про залишення позову без розгляду
17 вересня 2025 року Київ Справа № 320/33875/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадженні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» (04202, м. Київ, вул. Кирилівська, буд.160, корп. Б, кв. 504, код ЄДРПОУ 42729255) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Києві від 23.10.2024 року № 121304/0413;
- судові витрати по справі стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, виділених на ці потреби.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/33875/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження суддею Парненко В.С. одноособово. Розгляд клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою ухвалено провести в підготовчому засіданні.
Призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 17.09.2025 об 11:30 год. в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 1-й під'їзд, 4-й поверх).
30.07.2025 до суду надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування поданого клопотання зазначається, що рішенням ДПС про результати розгляду скарги від 08.01.2025 №408/6/99-00-06-01-03-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 23.10.2024 №121304/0413 - без змін. Вказане рішення ДПС було направлено позивачу відповідно до юридичної адреси зазначеної в інформаційних ресурсах ДПС, однак лист з рішенням було повернуто до контролюючого органу у зв'язку із закінченням терміну зберігання 24.01.2025, про що свідчать відповідні корінці поштового повідомлення про направлення/вручення платнику, що долучені до матеріалів даного клопотання. Таким чином, Рішення ДПС про результати розгляду скарги ТОВ «Реалком Систем» вважається належним чином врученим у відповідності до вимог статті 42 ПК України та враховуючи місячний строк оскарження рішень позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
16.09.2025 представником позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» подано шляхом використанням системи «Електронний суд» клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
У підготовче засідання призначене на 17.09.2025 об 11:30 год. представник позивача не з'явився.
Враховуючи неявку у судове засідання представника позивача та не заперечення відповідача, суд ухвалив розглянути клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду у порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду з даним позовом, суд виходить з наступного.
Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Цією ж статтею встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, відповідальність за порушення податкового законодавства, а також містить окремі правила та положення для регулювання відносин із захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку.
Статтею 56 ПКУ закріплено окремі положення щодо порядку та процедури оскарження рішень контролюючих органів.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У Постанові ВП ВС від 16.07.2025 року у справі №500/2276/24 Велика Палата зазначає, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Отже, норма викладена у пункті 56.19 статті 56 ПК України прямо визначає строк звернення до суду у разі застосування досудового (адміністративного) порядку оскарження рішення.
Судом становлено, що за результатами розгляду матеріалів перевірки, оформленої актом від 25.09.2024 №107311/5/26-15-04-13-03, ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 23.10.2024 №121304/0413, яким було донараховано основний платіж у сумі 13 216 490 грн. та штрафні (фінансові) санкції відповідно до п.123.1 ст. 123 ПКУ у розмірі 1 321 649 грн.
Позивач звернувся до ДПС України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 23.10.2024 №121304/0413.
Рішенням ДПС про результати розгляду скарги від 08.01.2025 №408/6/99-00-06-01-03-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 23.10.2024 №121304/0413 - без змін.
Рішення ДПС про результати розгляду скарги було направлено позивачу відповідно до юридичної адреси зазначеної в інформаційних ресурсах ДПС, однак лист з рішенням було повернуто до контролюючого органу у зв'язку із закінченням терміну зберігання 24.01.2025, про що свідчать відповідні корінці поштового повідомлення про направлення/вручення платнику, що долучені до матеріалів клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.07.2022 по справі №120/479/21-а, жодна норма податкового законодавства не зобов'язує податковий орган здійснювали заходи для з'ясування причин невручення податкової вимоги чи для вжиття додаткових заходів щодо вручення податкової вимоги та зауважила, що аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №360/4692/19.
Крім того, колегія судів зазначила, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання кореспонденції у разі невиконання цього обов'язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних наслідків та зауважила, що аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №140/30/20.
Відповідно статті 42.2. ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно статті 42.5. ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, рішення ДПС про результати розгляду скарги позивача є належним чином врученим у відповідності до вимог статті 42 ПK України.
З позовом до суду позивач звернувся через автоматизовану систему «Електронний суд» 02.07.2025, тобто з порушенням місячного строку звернення з позовом до суду, встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умова: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Поряд з наведеним суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У заяві про поновлення строку позивач стверджує, що ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» дізналось про наявність податкового боргу в сумі 14 538 139,00 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС м. Києва від 23.10.2024 року № 121304/0413 16.06.2025 року з електронного кабінету позивача, оскільки позивачем не було отримано Рішення ДПС України про результати розгляду скарги вчасно (ні засобами поштового зв'язку, ні через електронний кабінет платника податків). З метою отримання рішення ДПС України про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС м. Києва від 23.10.2024 року № 121304/0413, представником позивача було направлено адвокатський запит від 17.06.2025 року № 34/24 до ГУ ДПС у м. Києві з вимогою надати копію вищезазначеного рішення контролюючого органу вищого рівня. 20.06.2025 року представником позивача через електронну пошту отримано відповідь на адвокатський запит від 17.06.2025 року № 34/24 від ГУ ДПС у м. Києві та до вищезазначеної відповіді долучено рішення про результати розгляду скарги ДПС України від 08.01.2025 року № 408/6/99-00-06-01-03-06.
Таким чином, позивач зазначає, що ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» не було належним чином повідомлене (обізнане) щодо прийняття рішення про результати розгляду скарги ДПС України від 08.01.2025 року № 408/6/99-00-06-01-03-06 не на користь позивача.
Водночас, як встановлено судом, Рішеннями ДПС про результати розгляду скарги від 08.01.2025 №408/6/99-00-06-01-03-06 було направлено позивачу відповідно до юридичної адреси зазначеної в інформаційних ресурсах ДПС, однак лист з рішенням було повернуто до контролюючого органу у зв'язку із закінченням терміну зберігання 24.01.2025, відтак вважається належним чином вручене у відповідності до вимог статті 42 ПK України.
Враховуючи встановлені обставини у цій справі, суд вказує на те, що позивачем у спірний період не було вчинено усіх належних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуального права на подання адміністративного позову.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.
Відтак твердження позивача про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
В силу приписів пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи, що в матеріалах позовної заяви відсутні докази, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, суд дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Парненко В.С.