про відмову в роз'ясненні судового рішення
16 вересня 2025 року Київ № 640/31630/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ушенко Юлії Петрівни про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №640/31630/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 адміністративний позов задоволено частково.
Головним державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ушенко Юлією Петрівною подано заяву про роз'яснення судового рішення, у якій просить суд надати роз'яснення в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" розглянути запит на інформацію від 28.10.2020 року, отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада" 02.11.2020 року та надати відповідь на нього у встановленому законом порядку, а саме:
- чи належним виконанням рішення є надання боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада" розглянути запит на інформацію від 28.10.2020 року та надати відповідь на нього у встановленому законом порядку;
- чи належним виконанням рішення є надання боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада" з копіями наявних у боржника документів чи мотивованої відмови та аргументації неможливості надання певних документів зазначених у запиті.
Розглянувши вказану заяву, перевіривши зазначені у ній аргументи та доводи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Частина третя цієї статті встановлює, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства роз'ясненню підлягають ті судові рішення, які є незрозумілими, містять суперечливі доводи та ведуть до труднощів при їх виконанні.
Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.02.2019 у зразковій справі №806/3265/17.
Таким чином, системне тлумачення положень статті 254 КАС України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 23.02.2022 у справі №160/3964/20.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у даному випадку судом не було встановлено наявності факту незрозумілості судового рішення.
При цьому, наведені у заяві про роз'яснення судового рішення доводи не містять визначених процесуальним законом підстав для його додаткового роз'яснення, а містять питання щодо належного чи неналежного виконання рішення суду.
На підставі викладеного, оскільки судове рішення в частині, яку просить роз'яснити позивач, є зрозумілим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення судового рішення та задоволення заяви.
Керуючись статями 243, 248, 254, 256 КАС України, суд,
У задоволенні заяви головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ушенко Юлії Петрівни про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №640/31630/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Колеснікова І.С.