17 вересня 2025 року справа № 340/3453/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба (далі - Університет) до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання в навчальну закладі,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про відшкодування витрат, які пов'язані з утриманням у навчальному закладі, у сумі 1317387,28 грн.
Зазначає, що, припинивши навчання в Університеті через недисциплінованість, у ОСОБА_1 виник обов'язок відшкодувати витрати за навчання, що передбачено контрактом.
Відповідач не подав відзиву на позов, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином (а.с.33, 40).
27 травня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.25-26).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, 04 вересня 2022 року укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу (далі - Контракт) (а.с.7-8).
Сторони правочину - Міністерство оборони України (далі - Міністерство) і відповідач.
Від імені Міністерства контракт підписував начальник Університету.
28 квітня 2025 року Університет прийняв наказ №120 про відрахування ОСОБА_1 з числа курсантів за недисциплінованість і припинення чинності дії контракту про проходження навчання через службову невідповідність (а.с.9).
25 квітня 2025 року Університет ознайомив ОСОБА_1 із довідкою-розрахунком щодо зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язанні з утриманням в навчальному закладі, упродовж 30 діб (а.с.10).
Упродовж місяця відповідач не сплатив кошти.
23 травня 2025 року Університет звернувся з позовом до суду (а.с.1-4).
Витрати на навчання склали 1317387,28 грн (а.с.10).
До них увійшли: грошове забезпечення (1195290,83 грн); продовольче забезпечення (90152,91 грн); медичне забезпечення (262,43 грн); вартість комунальних послуг і спожитих енергоносіїв (31681,11 грн) (а.с.10).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, ОСОБА_1 проходив публічну (військову) службу.
Отже, виник спір щодо її проходження.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Строк звернення до суду бере відлік з наступного дня після завершення місячного строку на добровільну сплату коштів.
Тому суд зробив висновок про дотримання строку звернення до суду.
Приписами пункту 1 Контракту встановлено, що курсант зобов'язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон).
Приписами частини 10 статті 25 Закону передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Приписами пунктів 7 і 8 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (далі - Порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964, передбачено, що суми відшкодованих курсантами та особами офіцерського складу витрат перераховуються Міноборони та центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, із подальшим їх перерахуванням до загального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходу бюджету 24060300 «Інші надходження».
Зарахування сум, відшкодованих курсантами та особами офіцерського складу, витрат, що будуть надходити за рішеннями судів, прийнятими до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2025 р. № 167 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. № 964», продовжується до повного погашення боргу із подальшим перерахуванням їх до загального фонду державного бюджету.
Інформація про перерахування коштів подається Міноборони та центральними органами виконавчої влади до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та є підставою для списання заборгованості, що обліковується в цих закладах.
Контроль за відшкодуванням витрат покладається на Міноборони та центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані відповідні заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти.
Отже, право на звернення до суду з позовом про відшкодування витрат на утримання в навчальному закладі належить виключно Міністерству.
Так, Університет не є стороною Контракту.
Положеннями Контракту, Закону і Порядку визначено, що кошти відшкодовують Міністерству.
Ні Законом, ні Порядком Університет не наділений правом проводити претензійно-позовну роботу.
До того ж приписами Порядку передбачено, що Міністерство повідомляє навчальні заклади про відшкодування коштів, що є підставою для списання заборгованості, яка обліковується у них.
Приписами Порядку встановлено, що контроль за відшкодуванням витрат покладається не на навчальні заклади, а на Міністерство.
Отже, Університет - неналежний позивач.
Дії відповідача жодним чином не могли порушити права і інтереси Університету, так як навчав ОСОБА_1 за кошти замовника, яким є Міністерство.
Приписами частини 1 і 7 статті 48 КАС України встановлено, що суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті.
До початку розгляду справи по суті Університет і Міністерство не надали згоди на заміну первісного позивача належним.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову.
Надання відповіді на питання позову відноситься до компетенції суду, який буде розглядати позов належного позивача, оскільки має бути врахована його думка.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 15808,65 грн (а.с.21).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ