № 78613573 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення може бути подана у десятиденний строк з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному ст. 297 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 17 вересня 2025 року.
Суддя Бідонько А.В.