16 вересня 2025 року справа №320/14865/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі - відповідач ЦВЛК ЗС України) з вимогами:
- визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по відмові ОСОБА_1 у проведенні повторного медичного огляду комісією ВЛК Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перегляд довідки ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2023 року №4194 з прийняттям постанови відповідно до п.п. 2.3.3 - 2.3.5 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2023 №4194 його, як військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , було визнано придатним до військової служби. У зв'язку з цим позивач звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України із заявою про перегляд висновків військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 .
Проте листом від 11.03.2024 №598/9/5127 Центральна ВЛК ЗС України повідомила, що підстав для скасування постанови ВЛК Військової частини НОМЕР_1 немає.
Вважаючи такі дії протиправними, оскільки, на його думку, ЦВЛК ЗС України за результатами розгляду заяви повинна була винести постанову, встановлену чинним законодавством, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відповідач скористався своїм правом та подав до суду відзив на позовну заяву згідно якого заперечив проти позову та просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначивши, що підстав для перегляду постанови ВЛК, оформленої довідкою ВЛК №4194 від 28.12.2023, немає.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 №4194 від 28.12.2023, за результатами медичного огляду, його визнано придатним до військової служби на підставі статей 64г, 61в, 23г, 46в графи II Розкладу хвороб, затвердженого Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ МОУ від 14.08.2008 №402, зареєстрований у Мін'юсті 17.11.2008 за №1109/15800).
Не погодившись із висновками ВЛК, позивач звернувся до Центральної військово-лікарської комісії ЗС України із заявою про перегляд зазначеної довідки щодо визначення ступеня його придатності до військової служби.
Листом від 11.03.2024 №598/9/5127 ЦВЛК ЗС України повідомила, що підстав для скасування довідки ВЛК військової частини НОМЕР_1 або направлення позивача на повторний медичний огляд не вбачається.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» (далі Закон №2232-XII).
Так, згідно частин 1, 2 та 10 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з частиною 10 статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи затверджено Положення №402.
Відповідно до частини 13 статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року №402 (далі - Положення №402) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів (п. 1.2 розділу І Положення №402).
Згідно з пунктом 2.1 Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК(ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.4.5 розділу І Положення №402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК.
Згідно пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Позивач у позовній заяві зазначає, що всупереч приписів Положення №402 відповідач не прийняв жодного рішення про перегляд постанови ВЛК, оформленої довідкою від 28.12.2023 №4194.
Суд наголошує, що відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема:
оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;
перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;
перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах;
перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;
запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме:
виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів;
особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу);
архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);
залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;
направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей, військовозобов'язаних, резервістів;
надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів та інших осіб;
розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;
надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3) (пункт 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402).
Беручи до уваги приписи наведених вище нормативних актів, а також приписи КАС України щодо розгляду по суті спорів в адміністративних справах, у яких оспорюються рішення лікарських комісій, суд зазначає, що не надає правової оцінки встановленому позивачу діагнозу.
Суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому визначення потреби у направленні на медичний огляд ВЛК, визначенні діагнозів та вивчення медичної документації не входить до їх повноважень.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Крім того, суд зазначає, ЦВЛК наділені повноваженнями приймати не тільки постанови, а й рішення, при цьому, форма рішення згаданим Положенням не затверджена, а відповідно, таке рішення, може бути викладене у довільній формі, у тому числі і у формі листа-відповіді на скаргу.
Таким чином, постанова ВЛК, яка видана позивачу та оформлена довідкою від 28.12.2023 року №4194 може бути оскаржена до Центральної військово-лікарської комісії.
У даному випадку позивач, користуючись своїм правом, оскаржив висновок ВЛК в/ч НОМЕР_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
За результатом розгляду зазначеної скарги, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України листом від 11.03.2024 №598/9/5127 повідомила, що за встановленим позивачу діагнозом, постанову ВЛК про ступінь придатності до військової служби прийнято обґрунтовано, підстав для скасування постанови ВЛК військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 28.12.2023 №4194 чи направлення начальником ЦВЛК ЗС України на повторний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби немає.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що за результатами розгляду скарги позивача відповідачем було прийняте рішення, оформлене листом від 11.03.2024 №598/9/5127, що відповідає приписам п.2.3.5 глави 2 розділу ІІ Положення №402. Отже, у даному випадку протиправність рішення відсутня та спростовується вищенаведеними встановленими обставинами, які позивачем не спростовані.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, наведене свідчить про відсутність порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду, що є обов'язковою умовою надання правового захисту судом.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241, 243-246, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.