про повернення позовної заяви
. 17 вересня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/11802/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
27.08.2025 позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління державної казначейської служби України у Сумській області, в якій просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області щодо невиконання протягом тривалого часу (7 років) Наказу Господарського суду Сумської області про примусове виконання ухвали від 28.08.2017 року № 920/1630/14; ( 5 років) наказів Господарського суду Сумської області про примусове виконання ухвали від 13.01.2020 року та 15.09.2020 року № 920/1630/14;
стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області ( м. Суми, вул. Вознесенська, 7, код ЄДРПОУ 37970404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в сумі 10 000,00 ( десять тисяч) грн;
зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області ( м. Суми, вул. Вознесенська, 7, код ЄДРПОУ 37970404) подати протягом 10 днів з дня ухвалення рішення по справі Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України та відкласти безспірне списання коштів державного бюджету до набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України, відповідно до вимог п. 49 Порядку № 845 .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 позовну заяву залишено без руху в зв'язку з необхідністю усунення виявлених судом недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
09.09.2025 до суду на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання позивача, в якому позивач зазначає, що строк звернення до суду позивачем потрібно рахувати з моменту коли він дізнався про бездіяльність відповідача, а саме з 04.03.2025, дати отримання листа, яким як зазначає позивач, органи ДКС фактично підтвердили свою бездіяльність та не вжиття ними конкретних та вичерпних , таких, що визначені законом заходів з метою виконання рішень судів.
Розглянувши подане клопотання та матеріали позову, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України. Зокрема, в силу частини першої цієї статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 зауважила, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, судом встановлено, що підстави, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, виникли в 2020, 2022 та в 2023 роках у зв'язку із закінченням встановленого законом строку для виконання виконавчих документів, а саме: наказ Господарського суду Сумської області про примусове виконання ухвали від 15.09.2020 року у справі № 920/1630/14 на суму 95570,00 грн. дійсний для пред'явлення протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили тобто до 10.09.2023 року; наказ Господарського суду Сумської області про примусове виконання ухвали від 28.08.2017 року у справі № 920/1630/14 на суму 99026,00 грн. дійсний для пред'явлення протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили тобто до 23.08.2020 року; наказ Господарського суду Сумської області про примусове виконання ухвали від 13.01.2020 року у справі № 920/1630/14 на суму 35253,00 грн. дійсний для пред'явлення протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили тобто до 12.12.2022 року.
Однак, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом лише 27.08.2025 що підтверджується відомостями реєстрації вихідної кореспонденції. Матеріалами позову не підтверджено, що існували обставини які об'єктивно могли вплинути на можливість реалізації позивачем права на звернення до відповідача або суду з цим позовом.
Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 наголосив на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За обставин цього спору суд зауважує що, отримання позивачем листа відповідача від 04.03.2025 року у відповідь на звернення - адвокатські запити позивача не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права; ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, адже матеріали позову не містять належних доказів, що свідчили б про відсутність у позивача об'єктивної можливості звернутись як до компетентного органу, так і до суду протягом розумного строку після закінчення встановленого законом строку для виконання виконавчого документу у серпні 2020, грудні 2022 та вересня 2023 відповідно.
Окрім того, суд звертає увагу, що до позовної заяви позивачем, додано копії листування з органами ДКС, що підтверджує про обізнаність позивача з порушенням його прав задового до отримання листа від 04.03.2025 від відповідача.
Відтак, суд вважає, що позивач намагається штучно відновити пропущений 6-ти місячний строк звернення до суду з даною позовною заявою, шляхом визначення листа відповідача від 04.03.2025 №04-14-06/1525 як підставу з якої позивач дізнався про порушення своїх прав та відповідно точку відліку строку звернення до суду за їх захистом.
Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17, від 16 травня 2018 року у справі №521/9634/17, від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
Таким чином, надаючи оцінку доводам, приведеним у клопотанні про поновлення пропущеного строку, суд зазначає, що зміст поданої заяви, як і зміст позовної заяви, не містить переконливих доводів з приводу того, що позивач з 2020, 2022 чи 2023 не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо виконання наказу Господарського суду Сумської області про примусове виконання ухвали від 28.08.2017 року № 920/1630/14, наказів Господарського суду Сумської області про примусове виконання ухвали від 13.01.2020 року та 15.09.2020 року № 920/1630/14 та/або ж звернутися до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.
Тож заявник так і не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду, які завадили позивачу звернутися з цим позовом упродовж встановленого законом строку, а тому наведені обставини суд визнає недостатніми для поновлення строку звернення до суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, оскільки зазначені позивачем у клопотанні обставини не є поважними, а тому заява про поновлення цього строку не підлягає задоволенню.
Відтак, суд вважає, що позивачем не виконані вимоги ухвали суду про залишення без руху позовної заяви від 01.09.2025.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за можливе повернути позовну заяву позивачу.
Керуючись статтями 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити ініціатору звернення разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.О. Чеснокова