17 вересня 2025 року № 320/47076/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Діски А. Б.,
за участі секретаря судового засідання - Мирончук Д. Р.,
представника позивача - Кисіля С.П.,
представника відповідача - Самойлової В. К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ", звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2024 № 32335000701.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення було прийняте з грубими порушеннями законодавства України. Вказує, що Відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення ТОВ «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» положень абзацу «в» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України з урахуванням пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, у зв'язку з ненарахуванням податкових зобов'язань на вартість ТМЦ та послуг по капітальному ремонту свердловини №7 Білоусівського НГКР на суму 3 288 948,00грн, оскільки ТОВ «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» не здійснювало операції в межах балансу та не переводило свердловину №7 Білоусівського НГКР до невиробничих основних засобів. Контролюючий орган безпідставно дійшов висновку про проведення консервації свердловини №7 Білоусівського НГКР на підставі Звіту про проведення КРС св. №7 Білоусівського НГКР, складеного головним інженером, головним геологом та інженером з видобутку нафти й газу і затвердженим директором ТОВ «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ». Рішення про консервацію свердловин на підприємстві має прийматись у вигляді Акту про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервацію - комісією з питань проведення консервації основних фондів на чолі з керівником підприємства. Проте, за твердженням позивача, жодної відповідної комісії з питань проведення консервації свердловини №7 Білоусівського НГКР на чолі з директором на ТОВ «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» не створювалось, а, відповідно, не приймалось і жодного Акту про тимчасове виведення свердловини №7 Білоусівського НГКР з виробничого процесу та її консервацію.
Позивач вказує, що витрати ТОВ «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» на проведення капітального ремонту свердловини №7 Білоусівського НГКР, були понесені в рамках господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин. Відповідно, є безпідставним і нарахування контролюючим органом податкового зобов'язання на вартість ТМЦ та послуг по капітальному ремонту свердловини №7 на суму 3 288 948,00грн. і нарахування штрафної санкції в розмірі 25%. у відповідності до п.123.2 ст. 123 Податкового кодексу України в сумі 822 237 грн.
Ухвалою від 31.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання.
Ухвалою від 12.11.2024 задоволено клопотання представника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, ухвалено провести розгляд даної справи в режимі відеоконференції.
Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «АРАБСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 30.06.2021, валютного законодавства за період з 01.04.2019 року по 31.12.2023 рік, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2019 року по 31.12.2023 рік, іншого законодавства за період з 01.04.2019 по 31.12.2023, за результатами якої складено акт від 19.04.2024 року №246/35-00-07/31511844. Перевіркою зокрема встановлено порушення абзацу «в» п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на додану вартість за листопад 2022 року на суму ПДВ 3288948,00 грн. Вказане порушення допущено, оскільки підприємством не нараховані податкові зобов'язання на вартість ТМЦ та послуг по капітальним ремонтам списаним на рахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» як витрати на покращення без досягнення економічного ефекту, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання за листопад 2022 року на суму ПДВ 32887947,62 грн.
Відповідач зазначає, що підприємством під час перевірки було надано Наказ №7 від 29.11.2022 про віднесення до складу витрат компанії витрати на проведені капітальні ремонти свердловини №7 Білоусівського НГКР (далі - свердловини №7) та Звіт про проведення капітального ремонту свердловини №7, який затверджено директором підприємства та підписано інженером з видобутку нафти і газу, головним геологом та головним інженером, відповідно до якого в лютому 2022 року прийнято рішення про консервацію свердловини №7. 24.02.2022 у зв'язку з початком військових дій з боку рф та оголошенням військового стану в країні, персонал та обладнання підрядника були евакуйовані. В листопаді 2022 року Наказом №7 від 29.11.2022 директором підприємства було прийнято рішення про віднесення, витрачених на капітальні ремонти свердловини, коштів на витрати компанії в бухгалтерському обліку, оскільки капітальні ремонти свердловини №7, які проводились протягом 2021 - 2022 року не дали економічного ефекту. Відповідно до Звіту про проведення капітальних ремонтів свердловини №7, який затверджено директором підприємства та підписано інженером з видобутку нафти і газу, головним геологом та головним інженером компанії, в лютому 2022 року прийнято рішення про консервацію свердловини № 7 та опрацювання питання забурки бокового стовбуру до карбонатної плити.
В бухгалтерському обліку операції з проведення ремонтів та списання витрат на проведені ремонти відображені наступними проводками:
Дебет рахунку 1522 «Капітальні ремонти. Виготовлення та модернізація основних засобів» Кредит рахунку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами (в національній валюті)» списання вартості придбаних ТМЦ/послуг на капітальні ремонти свердловини;
Дебет рахунку 1522 «Капітальні ремонти. Виготовлення та модернізація основних засобів» Кредит рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» списання вартості придбаних ТМЦ/послуг на капітальні ремонти свердловини;
Дебет рахунку 201 «Сировина і матеріали» Кредит рахунку 1522 «Капітальні ремонти. Виготовлення та модернізація основних засобів» оприбуткування демонтованих ТМЦ;
Дебет рахунку 1522 «Капітальні ремонти. Виготовлення та модернізація основних засобів» Кредит рахунку 201 «Сировина і матеріали» списання ТМЦ на капітальні ремонти свердловини;
Дебет рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» Кредит рахунку1522 «Капітальні ремонти. Виготовлення та модернізація основних засобів» - списання вартості проведених капітальних ремонтів на інші витрати, як витрати без досягнення економічного ефекту.
Отже, на думку відповідача, всі витрати понесені підприємством ротягом листопада 2021 року до серпня 2022 року по свердловині №7 це витрати саме на капітальні ремонти, що підтверджується даними бухгалтерського обліку, Звітом про проведення капітальних ремонтів свердловини №7 та Наказом від 29.11.2022 року №7, а не витрати на технічне обслуговування чи інші витрати з ремонту (як зазначив Позивач). Та в момент відображення витрат на капітальні ремонти свердловини №7 по рахунку 1522 «Капітальні ремонти. Виготовлення та модернізація основних засобів» Компанія їх достовірно оцінювала та очікувала від таких витрат майбутніх економічних вигод, як це передбачено Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) та Обліковою політикою Компанії. Списання витрат на капітальні ремонти свердловини №7 на інші витрати відбулось лише в листопаді 2022 року на підставі Наказу №7 від 29.11.2022. Підставою для списання витрат на рахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» стало їх самостійне визнання підприємством витратами без досягнення економічного ефекту, тобто такими що не принесуть в майбутньому Компанії очікуваних доходів від експлуатації свердловини №7 та такими, що здійснені в межах балансу підприємства. Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, які затверджені Наказам Міністерства фінансів України №561 від 30.09.2003 року та МСБО 16 «Основні засоби» передбачено, що вартість робіт, що приводить до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції які виробляються цим об'єктом.
Отже, за твердженням відповідача, якщо свердловина №7 є свердловиною безпосередньо призначеною для використання в господарській діяльності підприємства, не є законсервованою, перебуває в стані експлуатації малодебітної свердловини, як це зазначено в позові, та від неї в майбутньому очікують збільшення обсягів видобутку, то всі витрати пов'язані з ремонтами свердловини № 7 мали відноситись на збільшення балансової вартості даної свердловини, як це передбачено Методичними рекомендаціями та Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16), а не включатись до складу інших операційних витрат, як витрати без досягнення економічного ефекту.
Крім того відповідач зауважує, що відповідно до зведених таблиць по видобутку природного газу, газового конденсату по Білоусівсько - Чорнухівському родовищу, зведених даних по видобутку та руху вуглеводневої товарної продукції, даних бухгалтерського обліку видобуток вуглеводнів на родовищі свердловиною №7 протягом 2022 - 2023 років не здійснювався.
Оскільки ТОВ «АРАБСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ» здійснено списання товарно-матеріальних цінностей та послуг на капітальні ремонти законсервованої свердловини № 7, які в подальшому були списані на рахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» як витрати на покращення без досягнення економічного ефекту, то такі ТМЦ та послуги використані в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку.
Так як, під час придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг на капітальні ремонти свердловини, суми ПДВ по таким операціям були включені до складу податкового кредиту, то підприємство повинно було не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувалось їх списання на рахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» як витрати на покращення без досягнення економічного ефекту, здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей та послуг.
Таким чином, з урахуванням наведеного та детального опису встановлених порушень наведених в акті перевірки, на думку відповідача, висновки акту щодо порушення ТОВ «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» абзацу «в» пункту 198.5 статті 198 ПК України відповідають вимогам чинного законодавства.
Позивачем було подано відповідь на відзив, у якій вказує, що ТОВ «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» не здійснювало операції в межах балансу та не переводило свердловину №7 Білоусівського НГКР до невиробничих основних засобів. Відповідач дійшов хибного висновку про проведення консервації свердловини №7 Білоусівського НГКР на підставі неналежного доказу, а саме Звіту про проведення КРС св. №7 Білоусівського НГКР, складеного головним інженером, головним геологом та інженером з видобутку нафти й газу ТОВ "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ», відповідні положення якого щодо консервації свердловини №7 Білоусівського НГКР можна розглядати виключно у плані відповідних рекомендацій для розгляду та подальшого прийняття відповідного рішення керівництвом підприємства.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 28.01.2025 судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою від 13.02.2025 задоволено клопотання представника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено судове засідання в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Жовтневому районному суду м. Харкова.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши представників сторін, пояснення свідка, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «АРАБСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ» з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства та з метою контролю за правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2019 по 31.12.2003.
За наслідками перевірки відповідачем було складено акт від 19.04.2024 №246/35-00-07/31511844, яким, крім іншого, встановлено порушення абзацу «в» п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) внаслідок чого занижено податок на додану вартість за листопад 2022 року на суму ПДВ 3288948,00 грн.
На підставі акту перевірки від 19.04.2024 №246/35-00-07/31511844 винесено податкове повідомлення-рішення №32335000701 від 27.05.2024 року за формою «Р», яким донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3288948 та застосовано штрафні (фінасові) санкції у сумі 822237 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 ПК України).
Відповідно до положень п.198.5 ст. 198 ПКУ, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування п.198.5 ст.198 ПКУ податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону про бухоблік.
Також п.198.6 ст.198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.
Як вбачається з акту перевірки, податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань на загальну суму 3288948 грн. за листопад 2022 року з огляду на те, що оскільки товариством здійснено списання товарно-матеріальних цінностей та послуг на капітальні ремонти законсервованої свердловини № 7 Білоусівського НГКР, які в подальшому були списані на рахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» як витрати на покращення без досягнення економічного ефекту, то такі ТМЦ та послуги використані в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку.
Так як, під час придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг на капітальні ремонти свердловини, суми ПДВ по таким операціям були включені до складу податкового кредиту, то підприємство повинно було не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувалось їх списання на рахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» як витрати на покращення без досягнення економічного ефекту, здійснити нарахування податкових зобов?язань з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей та послуг.
Таким чином в порушення абзацу «в» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України з урахуванням пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, підприємством не нараховані податкові зобов?язання на вартість списаних ТМЦ та послуг по капітальним ремонтам списаним на рахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» як витрати на покращення без досягнення економічного ефекту, внаслідок чого занижено податкові зобов?язання за листопад 2022 року на суму ПДВ 3288947,62 грн.
При цьому висновки податкового органу про консервацію позивачем свердловини № 7 Білоусівського НГКР грунтуються на тому, що підприємством під час перевірки було надано податковому органу Звіт про проведення капітального ремонту свердловини №7, який затверджено директором підприємства та підписано інженером з видобутку нафти і газу, головним геологом та головним інженером.
Згідно із Звітом про проведення капітального ремонту свердловини №7 Білоусівського НГКР, під час робіт у період з 15.11.2021 по 10.02.2022 підняти НКТ повністю не вдалося. Аналіз матеріалу, піднятого на поверхню під час промивання свердловини показав, що в результаті взаємодії кислот з проперформованими пластами утворилася тверда суміш, яка практично зацементувала нижню частину НКТ.
У вказаному звіті, складеному інженером з видобутку нафти й газу, головним геологом та головним інженером, затвердженим директором товариства, зазначено: «Прийнято рішення про консервацію свердловини і опрацювання питання забурки бокового стовбуру до карбонатної плити. Для цього необхідно розробити окремий план буріння. 24.02.2022 року у зв'язку з початком військових дій з боку рф та оголошенням військового стану в країні, персонал та обладнання підрядника були евакуйовані.»
Саме вказаний Звіт податковий орган вважає документом, який підтверджує обставину консервації свердловини №7 Білоусівського НГКР.
При цьому позивач вказані висновки вважає хибними, оскільки, за твердженням позивача, ТОВ «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» не здійснювало операції в межах балансу та не переводило свердловину №7 Білоусівського НГКР до невиробничих основних засобів, оскільки підприємством не приймалось жодного Акту про тимчасове виведення свердловини №7 Білоусівського НГКР з виробничого процесу та її консервацію.
Отже, спірним є питання щодо того, чи підтверджуються обставини консервації товариством свердловини №7 Білоусівського НГКР та переведення підприємством її до невиробничих основних засобів у зв'язку з цим.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» є добування сирої нафти, іншими видами діяльності - добування природного газу, розвідувальне буріння, діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами.
Основні вимоги до організації та здійснення дослідно-промислової та промислової розробки родовищ вуглеводнів та регламентують відносини суб'єктів господарювання та центральних і місцевих органів виконавчої влади, що виникають під час користування нафтогазоносними надрами, з метою їх комплексного і раціонального використання встановлюють Правила розробки нафтових і газових родовищ, затверджені Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.03.2017 № 118, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.06.2017 за № 692/30560 (далі - Правила).
Згідно визначення, що міститься в розділі ІІ Правил, консервація свердловини - тимчасове припинення влаштування свердловини чи її експлуатації із вживанням відповідних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, а також збереження її продуктивних характеристик за період зупинки.
Пунктом 28 розділу ХIV Правил передбачено, що роботи, пов'язані: зі зміною об'єкта експлуатації свердловин; із кріпленням сипких колекторів; відновленням герметичності обсадної колони і ліквідацією її деформації; з бурінням другого стовбура; з інтенсифікацією припливу вуглеводнів; з обмеженням припливу пластових, закачуваних вод; з ловильними та іншими роботами з підземним обладнанням; з консервацією, розконсервацією і ліквідацією свердловин належать до капітального ремонту.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, капітальний ремонт свердловини проводився з метою геофізичного дослідження свердловини для виявлення вищезалягаючих перспектив горизонтів. Доказів того, що капітальний ремонт свердловини № 7 проводився позивачем з метою її консервації матеріали справи не містять.
Згідно п. 43 розділу ХIV Правил свердловину вважають законсервованою, якщо на ній виконано відповідні роботи, які передбачено планом консервації, і оформлено відповідний акт консервації свердловини, який погоджено Держпраці.
Позивачем було надано суду Положення про проведення робіт з консервації та розконсервації свердловин, яке діє на підприємстві. Згідно якого для підготовки обґрунтованих матеріалів щодо консервації свердловин та тимчасового виведення їх з виробничого процесу на підприємстві утворюється комісія з питань проведення консервації основних фондів на чолі з керівником підприємства. Комісія готує техніко-економічне обґрунтування необхідності проведення консервації свердловини. Рішення про консервацію свердловини оформлюється наказом по підприємству. Роботи з консервації свердловини проводяться за планом, затвердженим технічним керівником підприємства. План з консервації свердловин підприємство узгоджує з місцевими органами Держгіртехнагляду і з воєнізованим загоном ліквідації відкритих фонтанів. У плані повинні бути передбачені усі необхідні види робіт і технічні засоби, що забезпечують безпеку і захист навколишнього природного середовища під час їх виконання. Передача свердловин для консервації та приймання їх після проведених робіт здійснюється за Актом відповідно до порядку, установленого на підприємстві. (Додаток № 1 до Положення).
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що звіт про проведення капітального ремонту свердловини не є документом, що може підтверджувати факт консервації свердловини.
Посилання відповідача на ту обставину, що відповідно до зведених таблиць по видобутку природного газу, газового конденсату по Білоусівсько - Чорнухівському родовищу, зведених даних по видобутку та руху вуглеводневої товарної продукції, даних бухгалтерського обліку видобуток вуглеводнів на родовищі свердловиною №7 протягом 2022 - 2023 років не здійснювався, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки обставини видобутку вуглеводнів на родовищі свердловиною №7 протягом 2022 - 2023 років податковим органом в ході перевірки не досліджувались та в акті перевірки не відображено.
Суд погоджується з доводами позивача, що витрати ТОВ «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» на проведення капітального ремонту свердловини №7 Білоусівського НГКР, були здійснені саме в рамках господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин.
Висновки податкового органу про порушення позивачем п. «в» пункту 198.5 статті 198 ПК України з посиланням на використання послуг та ТМЦ в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, суд вважає необґрунтованими, оскільки використання витрат на капітальні ремонти свердловини не в господарській діяльності чи невиробниче використання таких витрат податковим органом не встановлювалось, що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.
При цьому доказів того, що ТОВ «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» здійснювало операції в межах балансу чи переводило свердловину №7 Білоусівського НГКР до невиробничих основних засобів матеріали справи не містять.
Посилання відповідача на п. 32 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, які затверджені Наказом Міністерства фінансів України №561 від 30.09.2003 суд вважає необґрунтованими, оскільки підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції які виробляються цим об'єктом. Водночас, як вбачається з Наказу №7 від 29.11.2022 директором підприємства капітальні ремонти свердловини №7, які проводились протягом 2021 - 2022 року не дали економічного ефекту.
З огляду на викладене, судом не встановлено, а відповідачем не доведено обставин, за яких підприємство повинно було не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувалось списання витрат на рахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» як витрати на покращення без досягнення економічного ефекту, здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей та послуг.
Крім того, позивачем до суду надано Висновок експерта №36 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 16.08.2024, складений з урахуванням вимог ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України.
За результатами проведеної експертизи експертом було зроблено висновок, що висновки Акту Північного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України Nє 246/35-00-07/31511844 від 19.04.2024 р. про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» (код ЄДРПОУ 31511844), в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 3 288 947,62 грн. на вартість ТМЦ/послуг, які використані на капітальні ремонти законсервованої свердловини та вартість яких списана на рахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» як витрати на покращення без досягнення економічного ефекту на суму 16 444 738,16 грн., документально не підтверджуються.
Суд зазначає, що висновки судово-економічної експертизи узгоджуються з висновками суду, встановленими на підставі наявних у матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказів.
У свою чергу відповідачем належних та достатніх доказів на спростування зазначених висновків до суду не надано.
Згідно п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.05.2024 №32335000701 про: визначення розміру податкового зобов'язання ТОВ «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» з податку на додану вартість у сумі 3288948,00 грн. та накладення на ТОВ «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» штрафу у розмірі 25% та у сумі 822237,00грн. за заниження податку на додану вартість є необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 30280,00 грн судового збору.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу майнового характеру на суму 4111185,00 грн, тому позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 30280,00 грн., тобто 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому суд зауважує, що відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява подана представником позивача через підсистему «Електронний суд», тому ставка судового збору в даному випадку повинна становити 24224,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (частина друга статті 7 Закону України «Про судовий збір»).
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2024 № 32335000701.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ" (вул. Полярна, 20, м. Київ, Київська область, код ЄДРПОУ 31511844) суму судового збору в розмірі 24224,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, Харківська область, 61012, код ЄДРПОУ 44131658).
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.09.2025.
Суддя Діска А.Б.