про самовідвід судді
17 вересня 2025 року 320/6226/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши заяву судді Щавінського В.Р. про самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.09.2024 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з вимогами:
- визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Р.А. по закінченню виконавчого провадження без виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021, та ухваленню постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.01.2024 у справі ВП № 73690933. з виконання виконавчого листа №640/23545/19 виданого 25,12.2023 Київським окружним адміністративним судом, незаконними;
- скасувати постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДДВС Міністерства юстиції України Борисюка Р.А. про закінчення виконавчого провадження від 18.01.2024 у справі ВП № 73690933, з виконання виконавчого листа №640/23545/19 від 25.12.2023, як незаконну;
- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити виконавче провадження у справі ВП № 73690933, з виконання виконавчого листа №640/23545/19 виданого 25.12.2023 і примусового виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Генеральної прокуратури України з фактичним допуском до виконання своїх попередніх обов'язків згідно правових висновків Верховного Суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 (суддя Щавінський В.Р.) у задоволенні позову відмовлено.
26.06.2024 позивачем подано апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2024.
Супровідним листом Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 адміністративну справу №320/6226/24 направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №320/6226/24 залишено без змін.
13.09.2024 позивачем до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення. Вказана заява про ухвалення додаткового рішення була зареєстрована канцелярією Київського окружного адміністративного суду 09.09.2025.
26.08.2025 на адресу суду повернулась адміністративна справа №320/6226/24 після перегляду судового рішення від 19.06.2024 в апеляційному порядку.
Згідно Акту Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2025, у зв'язку з надмірним навантаженням, значним документообігом ВДЗК (канцелярія) 09.09.2025 працівниками ВДЗК (канцелярія) було виявлено та негайно зареєстровано заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та разом з адміністративною справою №320/6226/24 передано судді Щавінському В.Р. для подальшого розгляду.
09.09.2025 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву про ухвалення додаткового рішення по справі №320/6226/24 передано судді Щавінському В.Р.
10.09.2025 позивачем до Київського окружного адміністративного суду через систему “Електронний суд» подано заяву про відвід судді Щавінського В.Р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 (суддя Щавінський В.Р.) відвід, заявлений ОСОБА_1 судді Київського окружного адміністративного суду Щавінському В.Р. у справі №320/6226/24 визнано необґрунтованим. Матеріали адміністративної справи №320/6226/24 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями визначено суддю Кушнову А.О. для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі №320/6226/24.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 10.09.2025 про відвід судді Щавінського В.Р. від розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.09.2024 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/6226/24 - відмовлено.
17.09.2025 суддя Щавінський В.Р. подав заяву про самовідвід, яка обґрунтувана тим, що зокрема, із заяви ОСОБА_1 про відвід судді Щавінського В.Р. від розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/6226/24 вбачається, що суддя Щавінський В.Р. не може брати участь у розгляді даної заяви у справі №320/6226/24 за наявності дисциплінарної скарги від 16.02.2025 до Вищої ради правосуддя стосовно судді Щавінського В.Р., яким, на його думку, під час розгляду вказаної справи вчинено: систематичне та грубе нехтування обов'язками та стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, істотні дисциплінарні проступки, з ознаками кримінальних правопорушень, допущено поведінку, яка порочить звання судді та підриває авторитет судової влади України, що свідчить про беззаперечне порушення присяги судді, та є підставою для дисциплінарної відповідальності.
При вирішенні питання про наявність підстав для самовідводу судді, суд виходить з наступного.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Згідно з ч. 1 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід судді Щавінського В.Р., що передумовою для виникнення у позивача сумнівів у неупередженості судді слугували такі підстави:
- порушення суддею Щавінським В.Р. статей 243, 248, 252 КАС України, оскільки протягом строку, встановленого законом, не розглянуто заяву позивача від 13.09.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №320/6226/24;
- наявність дисциплінарної скарги від 16.02.2025 до Вищої ради правосуддя стосовно судді Щавінського В.Р.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відтак, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді, та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).
Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі Le , Van Leuveni De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
У справі «П'єрсак проти Бельгії» (Piersac vs Belgium) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорі викликати в учасників процесу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
Такі ж самі висновки містяться в рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02).
Зокрема у рішенні у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", яким Європейський суд з прав людини вказав те, що у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Вимога "безсторонності", згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Білуха проти України", "Салов проти України", "Мироненко проти України", "Фельдман проти України") характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об'єктивно безстороннім тобто, суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.
Пунктом 2 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігачів могли б виникнути сумніви в його неупередженості.
Виходячи з цих принципів, суддя зобов'язаний заявити самовідвід для забезпечення принципу безсторонності судді, а не сприяти складенню протоколу про адміністративне правопорушення щодо заявника за неповагу до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ОСОБА_1 подано дисциплінарну скаргу від 16.02.2025 до Вищої ради правосуддя стосовно судді Щавінського В.Р.
Листом Вищої ради правосуддя від 21.08.2025 вих. №6779/0/19-25 запропоновано судді Щавінському В.Р. надати письмові пояснення щодо викладених у ній обставин.
У зв'язку з чим створені підстави та обставини за яких, у випадку продовження розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення в даній адміністративній справі головуючим суддею Щавінським В.Р., може виникнути обґрунтований сумнів у безсторонності та неупередженості судді при розгляді вказаної заяви про ухвалення додаткового рішення, зокрема, що суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. за таких обставин, зможе ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення у даній справі, хоча і не існує доказів в упередженості та зацікавленості судді, а тому, задля виключення сумнівів, суд дійшов висновку про задоволення самовідводу головуючого судді у даній справі.
Керуючись статтями 36, 39-41, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд
Заяву судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. про самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.09.2024 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/6226/24 - задовольнити.
Матеріали адміністративної справи №320/6226/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.