Справа № 500/3356/25
17 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивачка), в інтересах якої діє адвокат Карий Володимир Вікторович, звернулась до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просила ухвалити рішення яким:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у виплаті позивачу як дружині загиблого військовослужбовця коштів передбачених законодавством України для родин загиблих військовослужбовців;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити Позивачу ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі не використані загиблим військовослужбовцем ОСОБА_2 за час проходження військової служби дні щорічної основної та додаткової відпусток за 2022-2023 роки та грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка є вдовою загиблого військовослужбовця старшого лейтенанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка зверталась до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за час проходження військової служби за 2022-2023 роки, а також грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік загиблим військовослужбовцем. Однак, їй було відмовлено, що й слугувало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування не скористався, з клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву не звертався.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 09.06.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 09.06.2025 направлено на адресу відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак поштове відправлення повернуто на адресу суду поштовою службою без вручення, з відміткою "за відсутністю за вказаною адресою", з проставленням штемпеля 28.06.2025 (арк. справи 17).
Пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з пунктами 82, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою "Судова повістка", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" або реєстрованого поштового відправлення з позначкою "Адміністративна послуга" такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі № 0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі № 520/1066/2020, у постанові від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20.
Отже, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак у силу вимог пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином 28.06.2025.
Суд здійснив всі, передбачені КАС України, заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Ухвалою суду від 15.07.2025 продовжено процесуальний строк розгляду справи на 1 місяць.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, не подання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є вдовою загиблого військовослужбовця старшого лейтенанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 10.03.2022 (арк. справи 7).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу, зокрема у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.05.2023 № 121 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , командира взводу охорони роти хорони ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_4 " вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби селище Делятин Івано-Франківської області. 01.05.2023 виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та всіх видів забезпечення та видано продовольчий атестат, грошовий атестат, речовий атестат, атестат РАО. Вислуга років у Збройних Силах станом на 01.05.2023 становить: календарна - 03 роки 06 місяців 14 днів, пільгова - 00 років 00 місяців 00 днів, загальна: - 03 роки 06 місяців 14 днів. Щорічну основну відпустку за 2022 рік не використав. Щорічну основну відпустку за 2023 рік не використав. Грошову допомогу на оздоровлення в 2023 році не отримав. Додаткова відпустка за сімейними обставинами в 2023 році не надавалась. Матеріальна допомога не надавалась (арк. справи 9).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.05.2023 № 83 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 05.05.2023 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення (арк. справи 10).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 28.08.2024 ОСОБА_2 загинув приблизно 18.05.2023 (арк. справи 7).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.09.2024 № 263 старшою лейтенанта ОСОБА_2 , який вважався зниклим безвісті звільненого з займаних посад та зараховано у розпорядження командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_4 " на підставі наказу KB ОК " ІНФОРМАЦІЯ_4 " № 575 від 02.09.2023, який загинув "18" травня 2023 поблизу населеного пункту Бахмут Донецької обдаси із "28" серпня 2024 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення. Смерть пов'язана з захистом Батьківщини та виконанням обов'язків військової служби. Щорічна основна відпустка за 2023 рік не використана Щорічна основна відпустка за 2024 рік не використана (арк. справи 9 зворот).
09.09.2024 Військовою частиною НОМЕР_4 (військова частина НОМЕР_1 ) видано грошовий атестат (арк. справи 8).
Позивачка зверталась до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою від 03.01.2025 щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за час проходження військової служби за 2022-2023 роки, а також грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік загиблим військовослужбовцем (арк. справи 7 зворот).
Листом від 23.02.2025 № 06/19 військової частини НОМЕР_1 , повідомлено позивачку, що згідно з пунктом 22 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у разі загибелі (смерті) військовослужбовців грошова компенсація за всі не використані ними за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки", виплачується членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, зазначеним в абзаці четвертому пункту 6 статті 9 цього Закону, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб" від 06.09.2023 № 3379-ІХ введено у дію зазначену норму з 01.10.2023. Таким чином, враховуючи той факт, що старший лейтенант ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 , грошова компенсація за всі не використані ним за час проходження військової служби дні щорічної основної та додаткової відпустки не може бути виплачена (арк. справи 8 зворот).
Позивачка, вважаючи такі дії відповідача, щодо відмови у виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, а також грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, протиправними, звернулась до суду з даним позовом.
Мотивувальна частина
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд, виходить з таких міркувань.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту встановлює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною першою статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) передбачено, що учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються пільги, а саме використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 10-1 Закону № 2011-XII у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Тобто законодавець установив, що у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки.
Частиною шостою статті 18 Закону № 2011-XII передбачено, що вдова (вдівець), батьки загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік), у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, мають право на пільги, передбачені цим Законом.
Частиною 6-1 статті 18 Закону № 2011-ХІІ установлено, що членам сімей військовослужбовців, які проходять військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", гарантується виплата грошового забезпечення цих військовослужбовців у разі неможливості ними його отримання під час участі у бойових діях та операціях. У такому разі виплата грошового забезпечення здійснюється членам сімей військовослужбовців, зазначеним у пункті 6 статті 9 цього Закону.
Порядок виплати грошового забезпечення зазначеним у цьому пункті членам сімей військовослужбовців визначається Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також військовими формуваннями, правоохоронними і розвідувальними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями.
У свою чергу, відповідно до частини шостої статті 24 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР) у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, що не була одержана за життя, виплачується членам сім'ї такого працівника, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини.
Відповідно до матеріалів справи, військовослужбовець ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 28.08.2024, тобто до моменту набрання чинності вказаними вище нормативно-правовими актами, що визначають механізм виплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткових відпусток членам сімей військовослужбовців Збройних Сил України.
Пунктом 1 розділу XXVIIІ "Виплата грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, зникнення безвісти, смерті (загибелі) військовослужбовців або визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими" Інструкції № 200 установлено, що у разі смерті (загибелі) військовослужбовця грошове забезпечення нараховується повністю за той місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув).
Грошове забезпечення виплачується членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а у разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
У разі відсутності осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.
У разі індексації грошового забезпечення військовослужбовців грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців виплачується з урахуванням такої індексації.
Пунктом 3 розділу XXVIIІ Інструкції № 200 передбачено, що особам, зазначеним у пункті 1 цього розділу, також виплачуються одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на отримання яких виникло у військовослужбовця до дня його смерті (загибелі), або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, або оголошення померлим.
Отже, на час загибелі чоловіка позивачки у Законі № 2011-ХІІ та Інструкції № 200 були відсутні норми, які регулювали виплату грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки загиблого військовослужбовця.
Враховуючи, що спеціальним законодавством на час загибелі військовослужбовця не врегульоване питання виплати грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки загиблого військовослужбовця, суд доходить до висновку про можливість застосування Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), а також приписів Закону № 504/96-ВР як таких, що є загальними та поширюються на спірні правовідносини.
Подібну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 16.07.2020 у справі № 400/2884/18, від 01.03.2018 у справі № 806/1899/17, від 31.05.2018 у справі № 823/1023/16, від 22.06.2023 у справі № 380/152/20.
Так, як вказано вище, відповідно до частини шостої статті 24 Закону № 504/96-ВР у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, що не була одержана за життя, виплачується членам сім'ї такого працівника, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини.
Частиною шостою статті 83 КЗпП установлено, що у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, що не була одержана за життя, виплачується членам сім'ї такого працівника, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини.
Враховуючи наведені правові норми, суд висновує, що позивачка, як дружина загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , має право на грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за час проходження військової служби за 2022-2023 роки, а також грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік загиблим військовослужбовцем ОСОБА_2 .
Суд зауважує, що Кабінетом Міністрів України постановою від 16.01.2024 № 37 затверджено Порядок виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців та поліцейських у разі їх загибелі (смерті), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.
Цей Порядок прийнятий після виникнення спірних правовідносин та не регулює спірні в цій справі правовідносини, проте посилання позивача у заяві на цей Порядок не надає відповідачу підстав для відмови у задоволенні заяви, адже відповідачем заява позивача мала розглядатися на підставі поданих документів і змісту такої заяви, а не виключно, виходячи з правової норми, на яку послалася позивачка у заяві.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає до задоволення, на користь позивачки, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн сплачений згідно із квитанцією № 3815-8683-8422-2317 від 03.06.2025.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті, як дружині загиблого військовослужбовця, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за час проходження військової служби за 2022-2023 роки, а також грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік загиблим військовослужбовцем.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за час проходження військової служби за 2022-2023 роки, а також грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік загиблим військовослужбовцем ОСОБА_2 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 17 вересня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_5 );
відповідач:
- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ).
Головуючий суддя Юзьків М.І.