16 вересня 2025 року м. Київ № 320/30944/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною бездіяльність,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ: 43141377) щодо не вилучення з інформаційної системи органу доходів і зборів, а саме з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відомостей щодо заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальну суму 7 965,54 грн, а саме:
21.01.2019 за IV квартал 2018 року нараховано 2 457,18 грн;
19.04.2019 за I квартал 2019 року нараховано 2 754,18 грн;
19.07.2019 за IІ квартал 2019 року нараховано 2 754,18 грн;
зобов'язати Головне управління державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) вилучити з інформаційної системи органу доходів і зборів, а саме з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відомості щодо заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальну суму 7965,54 грн., а саме: - 21.01.2019 за IV квартал 2018 року нараховано 2457,18 грн; - 19.04.2019 за I квартал 2019 року нараховано 2754,18 грн; - 19.07.2019 за IІ квартал 2019 року нараховано 2754,18 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є не фізичною особою-підприємцем, а постійно працює найманим працівником. Вважає, що визначення контролюючим органом зобов'язань зі сплати єдиного внеску та формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) здійснено за відсутності підстав, адже у період, за який відповідачем визначено борг зі сплати єдиного внеску позивач доходу від зайняття підприємницькою діяльністю доходу не отримував, натомість підприємство, на якому працює позивач, регулярно сплачує за нього ЄСВ, що виключає обов'язок по сплаті єдиного внеску у спірні періоди.
Крім того, вимоги про сплату ЄСВ були оскаржені та скасовані в адміністративному порядку, однак відомості інтегрованій картці платника податку досі не відкориговані, що порушує її законні права та інтереси.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідачем направлено позивачу податкову вимогу від 13.08.2019 № Ф-136933-51 із зазначенням, що за позивачем наявна заборгованість з сплати єдиного внеску у розмірі 7 965,54 грн.
Рішенням ДПС України від 16.10.2019 № 5780-16/99-10-08-06-01 податкову вимогу скасовано та зазначено наступне:
«З матеріалів справи вбачається, що згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів загальна сума заборгованості Скаржника, станом на 31.07.2019 становила 7965,54 грн. На підставі цих даних ГУ ДФС у Київській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 № Ф-136933-51. Разом з цим, оскаржувана вимога сформована з порушенням абз. 3 ч. 1 ст. 4, п.п. 1, 4, 5 та 5" , ч. 1 ст. 4, абз. 2 ч. 4 ст. 5 Закону № 2464, у зв?язку з тим, що Скаржник не зареєстрований як фізична особа - підприємець згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 № Ф-136933-51 ГУ ДФС у Київській області підлягає скасуванню.
За таких обставин, керуючись п. 4, п. 5 розділу IV, п. 3 розділу V Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 № 1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за № 178/28308, вирішив вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 № Ф-136933-51 скасувати та вважати відкликаною з дня прийняття даного рішення, а скаргу фізичної особи ОСОБА_1 від 13.09.2019 б/н - задовольнити, зобов'язати ГУ ДПС у Київській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника, з урахуванням наведеного згідно вимог чинного законодавства».
У подальшому позивач довідалась, що відповідачем не було здійснено вилучення відомостей щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску.
З огляду на вищенаведене, не погоджуючись із вказаною бездіяльністю позивач звернулась із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 (далі - Закон № 2464).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755 (далі - ПК України), який передбачає, зокрема:
податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. (п. 61.1 ст. 61 ПК України)
посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. ( п.п. 21.1.1, 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК України)
податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).
З метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 5), яким передбачено, зокрема
цей Порядок визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) ( п. 1 Порядку № 5);
терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях:
інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу;
перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення показників у відповідних підсистемах інформаційної системи (п. 2 розділу І Порядку № 5);
з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. (абзац 1-2 п.п. 1 п. 1 розділу ІІ Порядку № 5);
працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи. Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій. Такими матеріалами є, утому числі, рішення суду, прийняте по суті. (п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку № 5);
статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд»). У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд». У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться. Інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи. Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень. ( п.п. 4 п. 4 розділу V Порядку № 5).
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що відображенню в інформаційній системі підлягають результати судового оскарження рішень щодо єдиного внеску. При цьому, працівники податкового органу можуть виключати з ІКП суми донарахувань та змінювати стан рішень контролюючого органу, якими визначено вказані суми зобов'язань.
Як встановлено судом спірним питанням у даній справі є бездіяльність відповідача щодо виключення з інтегрованої картки платника податків позивача відомості щодо боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 7 965,54 грн, визначеного у вимозі ГУ ДПС в Київській області від 13.08.2019 № Ф-136933-51, проте скасованої в адміністративному порядку.
Як зазначалось вище, рішенням ДПС України від 16.10.2019 № 5780-16/99-10-08-06-01 податкову вимогу скасовано.
З огляду на вищенаведені положення Порядку № 5 та враховуючи, що вказана вимога ГУ ДПС в Київській області зі сплати єдиного внеску (ЄСВ) від 13.08.2019 № Ф-136933-51 є скасованою то вказане є підставою для здійснення коригування даних в інтегрованій картці платника шляхом включення з неї відомостей про наявність боргу зі сплати єдиного внеску.
При цьому суд зазначає, що контролюючий орган не надав належних та достатніх доказів на підтвердження обставини відсутності підстав для корегування відомостей відображених в інтегрованій картці платника.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не виключення з інтегрованої картки платника позивача суми недоїмки за податковою вимогою від 13.08.2019 № Ф-136933-51 на суму 7 965,54 грн. та зобов'язати відповідача здійснити коригування даних інтегрованої картки платника позивача шляхом вилучення відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) в сумі 37 788,74 грн.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено 1 073,60 грн судового збору за подання даного адміністративного позову, що підтверджується квитанціями № 52551 від 16.08.2023.
Відтак у зв'язку із задоволенням позову суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у сумі 1 073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) щодо не вилучення з інформаційної системи органу доходів і зборів, а саме з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відомостей щодо заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальну суму 7 965,54 грн, а саме:
21.01.2019 за IV квартал 2018 року нараховано 2 457,18 грн;
19.04.2019 за I квартал 2019 року нараховано 2 754,18 грн;
19.07.2019 за IІ квартал 2019 року нараховано 2 754,18 грн.
Зобов'язати Головне управління державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) вилучити з інформаційної системи органу доходів і зборів, а саме з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відомості щодо заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальну суму 7965,54 грн., а саме: - 21.01.2019 за IV квартал 2018 року нараховано 2457,18 грн; - 19.04.2019 за I квартал 2019 року нараховано 2754,18 грн; - 19.07.2019 за IІ квартал 2019 року нараховано 2754,18 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних Головного управління державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) судовий збір та витрати на правничу допомогу у сумі 1 073,60 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.