17 вересня 2025 року м. Київ № 320/20439/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ПАТ «ВФ Україна» та зустрічним позовом ПАТ «ВФ Україна» до Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання дій протиправними,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з позовом до ПАТ "ВФ УКРАЇНА" та просить стягнути штрафні санкції у розмірі 9 187 791,37 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
01.08.2023 до суду від ПАТ «ВФ Україна» надійшов зустрічний позов, у якому просить суд: визнати протиправними дії Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо нарахування Приватному акціонерному товариству «ВФ Україна» адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік та скасувати Приватному акціонерному товариству «ВФ Україна» адміністративно-господарську санкцію в розмірі 8 834 414,87 грн.
Ухвалою від 09.08.2023 прийнято зустрічний позов ПАТ «ВФ Україна» та зустрічним позовом ПАТ «ВФ Україна» до Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання протиправними дій щодо нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені та об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним адміністративним позовом, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.09.2023 о 13:00 год.
Свої вимоги Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю мотивує тим, що до ПАТ "ВФ УКРАЇНА" не виконано норматив за звітний 2022 рік щодо чисельності робочих місць для осіб яким встановлена інвалідність, чим порушено норми ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.991 № 875 (далі - Закон № 875).
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог ПАТ «ВФ Україна», у наданому суду відзиві від 24.11.2023 наголошує на відсутності обставин порушення ним вимог законодавства щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні.
Водночас, ПАТ «ВФ Україна» мотивує свій зустрічний позов безпідставністю здійсненого Київським міським відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають стягненню з ПАТ «ВФ Україна».
Протокольною ухвалою від 15.12.2023 вирішено закрити підготовче провадженнята призначити справу до розгляду по суті на 02.02.2024.
У зв'язку з неявкою належним чином повідомлених про дату час та місце проведення судового засідання призначеного на 02.02.2024 учасників справи, вирішено подальший розгляд справи здійснювати у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов та зустрічний позов не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
ПАТ «ВФ Україна», ідентифікаційний код 14333937, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15.
Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за відповідачем обліковується заборгованість з сум адміністративно-господарських санкцій у розмірі 8 834 414,87 грн.
Згідно змісту такого розрахунку вбачається, що представництва ПАТ "ВФ УКРАЇНА" не виконаний норматив за звітний 2022 рік щодо чисельності робочих місць для осіб яким встановлена інвалідність, чим порушено норми ч. 1 ст. 19 Закону № 875: загальна чисельність штатних працівників - 2 603, з яких: працівників - осіб з інвалідністю - 91, що не відповідає встановленого нормативу - 104 особи.
При цьому відповідно до листа Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Пенсійного фонду України 07.07.2023 № 2800-050202-8/37961 зазначено, що у період з травня 2022 року по червень 2023 року кількість застрахованих осіб з інвалідністю у 2022 році в ПАТ «ВФ Україна» становить 112 осіб.
На підтвердження зазначеної інформації ПАТ «ВФ Україна» долучено до матеріалів зустрічного позову Список працюючих осіб з інвалідністю за 2022 рік, а такод довідки до акту огляду МСЕК за переліком.
У зв'язку з відсутністю добровільної сплати зазначених санкцій позивач розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та звернувся до суду із позовом про їх стягнення разом з пенею.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон № 875.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону № 875, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено ч.ч. 1-3 ст. 19 Закону № 875, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого ч. першою цієї ст. , і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 Закону № 875.
У відповідності до ст. 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї ч. не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в ч. першій цієї ст. , самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Тобто, суб'єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення. Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, наявність протипоказань за станом здоров'я особи для роботи на відповідній посаді.
Наведене вище узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 28.04.2020 у справі № 824/643/18-а та від 21.05.2020 у справі № 520/3919/19.
Слід також зазначити, що в силу вимог п. 4 ч.3 ст. 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 5067) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
На виконання п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону № 5067, наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі - Порядок № 316).
Згідно з п. 5 Порядку № 316 форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Отже, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом «Про зайнятість населення» та Наказом № 316; звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом № 875-ХІІ та Порядком № 70; у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
При цьому, своєчасно та у повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до розрахунку сум адміністративно господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 2 603 особи, таким чином середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», позивача повинна складати 104 особи.
Відповідачем у звітному 2022 році було працевлаштовано 112 осіб з інвалідністю, що підтверджується листом Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Пенсійного фонду України 07.07.2023 № 2800-050202-8/37961
Таким чином, з необхідної встановленої чисельності 104 особи з інвалідністю, що має бути працевлаштована, на підприємстві у 2022 році працювало 112 осіб з інвалідністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою наведеної ст. передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Зі змісту ч. другої ст. 218 ГК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).
Отже, в 2022 році ПАТ «ВФ Україна» в повному обсязі забезпечено виконання вимог Закону № 875 щодо працевлаштування особи з інвалідністю.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачем протягом 2022 року вжито усіх залежних від нього заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю з метою виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у відповідності до законодавства, виконано норматив по створенню робочих місць та забезпечено працевлаштування 104 осіб, яким встановлена інвалідність, а отже відповідачем вчинено необхідні дії для недопущення правопорушення, за яке передбачається адміністративного-господарська санкція.
Щодо зустрічного позову ПАТ «ВФ Україна», суд зазначає таке.
За визначеннями, наведеними у ч. 1 ст. 4 КАС України:
адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;
індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В обґрунтування позовних вимог ПАТ «ВФ Україна» зазначив, що отримав від Київського міського відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю розрахунок сум адміністративно-господарськихсанкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.
Позивач за зустрічним позовом вважає, що оскаржуваний ним розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій є протиправним, а відтак таким, що порушує права та законні інтереси товариства.
Згідно з ч. 12, 13 ст. 19 Закону № 875 Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до ст. 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Відповідно до ч. 4, 5, 9, 10 ст. 20 Закону№ 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 ГК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Спори, що виникають із правовідносин за ст. 19 і 20 Закону № 875, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 № 14-1 та наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 № 17 затверджено Порядок надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, а додатком до цього Порядку установлено форму такого розрахунку (пункт 2).
Пунктом 2 цього Порядку визначено, що розрахунок надсилається у формі електронного документа Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за формою, наведеною у додатку.
Пенсійний фонд України надсилає розрахунки через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України протягом п'яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (п. 4 Порядку).
Отже, вищевказаний розрахунок за своєю суттю є електронним службовим документом територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, який сам по собі не створює для суб'єкта господарювання (роботодавця) правових наслідків у вигляді зміни (припинення) прав чи встановлення обов'язків (крім тих, які визначені Законом № 875), не передбачає відповідальності за його невиконання, а лише інформує суб'єкта господарювання (роботодавця) про розмір нарахованих санкцій та про строк їх сплати.
За вищевказаними приписами ст. 20 Закону № 875 несплата підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в ч. 1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875, є підставою для звернення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та його відділення до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій або пені в примусовому порядку.
За таких обставин, розрахунок не є індивідуальним актом у розумінні КАС України, який може бути оскаржений до адміністративного суду, а законність такого розрахунку не може бути предметом самостійного розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд зазначає, що питання щодо виконання чи невиконання товариством нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, а також питання можливості стягнення з ПАТ «ВФ Україна» адміністративно-господарських санкцій або пені є предметом дослідження в межах спору за позовом територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про примусове стягнення відповідних адміністративно-господарських санкцій та пені, питання чого вже було досліджено вище.
Отже, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою оскаржуваний розрахунок не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, а тому, відповідно, не може бути скасований судом за наслідком розгляду даної адміністративної справи.
У зв'язку з наведеним, суд не вбачає правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ПАТ «ВФ Україна».
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищенаведене, дослідивши і оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ПАТ «ВФ Україна» - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ПАТ «ВФ Україна» до Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.