15 вересня 2025 року м.Кропивницький Справа № 640/32799/21
провадження № 2-іс/340/527/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-10 БУД» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 7-6, оф. 3) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
12.11.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-10Буд" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2021:
- № 76043/0703 із визначення суми завищення Товариством від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 1 134 609,00 грн;
- № 76040/0703 із визначення суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 180 636,00 грн;
- № 76046/0703 зі сплати штрафних санкцій у сумі 56 730,50 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2021 №640/32799/21 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін. (а.с.103).
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки перевірки про встановлені порушення, оформлені Актом відповідача № 66562/Ж5/26-15-07-03-01/44116823 від 31.08.2021 є безпідставними, не відповідають дійсності та суперечать законодавчим нормам, у зв'язку із чим оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.
В матеріалах справи міститься відзив на позов, за змістом якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову (а.с.110-112).
На виконання положень Закону №2825-IX від 13.12.2022 "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду м. Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку №399, справу №640/22513/19 передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
21.03.2025 справа надійшла до Кіровоградського окружного адміністративного суду та ухвалою суду від 14.04.2025 справу прийнято до провадження. Розгляд справи здійснюється суддею Пасічником Ю.П. за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 16.05.2025 (а.с.145).
Ухвалою суду від 16.05.2025 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 06.06.2025 (а.с.177).
В судовому засіданні оголошувались перерви до 24.06.2025, 22.08.2025, 08.09.2025.
В період з 01.07.2025 по 18.08.2025 справа не розглядалась у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
08.09.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Проголошення рішення призначено на 22.09.2025.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
У період з 03 серпня 2021 року по 25 серпня 2021 року податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.02.2021 року по 25.08.2021 року, валютного - за період з 16.02.2021 року по 25.08.2021 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 16.02.2021 року по 25.08.2021 року та іншого законодавства за період з 16.02.2021 року по 25.08.2021 року.
Результати перевірки оформлені актом від 31 серпня 2021 року за № 66562/ Ж5/26-15-07-03-01/44116823.
Висновками акту перевірки встановлено порушення:
1) п.44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), п. 6 П(С)БО 16 «Витрати» внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 1 134 609.00 грн;
2) п.198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 226 922,00 грн, у т.ч. у розрізі звітних періодів: за квітень 2021 року на 111 617,00 гривень, за травень 2021 року на 48 175 гривень, за червень 2021 року на 42 007 гривень, за липень 2021 року на 25 123 гривень, нараховані штрафні санкції у розмірі 56 730.50 грн.;
3) п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість всього у сумі 180 636.00 грн у т.ч. у розрізі звітних періодів: за квітень 2021 року у сумі 88 383,00 грн, за травень 2021 року у сумі 67 130 гривень, за червень 2021 року у сумі 25 123 гривень.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.10.2021:
- № 76043/0703 із визначення суми завищення Товариством від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 1 134 609,00 грн;
- № 76040/0703 із визначення суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 180 636,00 грн;
- № 76046/0703 зі сплати штрафних санкцій у сумі 56 730,50 грн.
Висновки посадових осіб відповідача що виявлених порушень ґрунтуються на тому, що встановити реальність проведення господарських операцій з придбання послуг згідно Договору від 26.02.2021 року № 2021/02/26-Г9-Г10 не вбачається можливим внаслідок відсутності відповідного економічного змісту, відображеному в укладених платником податку договорі. Крім того, зазначається, що отримані консультації на підставі цього договору щодо оформлення нежитлової нерухомості та керування нею, могли бути виконані підприємством ТОВ «ГРАНД-10 БУД» у особі керівника Мельникова Р.Ю.. без залучення третіх осіб.
Позивач не погоджуючись з вказаними висновками звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
П. 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, позивач звернувся до адміністративного суду в межах встановленого законодавством строку.
Відповідно до п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
- зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
- збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Згідно пунктів 5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.1999р. №318 (надалі - П(с)БО 16 «Витрати»), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Згідно п. 12 П(с)БО 16 «Витрати» до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно п. 198.2. ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно до абзаців першого-другого пункту 198.3 пункту 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до абз. 3 п. 198.6. ст. 198 ПК України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК України).
Відповідно до абз. 3 п. 198.6. ст. 198 ПК України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до абз. 2 п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
За змістом частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Правилу цієї норми Закону № 996-ХIV кореспондує зміст пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм податкового законодавства, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Виникнення у платника податку права на податковий кредит та витрати не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов'язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші можливі порушення податкового законодавства, які допущені його контрагентами.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (сертифікатів, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року (справа № 160/3364/19), в якій сформовані загальні підходи, які повинні застосовуватися судами при вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав у платника податку для отримання певної податкової вигоди (формування витрат, що визначаються при визначенні об'єкта оподаткування, податкового кредиту тощо) за результатами здійснення певних господарських операцій. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами (пункт 63 Постанови).
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції (пункт 64 Постанови).
Судом встановлено, що 26 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-9 БУД» та позивачем укладений Договір № 2021/02/26-Г9-Г10 від 26 лютого 2021 року про надання послуг (а.с.20-22).
Пункт 1.2. Договору містить перелік видів послуг для їх надання Виконавцем Замовнику, зокрема, послуги із фактичного супроводу процедури державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в тому числі, підготовка відповідного пакету документу для вчинення реєстраційної дії, комплекс послуг, пов'язаних із укладенням Товариством (Замовником) договорів із відповідними постачальниками комунальних послуг тощо.
Згідно п. 6.1. Договору, вартість Послуг Виконавця складає 1 361 531 (один мільйон триста шістдесят одна тисяча п'ятсот тридцять одна) гривня 70 коп., у т.ч. ПДВ 226 921 (двісті двадцять шість тисяч дев'ятсот двадцять одна) гривня 95 коп.
Відповідно до п. 7.1. Договору для підтвердження факту надання Послуг Виконавцем та прийняття таких Послуг Замовником Сторони складають Акти прийому передачі Послуг.
На підтвердження виконання умов договору між позивачем та ТОВ «ГРАНД-9 БУД» було підписано акти приймання-передачі наданих послуг від 19.04.2021 №1 та від 05.05.2021 №2 (а.с.40,70).
Розрахунки між позивачем та ТОВ «ГРАНД-9 БУД» здіснено в безготівковому порядку, що підтверджується копіями платіжних доручено (а.с.38,39).
ТОВ «ГРАНД-9 БУД» виписано на адресу позивача податкові накладні від 05.05.20221 та 19.04.2021 (а.с.30,31).
Відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
На переконання суду, висновки Акту перевірки та податкових повідомлень рішень в оскаржуваних частинах ґрунтуються не на фактах, а на припущеннях не підтверджених належними та допустимими доказами. Натомість, за положеннями ст. 112 ПК України, усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Відтак, докази, наявні в матеріалах справи, свідчать, що позивач належним чином довів та в повному обсязі підтвердив правомірність віднесення відповідних сум до податкового кредиту та формування показників податку на прибуток по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «ГРАНД-9 БУД».
Відповідачем не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентами. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.
Відповідно до положень п.57.4 ст.57 Податкового кодексу України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 16463,70 грн., який належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.10.2021:
- № 76043/0703 із визначення суми завищення Товариством від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 1 134 609,00 грн;
- № 76040/0703 із визначення суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 180 636,00 грн;
- № 76046/0703 зі сплати штрафних санкцій у сумі 56 730,50 грн..
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-10 БУД" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 16463,70 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 15.09.2025.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК