про залишення позовної заяви без руху
15 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6202/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи
за заявою: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Департаменту патрульної поліції НПУ, вул. Ф.Ернста,3, м. Київ, 03048
про визнання протиправним та скасування наказу,-
Позивач, в інтересах якого діє представник, звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту від 21.03.2025 №500 о/с "По особовому складу", яким ст. лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника командира роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області з 21.03.2025 звільнено зі служби в поліції, відповідно до п. 8 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію";
2) поновити ОСОБА_1 ст. лейтенанта поліції на посаді заступника командира роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області з 22.03.2025
Згідно частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Щодо форми позовної заяви.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).
Відповідно до ст.ст.4, 42, 46 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи; сторонами в адміністративному процесі є позивач (особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду) та відповідач (суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача).
В даному випадку, статус ОСОБА_1 визначено «заявник», а не «позивач», що не відповідає положенням КАС України.
Щодо строку звернення.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут НП України) передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
У випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.
Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22, від 14 вересня 2023 року по справі №520/12477/22 та від 9 листопада 2023 року у справі №520/12478/22.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у контексті даного спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут НП України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Законодавцем внесено зміни до Дисциплінарного статуту НП України в період дії воєнного стану, зокрема, абзацом 1 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Тобто цим пунктом охоплено такі види дисциплінарних стягнень, як зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність.
Абзацом 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Таким чином, законодавець пов'язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення, у виді догани (в даному випадку), та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до матеріалів справи, до позивача застосовані дисциплінарні стягнення, зокрема, у виді звільнення зі служби (наказ №500о/с від 21.03.2025 - вручено 15.08.2025 ), однак до суду з даним позовом позивач звернувся лише 10.09.2025, тобто з пропуском 15-денного строку звернення до суду, передбаченого Дисциплінарним статутом НП України.
Частиною 1 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Тому, позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256, 294 КАС України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО