17 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7051/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магди Ірини Геннадіївни, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магди Ірини Геннадіївни, в якій просить:
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магди Ірини Геннадіївни від 13.11.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 76543580 та накладення стягнення з боржника у розмірі 16 000 (шістнадцять) тисяч гривень 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 06 червня 2023 року у справі № 554/8925/21 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 , неповнолітній ОСОБА_4 , Служба у справах дітей, в особі виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, про усунення перешкод у користуванні майном. Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року рішення залишено без змін. 01 червня 2024 року позивач в добровільному порядку виконав рішення суду, а саме усунув перешкоди у користуванні майном-квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення та вивезення речей, що належать йому. Зазначає, що даний факт підтверджується ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.08.2024 у справі № 554/8925/21. Таким чином, як стверджує позивач, він добровільно виконав рішення суду, про що повідомив стягувача, а тому не повинен був повідомляти про даний факт органи ДВС, оскільки станом на 01.06.2024 не було відкрито жодного виконавчого провадження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магди Ірини Геннадіївни про визнання протиправною та скасування постанови залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви із зазначенням підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів на їх підтвердження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду та поновлений пропущений строк звернення до адміністративного суду у справі №440/7051/25. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі № 440/7051/25 за позовом ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магди Ірини Геннадіївни про визнання протиправною та скасування постанови. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
23.06.2025 представник відповідача Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, через систему «Електронний суд» надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог із посиланням на норми Закону України «Про виконавче провадження. Зазначає, що стягувачем ОСОБА_2 08.07.2024 до відділу подано оригінал виконавчого документа та заяву про примусове виконання рішення суду, щодо усунення перешкоди у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення ОСОБА_1 , з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2 . Тобто, стягувач ОСОБА_2 підтвердив факт невиконання рішення суду, чим самим запустив процедуру примусового виконання, що спростувало факт виконання рішення суду в добровільному порядку, а саме 01.06.2024. Розглянувши заяву ОСОБА_2 , 10.07.2024 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження N 75495921, яку направлено сторонам виконавчого провадження за вих. N 91269 від 10.07.2024. Також, 10.07.2024 державним виконавцем, винесено постанову про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 313,00 грн. та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 000,00 грн. Державним виконавцем 10.07.2024 одночасно з відкриттям виконавчого провадження винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі двох мінімальних заробітних плат, а саме 16 000,00 грн., копію якої направлено сторонам за вих. N 91275 від 10.07.2024. 17.07.2024 на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява стягувача ОСОБА_2 з повідомленням про те, що рішення суду боржником виконано, ключі від квартири отримано та особисті речі вивезено. В самій заяві від 17.07.2024 стягувач зазначав про те, що рішення виконано до відкриття виконавчого провадження. Однак, за доводами представника відповідача, рішення суду і не могло бути виконано раніше, бо в такому б випадку стягувачу б не довелося пред'являти виконавчий лист до примусового виконання, який він отримав 01.07.2024. Врахувавши заяву стягувача, державним виконавцем 19.07.2024 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки витрати виконавчого провадження не сплачено державним виконавцем 19.07.2024 виведено в окреме виконавче провадження та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за номером N 75582433 про стягнення витрати виконавчого провадження в розмірі 313 грн., які сплачені боржником 16.09.2024. Також 19.07.2024 на цих же підставах державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за N 75582438 про стягнення виконавчого збору в розмірі 16000 грн. Зазначає, що оскільки позивач не звертався до суду про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2024 ВП №75495921, на підставі якого винесена постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі 16000,00 грн, винесена в межах виконавчого провадження ВП№ 76543580 є законною.
Частиною 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до приписів частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 06.06.2023 року у справі № 554/8925/21 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 як у власних інтересах, так і в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , Служба у справах дітей Шевченківського району міста Полтави, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням. Усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення ОСОБА_1 з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2 / https://reyestr.court.gov.ua/Review/111603300/.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у справі № 554/8925/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 червня 2023 року залишено без змін / https://reyestr.court.gov.ua/Review/118691465/.
Октябрським районним судом м. Полтави 01.07.2024 року видано виконавчий лист №554/8925/21 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення за адресою АДРЕСА_1 , що не заперечується та не спростовується сторонами.
10.07.2024 постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магди І.Г. відкрито виконавче провадження № 75495921 з примусового виконання виконавчого листа по справі №554/8925/21 від 01.07.2024 року, виданого Октябрським районним судом м. Полтави, щодо усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, шляхом виселення ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 . Цією ж постановою стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 16000,00 грн.
19.07.2024 постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магди І.Г. виконавче провадження № 75495921 з виконання виконавчого листа по справі № 554/8925/21 від 01.07.2024 року, виданого Октябрським районним судом м. Полтави, щодо усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, шляхом виселення ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , закінчено, у зв'язку із надходженням до відділу 17.07.2023 року заяви стягувача ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 вивіз особисті речі та виселився з квартири АДРЕСА_2 . Ключі від квартири ОСОБА_2 отримав особисто від ОСОБА_1 . Витрати виконавчого провадження та виконавчий збір виведено в окреме виконавче провадження. Залишок нестягнутого виконавчого збору 16000 грн. та витрат на виконавче провадження 313 грн.
19.07.2024 постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магди І.Г. відкрито виконавче провадження №75582438 з виконання постанови № 75495921 старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магди І.Г. виданої 10.07.2024про стягнення виконавчого збору у сумі 16000грн. із ОСОБА_1 на користь Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
12.08.2024 року ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави (суддя Блажко І.О.) у справі № 554/8925/21 визнано протиправною та скасувано постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтава Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магди Ірини Геннадіївни від 19 липня 2024 року про відкриття виконавчого провадження № 75582438 та накладення стягнення з боржника у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень /https://reyestr.court.gov.ua/Review/120975515/.
12.09.2024 ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави (суддя Чуванова А.М.) у справі № 554/8925/21 відмовлено в задоволенні скарги адвоката Гетя Андрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на дії державного виконавця; заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магда Ірина Геннадіївна, Крат Володимир Олександрович, - щодо визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магда І.Г. від 10.07.2024 року про відкриття виконавчого провадження №75495921. Провадження по справі за скаргою адвоката Гетя Андрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на дії державного виконавця; заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магда Ірина Геннадіївна, Крат Володимир Олександрович, - щодо визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магда І.Г. від 10.07.2024 року про відкриття виконавчого провадження №75495921 в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди державного виконавця у розмірі 16 000 грн. - закрите. Роз'яснено заявнику ОСОБА_1 право звернутися з такою скаргою в порядку адміністративного судочинства до окружного адміністративного суду / https://reyestr.court.gov.ua/Review/121660689/.
13.11.2024 постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магди І.Г. відкрито виконавче провадження № 76543580 з виконання постанови № 75495921 старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магди І.Г. виданої 10.07.2024 про стягнення виконавчого збору у сумі 16000грн. із ОСОБА_1 на користь Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Не погодившись із постановою про стягнення виконавчого збору, позивач оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтями 1, 5 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону № 1403-VIII).
Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частин першої та третьої статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частиною п'ятою статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (крім спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот); 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (частина дев'ята статті 27 Закону № 1404-VIII).
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Абзацом першим частини шостої статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначено статтею 63 Закону № 1404-VIII.
Так, частиною першою статті 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (частина третя статті 63 Закону № 1404-VIII).
Аналіз положень статті 27 Закону № 1404-VIII дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою виконавчий збір є платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, які здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.
Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
При цьому, за правилами частини третьої статті 27 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішення немайнового характеру передбачає стягнення виконавчого збору у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Тож у такому випадку виконавчий збір є фіксованою платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються державним виконавцем. Цей збір стягується з боржника.
Умови й підстави, коли виконавчий збір не стягується, чітко визначені приписами статті 27 Закону № 1404-VIII, зокрема, відповідно до частини дев'ятої наведеної статті виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
З наведеного слідує, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання.
Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження він повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28 квітня 2020 року у справі № 480/3452/19, постанові від 09 грудня 2021 року у справі №520/7192/20.
За приписами норми частини 4 статті 19 Закону № 1404-VIII сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Постанова про закінчення виконавчого провадження від 19.07.2024 у ВП № 7549523 винесена згідно з пунктом 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою від 17.07.2024 стягувача ОСОБА_2 про виконання рішення боржником ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 3 статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
При цьому за встановлених у цій справі обставин відсутні підстави для висновку, що у межах спірних правовідносин існували визначені законом умови та підстави не стягувати виконавчий збір.
Натомість у позовній заяві представник позивача посилається на добровільне виконання ним рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 червня 2023 року у справі № 554/8925/21 та як наслідок на наявність підстав, передбачених частиною дев'ятою статті 27 Закону №1404-VIII (виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження).
Відхиляючи вказані доводи, суд наголошує на тому, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2024 ВП №75495921 не скасована на сьогодні та є чинною.
Суд зауважує, що в силу наведених положень виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону № 1404-VІІІ, а також відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Отже виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" державного виконавця.
Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Враховуючи зазначене, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2024 ВП №76543580 про стягнення збору в розмірі 16000,00 грн діяв в межах і спосіб встановлений приписами Закону № 1404-VІІІ.
Таким чином, позов ОСОБА_1 необґрунтований та задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення у даній справі суд враховував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 229, 241-245, 250, 262, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Магди Ірини Геннадіївни (провулок Сташевського, 6, Полтава, Полтавська область,36023), Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (провулок Сташевського, 6, Полтава, Полтавська область,36023, код ЄДРПОУ 34963066) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтями 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р.І. Молодецький