18 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 826/5621/18
провадження № 2-іс/340/82/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Притули К.М.,
за участю секретаря: Потєхіної І.В.
представник позивача: Розмош В.І.
представника відповідача: Гончаренко Б.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товарної біржі «Українська енергетична біржа» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
05.04.2018 товарна біржа «Українська енергетична біржа» звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 12.01.2017 №0001571404 та №0001581404.
13.04.2018, ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою судді від 12.06.2018, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі акту приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано адміністративну справу № 826/5621/18.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 адміністративна справа № 826/5621/18 передана судді К.М. Притулі (т.3 а.с.158).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 справу прийнято до провадження, замінено відповідача у справі з Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на Головне управління ДПС у місті Києві та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 10.04.2025 (т.3 а.с.159-161).
Ухвалою суду від 30.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т.4 а.с.27).
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТБ «Українська енергетична біржа» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Конкордвест» за листопад 2016 року, з ТОВ «Суматра Транс» за грудень 2016 року, з ТОВ «Ліліон Вест» за січень, лютий, березень 2017 року відповідачем зроблено висновок, що за вказаними операціями лише оформлювались окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є позивачем необґрунтованої податкової вигоди.
22.04.2025, представником позивача подано додаткові пояснення у справі (т.3 а.с.194-207).
В судовому засіданні, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що не погоджується з позовними вимогами та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як убачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товарної біржі «Українська енергетична біржа» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Конкордвест» (код 40823211) за листопад 2016 року, з ТОВ «Суматра Транс» (код 40671345) за грудень 2016 року, з ТОВ «Ліліон Вест» за січень, лютий, березень 2017 року.
За результатами перевірки складено акт №887/26-15-14-04-03/37027819 від 11.12.2017 (т.1 а.с. 27-36).
Відповідно до змісту акту №887/26-15-14-04-03/37027819 від 11.12.2017, господарські операції позивача із його контрагентами, зокрема ТОВ «Конкордвест» (ЄДРПОУ 40823211), ТОВ «Суматра Транс» (ЄДРПОУ 40671345) та ТОВ «ЛІЛІОН ВЕСТ» (ЄДРПОУ 40808078) не мали реального характеру, а окремі первинні документи оформлювалися виключно з метою створення видимості господарських операцій та отримання податкової вигоди з ПДВ (далі - нереальні господарські операції, нереальність, фіктивність).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Конкордвест» в акті зазначено, що до перевірки надано договір про надання рекламних послуг в мережі Інтернет від 02.11.2016 №021116/1, натомість не надано розшифровки рекламних послуг, а саме інформації щодо форм, обсягу реклами та яким чином здійснювалося розповсюдження реклами, на яких інформаційних ресурсах; відсутня калькуляція часу показу реклами та кількості її переглядів, про що складено акт від 04.12.2017 р. №1197/26-15-14-04-03.
Також, в акті перевірки вказано, що в результаті опрацювання податкової інформації по контрагенту ТОВ «Конкордвест» встановлено, що кількість штатних працівників у товаристві 1 особа ( ОСОБА_1 ), згідно звіту за 4 квартал 2016 року про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податкові розрахунки сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку і сум утриманих з них податків (форма 1 - ДФ), що є недостатнім для надання послуг. Крім того, у інформаційних системах ДФС України наявна облікова картка суб'єкта фіктивного підприємства від 25.01.2017 року за №84/03-20-21-11-04 та є інформація від ОУ ГУ ДФС у Волинській області (лист від 17.02.2017 №889/7/03-20-21-02-02), згідно якого у рамках кримінального провадження №32016030000000036 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205, ч.3 ст. 358 КК України, допитано директора та головного бухгалтера ТОВ «Конкордвест» ОСОБА_1 , який повідомив про непричетність до діяльності підприємства.
З урахуванням наведеного, перевіркою зроблено висновок про не підтвердження факту продажу ТОВ «Конкордвест» рекламних послуг зазначених в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.11.2016 виписаного ТОВ «Конкордвест» на адресу ТБ «Українська енергетична біржа», а зазначені господарські операції фактично не відбулись, у зв'язку з чим, договір про надання рекламних послуг в мережі Інтернет від 02.11.2016 №021116/1, податкова накладна, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) виписані на адресу позивача не мають юридичної сили первинних документів.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Суматра транс» перевіркою встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з контрагентом за грудень 2016 року на загальну суму 36000 грн. До перевірки надано договори про надання консультаційних послуг від 02.12.2016 №0212, від 05.12.2016 №0512, від 08.12.2016 №0812.
В результаті опрацювання податкової інформації по контрагенту ТОВ «Суматра Транс» встановлено, що податкові звіти з ПДВ та податку прибуток з дати реєстрації, а саме з 20.07.2016 до ДПІ за місцем обліку не надходили. Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум у триманого з них податку (форма 1-ДФ) та звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) з дати реєстрації, а саме з 20.07.2016, до ДПІ за місцем обліку не надходили, що свідчить про відсутність залученого до виконання послуг персоналу. Відповідно до ЄРПН не встановлено реєстрацію податкових накладних контрагентами-постачальниками на адресу ТОВ «Суматра Транс» з номенклатурою консультаційні послуги.
Крім того, у інформаційних системах ДФС України наявна облікова картка суб'єкта фіктивного підприємства від 01.02.2017 року за №287/8/26-55-21-03 та від ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва надійшов протокол допиту гр. ОСОБА_2 , яка повідомила про непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Суматра Транс» та ряду інших підприємств. Також, в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 09.11.2017, у справі №760/24121/17, у рамках кримінального провадження №32016100090000097 від 14.12.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст.212, ч. 3 ст.212 КК України, де серед значного переліку підприємств, є також ТОВ «Суматра Транс», які слідство вважає підприємствами, що створені з метою прикриття незаконної господарської діяльності, шляхом обготівкування грошових коштів та сприяння ухиленню від сплати податків суб'єктам господарювання реального сектору економіки.
З урахуванням зазначеної вище інформації, податковим органом зроблено висновок про не підтвердження факту продажу ТОВ «Суматра Транс» консультаційних послуг зазначених в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) виписаних ТОВ «Суматра Транс» на адресу позивача, а зазначені господарські операції фактично не відбувались, у зв'язку з чим, договори про надання консультаційних послуг, податкові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на адресу позивача не мають юридичної сили первинних документів.
Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «Українська енергетична біржа» сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Ліліон Вест» на загальну суму 92133,33 грн., у тому числі за січень 2017 року на суму 40000 грн, за лютий 2017 року на суму 14883,33 грн, за березень 2017 року на суму 37250 грн.
Перевіркою встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ліліон Вест» укладені наступні договори: про надання маркетингових послуг від 22.12.2016 №2212; про надання маркетингових послуг від 27.01.2017 №2701/17; договори про надання юридичних послуг від 24.01.2017 №2401/17 та від 23.02.2017 №2302/17.
В наданих до перевірки актах приймання-передачі наданих послуг до договорів від 24.01.2017 №2401/17 та від 23.02.2017 №2302/17 виписаних ТОВ «Ліліон Вест» на адресу позивача значиться лише узагальнена інформація щодо найменувань робіт, послуг та відсутня калькуляція витрат понесених ТОВ «Ліліон Вест». Інформація щодо тематики консультацій, висновків довідок з правових питань, деталізації витрат робочого часу, кваліфікації юриста, що виконував роботи, послуги до перевірки не надано, про що складено акт від 04.12.2017 №1197/26-15-14-04-03.
Також, в результаті опрацювання податкової інформації по ТОВ «Ліліон Вест» встановлено, що податкові звіти з податку на прибуток та фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва з дати реєстрації 05.09.2016 року до ДПІ за місцем обліку не надходили. Останній звіт з ПДВ ТОВ «Ліліон Вест» подано за травень 2017 року.
Відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманих з них податків (форма 1 - ДФ) за 1 квартал 2017 року, кількість працюючих 4 особи, при цьому в інформаційних базах на рівні ДФС наявне повідомлення від 18.04.2017 №1714483481 щодо допущених помилок у податкових розрахунках за формою 1-ДФ за перший квартал 2017 року в якому по трьох записах із чотирьох, зазначено код помилки 99 - податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО.
Відповідно до ЄРПН не встановлено реєстрацію податкових накладних контрагентами - постачальниками ТОВ «Ліліон Вест» з номенклатурою маркетингові та юридичні послуги.
Від ГУ ДФС у Харківській області надійшли узагальнені податкові інформації від 30.03.17 №97/21-22-14-10/40808078 та від 01.06.2017 №164/21-22-14-10/40808078, відповідно до яких при здійсненні аналізу баз даних ЄРПН встановлено, що протягом грудня 2016 року, січня 2017 року ТОВ «Ліліон Вест» документувало придбання наступного товару: горілки, вина, шампанського, цукру тощо, проте у цей же період підприємство документувало реалізацію маркетингових та юридичних послуг, алюмінієвого сплаву, перевезення вантажу, тощо, що у свою чергу свідчить про невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів, робіт, послуг.
За результатами аналіз баз даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «Ліліон Вест» протягом лютого - травня 2017 року документувало придбання пива, алкогольних напоїв, газ скраплений тощо, проте у цей же період підприємство документувало реалізацію маркетингових та юридичних послуг, транспортних послуг, ремонтних робіт тощо, що у свою чергу свідчить про невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів, робіт, послуг.
Здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «Ліліон Вест» (м.Херсон, вул., Пилипа Орлика, 15 офіс 312/2 та посадових, службових осіб не встановлено, ознак ведення господарської діяльності не виявлено.
Відповідно до інформаційних система на півні ДФС України наявна облікова картка суб'єкта фіктивного підприємства від 18.07.2017 за №3570/8/10-36-21-04 та від ОУ Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області надійшли матеріали допиту гр. ОСОБА_3 , керівника та головного бухгалтера ТОВ «Ліліон Вест» про не причетність до діяльності даного товариства.
Також, в ЄДРСР наявна ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 22.03.2017 у справі №761/9733/17, в рамках кримінального провадження №32015100010000126 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України де серед значного переліку підприємств, є також ТОВ «Ліліон Вест» які слідство вважає підприємствами, що створені з метою прикриття незаконної господарської діяльності, шляхом незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток.
Отже, на думку контролюючого органу господарські операції між позивачем та його контрагентами є нереальними.
Таким чином, за висновками акту №887/26-15-14-04-03/37027819 від 11.12.2017, перевіркою ТБ «Українська енергетична біржа» встановлено порушення:
- п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 124586 грн., в тому числі за листопад 2016 року на суму 30067 грн, за грудень 2016 року на суму 36000 грн, за січень 2017 року на суму 40000 грн, за лютий 2017 року на суму 14883 грн, за березень 2017 року на суму 3735 грн;
- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в березні 2017 року на суму 33515 грн.
На підставі Акту перевірки №887/26-15-14-04-03/37027819 від 11.12.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві 12.01.2017 винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0001581404, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 155856,25 грн, з яких: сума збільшення грошового зобов'язання - 124685 грн, сума штрафних санкцій - 31171,25 грн;
- №0001571404, яким визначено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного, звітного (податкового) періоду на суму 33 515 грн.
Рішенням ДФС України від 23.03.2018 №10485/0/99-99-11-07-18, залишено без змін ППР ГУ ДФС у м.Києві від 12.01.2018 №000157140 та №0001581404, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 12.01.2018 №000157140 та №0001581404, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 62 ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних відносин сторін) передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог вказаного Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.
Відповідно до п. 187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 вказаного Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відтак, аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до абз. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Так господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З матеріалів справи убачається, що між позивачем та ТОВ «Конкордвест» 02.11.2016 року було укладено договір №021116/1 про надання рекламних послуг в мережі інтернет.
У відповідності до п.1.1 договору №021116/1 від 02.11.2016 року виконавець (ТОВ «Конкордвест»), зобов'язується здійснити розповсюдження реклами замовника (позивача) із застосуванням інформаційних ресурсів, а замовник (позивач) зобов'язується надати рекламу для розповсюдження та сплатити вартості рекламних послуг.
У відповідності до додатку №1 від 02.11.2016 року до договору №021116/1 від 02.11.2016 року позивач та ТОВ «Конкордвест» погодили формат банеру та його розмір, кількість банерів, інформаційний ресурс в мережі інтернет, період розміщення, вартість, місце розміщення та інші додаткові умови показу.
Виконання Договору №021116/1 від 02.11.2016 року між сторонами підтверджується: актом узгодження банеру від 02.11.2016 року; актом приймання - передачі рекламного матеріалу (3 банери) від 02.11.2016 року; наказом ТБ «УЕБ» №13-П від 24.10.2016 року про проведення рекламного заходу; затвердження виду та змісту рекламних банерів Генеральним директором ТБ «УЕБ» ОСОБА_4 , 01.11.2016 року; - актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 21.11.2016 року, у відповідності до якого ТОВ «Конкордвест» надало, а позивач прийняв рекламні послуги, згідно Договору №021116/1 від 02.11.2016 року; звітом про результати розміщення рекламного матеріалу, станом на 21.11.2016 року, у відповідності до якого ТОВ «Конкордвест» розмістило на головній сторінці сайту www.ipmedia.org.ua у розділі «Все про Prozorro» (під текстом статті) банери надані позивачем у кількості 3 шт., (формат:jpg розміром:300х250) з періодичністю показів - ротація з трьох банерів (у випадковому порядку в залежності від часу входу на сторінку ресурсу система змінює по черзі банери) у період з 00.00.01 години 03.11.2016 р. по 00.00.01 годину 20.11.2016 року, кількість переглядів 143 445; платіжним дорученням №2238 від 19.12.2016 року на суму 180 400 грн., у тому числі ПДВ про здійснення розрахунків між сторонами у повному обсязі.
Щодо взаємовідносин із ТОВ «Суматра Транс», судом встановлено, що з метою отримання консультаційних послуг за темою: «Світовий ринок нафти та газового конденсату, проблеми виснаження ресурсів і енергетична безпека національних економік» між позивачем та ТОВ «Суматра Транс» 02.12.2016 року було укладено договір №0212.
ТБ «Українська енергетична біржа» зазначає, що необхідність отримання консультаційних послуг була пов'язана із тим, що позивач є організатором біржових торгів за напрямком: нафта та газовий конденсат, також проводяться торги на імпорт. Метою діяльністю біржі є створення надійного, прозорого та ефективного механізму ринкової торгівлі енергоносіями (вугілля, нафта, природний газ, електроенергія та ін.) в Україні з урахуванням специфіки та особливостей країни, а також підвищення енергетичної безпеки. Метою проведення зустрічей було обговорення ринку нафти та газового конденсату, дослідження проблем даного ринку та виснаження. Результати консультацій використано для прогнозування можливого рівня попиту та цінової політики відносно даних ресурсів, доцільність розвитку біржових торгів за напрямком: нафта та газовий конденсат.
Виконання Договору від 02.12.2016 року за №0212 між сторонами підтверджується: звітом про проведенні зустрічі та отримані консультації з 14.12.2016 року по 21.12.2016 року (було проведено 3 зустрічі: 14.12.2016 року тема: «Становлення світового ринку ресурсів нафти та газового конденсату»; 16.12.2016 року тема: «Сучасні тенденції на ринку нафти та газового конденсату»; 21.12.2016 року тема: «Оцінка виснаження ресурсів та енергетична безпека національних економік»); звітом з консультаційних послуг на тему: «Світовий ринок нафти та газового конденсату, проблеми виснаження ресурсів і енергетична безпека національних економік, грудень 2016»; актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 21.12.2016 року за №0212, у відповідності до якого ТОВ «Суматра Транс» надало, а позивач прийняв послуги, згідно договору від 02.12.2016 року за №0212; платіжним дорученням №2929 від 02.02.2017 року на суму 136 500 грн., у тому числі ПДВ про здійснення розрахунків між сторонами у повному обсязі.
З метою отримання консультаційних послуг за темою: «Стан та перспективи розвитку виробництва твердого біопалива в Україні. Використання твердого біопалива - як спосіб енерго та ресурсоощадження» між позивачем та ТОВ «Суматра Транс» 05.12.2016 року було укладено договір №0512.
Виконання Договору від 05.12.2016 року за №0512 між сторонами підтверджується: звітом про проведенні зустрічі та отримані консультації (було проведено 2 зустрічі: 19.12.2016 року тема: «Стан та перспективи розвитку виробництва твердого біопалива в Україні. Державне регулювання ринку твердого біопалива як один із чинників збалансованого природокористування»; 23.12.2016 року тема: «Розвиток біопаливного сегмента ПЕК в Україні. Використання твердого біопалива - як спосіб енерго та ресурсоощадження»); участь у зустрічах прийняли заступники генерального директора Позивача: ОСОБА_5 , Падалка О.А., Кіяна С.М., Ластовець О.І. Місце проведення зустрічей: приміщення конференц залу Позивача (м. Київ вул. Хрещатик, 44); звітом з консультаційних послуг на тему: «Стан та перспективи розвитку виробництва твердого біопалива в Україні. Використання твредого біопалива - як спосіб енерго та ресурсоощадження, грудень 2016»; актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 23.12.2016 року за №0512 у відповідності до якого ТОВ «Суматра Транс» надало, а позивач прийняв послуги, згідно договору від 05.12.2016 року за №0512.
З метою отримання консультаційних послуг за темою: «Організація та проведення аукціонів з продажу скрапленого газу на внутрішньому ринку» між Позивачем та ТОВ «Суматра Транс» 08.12.2016 року було укладено договір №0812.
Виконання Договору від 08.12.2016 року за №0812 між сторонами підтверджується: звітом про проведенні зустрічі та отримані консультації (було проведено 3 зустрічі: 22.12.2016 року тема: «Становлення світового ринку ресурсів нафти та газового конденсату»; 26.12.2016 року тема: «Сучасні тенденції на ринку нафти та газового конденсату»; 27.12.2016 року тема: «Оцінка виснаження ресурсів та енергетична безпека національних економік»); участь у зустрічах прийняли заступники генерального директора Позивача: Дубовський О.Є., Падалка О.А., Кіяна С.М., Ластовець О.І. Місце проведення зустрічей: приміщення конференц залу позивача (м. Київ вул. Хрещатик, 44); звітом з консультаційних послуг на тему: «Організація та проведення аукціонів з продажу скрапленого газу на внутрішньому ринку, грудень 2016»; актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 27.12.2016 року за №0812 у відповідності до якого ТОВ «Суматра Транс» надало, а позивач прийняв послуги, згідно договору від 08.12.2016 року за №0812; платіжним дорученням №2930 від 02.02.2017 року на суму 106 500 грн., у тому числі ПДВ про здійснення розрахунків між сторонами у повному обсязі; протоколом №75 від 04.12.2017 року, яким затверджено «Регламент організації та проведення біржових аукціонів в електронній торговій системі з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу на внутрішньому ринку на Товарній біржі «Українська енергетична біржа», що був розроблений на підставі рекомендацій ТОВ «Суматра Транс» на тему: «Організація та проведення аукціонів з продажу скрапленого газу на внутрішньому ринку, грудень 2016».
Щодо взаємовідносин із ТОВ «Ліліон Вест», судом встановлено, що з метою отримання маркетингових послуг за темою дослідження: «Український ринок традиційної та відновлювальної енергетики» між позивачем та ТОВ «Ліліон Вест» 22.12.2016 року було укладено договір №2212.
Виконання договору від 22.12.2016 року за №2212 між сторонами підтверджується: матеріалами по маркетинговому дослідженню на тему: «Український ринок традиційної та відновлювальної енергетики, лютий 2017 року»; актом приймання - передачі послуг від 12.01.2017 року по договору від 22.12.2016 року за №2212; платіжним дорученням №3586 від 10.03.2017 року на суму 240 000 грн., у тому числі ПДВ про здійснення розрахунків між сторонами у повному обсязі.
З метою отримання маркетингових послуг за темою дослідження: «Сучасний стан ринку електроенергії» між позивачем та ТОВ «Ліліон Вест» було укладено 27.01.2017 року договір №2701/17.
Виконання договору від 27.01.2017 року за №2701/17 між сторонами підтверджується: матеріалами по маркетинговому дослідженню на тему: «Сучасний стан ринку електроенергії, лютий 2017 року»; актом приймання - передачі послуг від 17.02.2017 року по договору від 27.01.2017 року за №2701/17.
Оплата за надані послуги проводилася позивачем на рахунок ТОВ «Грантін», згідно платіжного доручення №5358 від 14.06.17, на суму 20 000 грн., на підставі договору №б/н від 05.06.2017 р. про відступлення права вимоги від ТОВ «Ліліон Вест» до ТОВ «Грантін» за договором від 27.01.2017 року №2701/17.
З метою отримання юридичних послуг між позивачем та ТОВ «Ліліон Вест» 24.01.2017 було укладено договір №2401/17.
Виконання договору від 24.01.2017 року за №2401/17 між сторонами підтверджується, зокрема звітом про проведенні зустрічі та отримані консультації головним бухгалтером позивача ОСОБА_6 , та менеджера з адміністративної діяльності ОСОБА_7 , від 27.02.2017 року та актом приймання - передачі наданих послуг від 27.02.2017 року по договору від 24.01.2017 року за №2401/17.
Оплата за надані послуги проводилася позивачем на рахунок ТОВ «Грантін», згідно платіжного доручення №5359 від 14.06.17 р., на суму 69 300 грн., на підставі договору №б/н від 08.06.2017 про відступлення права вимоги від ТОВ «Ліліон Вест» до ТОВ «Грантін» за договором від 24.01.2017 року №2401/17.
З метою отримання юридичних послуг між позивачем та ТОВ «Ліліон Вест» 23.02.2017 року було укладено договір №2302/17.
Виконання договору від 23.02.2017 за №2302/17 між сторонами підтверджується, зокрема: звітом про проведенні зустрічі та отримані консультації головним бухгалтером позивача ОСОБА_6 , та менеджера з адміністративної діяльності ОСОБА_7 , від 14.03.2017 та актом приймання - передачі наданих послуг від 14.03.2017 по договору від 23.02.2017 року за №2302/17; внесенням змін до штатного розпису позивача та наказом №4-к від 15.03.2017 про прийняття на роботу юрисконсульта Даценко М.О.
Оплата за надані послуги проводилася позивачем на рахунок ТОВ «Грантком», згідно платіжного доручення №4757 від 10.05.17, на суму 223 500 грн., на підставі договору №б/н від 03.05.2017 про відступлення права вимоги від ТОВ «Ліліон Вест» до ТОВ «Грантком» за договором від 23.02.2017 №2302/17.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем надано усі первинні бухгалтерські документи, складання яких передбачено умовами відповідних договорів на підтвердження фактичного виконання сторонами їх умов. Крім того, у висновках Акта перевірки не міститься будь-яких застережень щодо невідповідності документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що право позивача на формування податкового кредиту не може залежати від виконання контрагентами податкових зобов'язань з ПДВ, адже платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.11.2018 у справі № 808/2858/16 (адміністративне провадження №К/9901/41262/18). Зокрема, Верховний Суд зазначив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Крім того, суд зауважує, що податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження обставини щодо обізнаності позивача про неправомірну, на думку відповідача, діяльність його контрагента, та доказів про пряму чи опосередковану причетність до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів/послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої господарської операції між конкретними контрагентами. В разі наявності у податкового органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.
Щодо посилання відповідача на вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 09.08.2017 у справі №755/9769/17, стосовно директора ТОВ «Суматра Транс» ОСОБА_2 , яку визнано винуватою у вчинені злочинів передбачених ч.1 та ч. 2 ст. 205-1 КК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19 Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв'язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв'язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.
Суд звертає увагу, що у вироку, який наведено вище, не встановлено та не досліджено обставин господарської діяльності ТОВ «Суматра Транс» по взаємовідносинам із ТБ «Українська енергетична біржа», крім того не досліджено доказів на підтвердження обставин фіктивності. Вказаний вирок не містить жодних відомостей, які б відображали обставини фінансово-господарської діяльності ТОВ «Суматра Транс» як юридичної особи, та не містить жодних відомостей щодо правових взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Суматра Транс».
Також, на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача перебували на обліку в органах ДФС та були зареєстровані у встановленому законом порядку платниками податку. Відповідач не надав жодних доказів на спростування вказаних обставин.
При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 ПК України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Отже, наявність вироку стосовно директора ТОВ «Суматра Транс» ОСОБА_2 , інших відомостей із матеріалів кримінальних проваджень відносно ТОВ «Конкордвест», ТОВ «Суматра Транс», ТОВ «Ліліон Вест», податкова інформація з ІКС «Податковий блок», «карточки фіктивності суб'єкта господарювання», документів податкової міліції, пояснення посадових осіб тощо не свідчать, що первинні документи складені контрагентами позивача є недійсними, а господарські операції здійснені між ними є не реальними.
Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТБ «Українська енергетична біржа».
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТБ «Українська енергетична біржа» є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 2840,58 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Крім того, представник позивача просить стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 60 000 грн.
Згідно з ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.1, 4 ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини 5 статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа № 810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Суд зазначає, що при визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі «East/West Allianse Limited» суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою, суд зазначає, що підготовка позовної заяви у даній справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, усі документи, необхідні для складання і подання до суду позовної заяви були у позивача в наявності.
На думку суду, вартість послуг правового характеру у розмірі 60000 грн, що заявлена до стягнення з відповідача є не співмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а тому, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10000 грн.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги Товарної біржі «Українська енергетична біржа» (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, ЄДРПОУ 44116011) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 44, ЄДРПОУ 37027819) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.01.2017 №0001571404 та №0001581404.
Стягнути на користь Товарної біржі «Українська енергетична біржа» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2840,58 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.
Стягнути на користь Товарної біржі «Українська енергетична біржа» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення в повному обсязі виготовлене 16.09.2025.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА