10 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5325/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НАУМЕНКА В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802)
до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, б. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, ЄДРПОУ 20551088)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 18.06.2025 р. № 926160813784 про відмову у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ.
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити, здійснити нарахування та виплату позивачу з 10.06.2025 пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку, зазначеного у довідках, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 03.06.2025 № 107 та від 03.06.2025 № 108.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив у переведенні з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ.
Ухвалою від 11.08.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій (а.с.23).
01.09.2025 року відповідачем-1 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вказує, що позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з недостатнім стажем державної служби або на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби. Зазначає, що за документами пенсійної справи стаж позивача на посадах державної служби станом на 01.05.2016 року становить 5 років 14 днів (з 18.04.2011 по 01.05.2016) (а.с.27-52).
Представником відповідача-2 01.09.2025 року подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що умови пенсійного забезпечення державних службовців визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ. Зокрема, відповідно до статті 37 цього Закону позивачу для переведення на пенсію по інвалідності державного службовця потрібно мати станом на 01.05.2016 року не менше 10 років стажу державної служби, натомість стаж позивача є меншим, та недостатнім для настання права на вказаний вид пенсії. Вказує, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області спірне рішення не праймалось, у зв'язку з чим вважає що є неналежним відповідачем у справі (53-58).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, з 05.08.2010 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон №1058-IV).
18.06.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, за принципом екстериторіальності, розглянуто заяву позивача від 10.06.2025 року про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ в розмірі 60% суми заробітної плати.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 18.06.2025 за №926160813784 прийнято рішення про відмову у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ з посиланням на відсутність у позивача станом на 01.05.2016 року стажу державної служби 10 років, як того вимагає стаття 37 Закону №3723-ХІІ та Порядок призначення пенсій державним службовцям, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 9 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ (далі за текстом - Закон №3723), визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі по тексту - Закон №889-VIII).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 28.12.1993 № 3723-XII (далі по тесту - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктом 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, приписами частини 9 статті 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Тобто, аналізуючи наведені норми закону, суд зазначає, що особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII лише за наявності в неї станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби - 10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі.
Суд враховує, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи (інвалід дитинства), що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 07 жовтня 2021 року.
Трудовий стаж позивача на державній службі станом на дату набрання чинності Законом № 889-VIII, тобто станом на 01.05.2016 року, становив 5 років 14 днів. Вік ОСОБА_1 на час звернення за призначенням пенсії становив 38 років. Станом на 01.05.2016 позивач перебував на посаді державного службовця.
За таких обставин, суд робить висновок, що ОСОБА_1 не має права на переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, на пенсію по інвалідності державного службовця згідно з Законом України «Про державну службу» №3723-ХІІ, оскільки не виконані умови щодо наявності в останнього стажу державної служби 10 років станом на 01.05.2016.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач-1, відмовляючи рішенням від 18.06.2025 р. № 926160813784 позивачу у переведенні та обчисленні пенсії по інвалідності за Законом України «Про державну службу» №3723-ХІ у розмірі 60% заробітної плати, діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО