ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" вересня 2025 р. справа № 300/9313/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання бездіяльності протиправною щодо непризначення та невиплати житлової субсидії, зобов'язання призначити житлову субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива з моменту подачі заяви.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся в 2024 році до відповідача із заявою про призначення житлової субсидії, однак відповідач відмовив у призначенні субсидії, зазначивши в листі, що син ОСОБА_2 має надати документи, що засвідчують його особу. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки остання із сином проживає окремо, так він зареєстрований і постійно проживає за кордоном, вони не пов'язані спільним побутом та не мають спільного бюджету, а також не мають інших зобов'язань один перед одним. Відтак, приймаючи рішення про відмову у розгляді заяви про призначення житлової субсидії на опалювальний період відповідач повинен був перевірити факт відстуностій спільного проживання її та сина. Таким чином, порушення відповідачем порядку призначення житлової субсидії тягне негативні наслідки лише щодо самого відповідача та не може мати негативних наслідків для позивача. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 17.12.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.01.2025. Щодо заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши що заява ОСОБА_1 не опрацьовувалась спеціалістами відділу надання субсидій та документи не розглядались, оскільки заява з усіма доданими документами не потрапила в опрацювання, відповідно, ніяких рішень не приймалось. З огляду на вищезазначене, оскільки ОСОБА_2 не пройшов повний цикл верифікації документів, які ідентифікують його особу, що є обов'язковим у даному випадку, то для винесення рішення про відмову, підстав немає, оскільки відповідна заява не розглядалася структурним підрозділом, який визначає право на призначення чи відмову у призначені житлової субсидії. Крім того, позивачка не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою в порядку цивільного судочинства про визнання сина таким, що втратив право користуватися житловим приміщенням на підставі статті 72 Житлового кодексу України. Відтак, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що факт реєстрації місця проживання у відповідному нерухомому майні не є безумовною обставиною для висновку про те, що така особа є членом домогосподарства. Крім того, відповідачем не враховано ту обставину, що єдиним джерелом доходу заявника є пенсія по віку, розмір якої, з врахуванням вартості комунальних послуг, не дає можливості сплачувати їх вартість. Враховуючи наведене, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з позивачем за цією адресою зареєстровані ОСОБА_3 03.09.1984 та ОСОБА_2 09.10.1973, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи (а.с.3-4, 8-9).
Відповідно до акту № 605 від 20.06.2024 обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи складеного у Калуській територіальній громаді за зверненням ОСОБА_1 щодо призначення житлової субсидії за задекларованим місцем проживання АДРЕСА_2 , де в розділі ІІІ «Інформація для призначення житлової субсидії» вказано сина ОСОБА_4 , який за вказаною адресою зареєстрований але фактично не проживає.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області за результатами розгляду звернення позивача від 16.10.2024 щодо призначення субсидії надіслало позивачу листа №0900-0202-8/57669 від 05.11.2024, яким повідомило, що заява про призначення житлової субсидії не пройшла верифікацію, оскільки ОСОБА_2 не пройшов повний цикл верифікації документів, які ідентифікують його особу, що є обов'язковим у даному випадку, то для винесення рішення про відмову, підстав немає, так як відповідна заява не розглядалася структурним підрозділом, який визначає право на призначення чи відмову у призначені житлової субсидії (а.с.14).
Вважаючи наведену бездіяльність відповідача щодо непризначення та невиплати житлової субсидії протиправною, позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон №2189).
Відповідно до частини першої-третьої статті 11 Закону №2189 при наданні житлово-комунальних послуг застосовуються державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування, встановлені законодавством.
Гранична норма витрат на управління житлом громадян, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Гранична норма витрат на оплату комунальних послуг для громадян, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Передбачені законодавством пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг виплачуються споживачу в грошовій формі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 3, 5, 7 частини першої статті 4 Закону №2189 до повноважень Кабінету Міністрів України належать: встановлення граничної норми витрат на управління житлом громадян, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг; встановлення граничної норми витрат на оплату комунальних послуг для громадян, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг; встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.
З метою спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива Кабінет Міністрів України затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій від 21.10.1995 №848 (далі - Положення №848, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 Положення №848 це Положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій:
щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;
- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
- щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об'єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;
- житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Пунктом 3 Положення №848 визначено, що житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку. Суми призначеної, але не виплаченої у зв'язку із смертю одержувача житлової субсидії виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача.
Згідно з п.4 Положення № 848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Пунктом 7 Порядку №848 було визначено, що субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу. Кількість осіб визначається на початок місяця, в якому надійшло звернення за призначенням субсидії.
Пунктом 9 Положення №848 встановлено, що призначення житлових субсидій здійснюється: до 30 листопада 2022 р. включно - структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення); починаючи з 1 грудня 2022 р. - органами Пенсійного фонду України.
Житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: уповноваженим органом отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв'язку з приведенням об'ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, а також у разі, коли заборгованість виникла через те, що об'єднання, які є колективними споживачами (замовниками) усіх або частини житлово-комунальних послуг, та виконавці комунальних послуг не надали уповноваженим органам інформацію, необхідну для призначення та розрахунку розміру житлової субсидії, про співвласників багатоквартирного будинку/споживачів комунальних послуг). (підп. 5 п. 14 Порядку №848).
Відповідно до п. 22 Положення №848 житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства: які зареєстровані (задекларовані) в житловому приміщенні (будинку); які не зареєстровані (не задекларовані) в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору наймання (оренди) житла (далі - орендарі), за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, у разі, коли їм нараховується плата за житлово комунальні послуги; які не зареєстровані (не задекларовані) в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому без укладеного договору наймання (оренди) житла, у разі, коли вони є внутрішньо переміщеними особами.
У випадках, передбачених абзацами третім і четвертим цього пункту, склад домогосподарства декларується заявником під час звернення за призначенням житлової субсидії з додаванням до заяви відповідних документів, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства.
Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані та/або задекларовані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають), крім осіб, які перебувають за кордоном понад 60 днів на день звернення за призначенням житлової субсидії або день призначення житлової субсидії, без звернення громадян. На осіб із складу домогосподарства розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії.
Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім'ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване/задеклароване або фактичне місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які перебувають у полоні, що підтверджується відомостями та/або документами, наданими уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними реєстраторами, суб'єктами державної реєстрації, установами та організаціями в порядку та випадках, визначених законодавством, або вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду, або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, або перебувають за кордоном понад 60 днів на день звернення за призначенням житлової субсидії або день призначення житлової субсидії, без звернення громадян). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.
Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані (задекларовані) в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв'язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.
Відповідно до пункту 43 Положення №848 для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або тимчасовим посвідченням громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортним документом іноземця або документом, що посвідчує особу без громадянства, посвідкою на постійне/тимчасове проживання, посвідченням біженця або іншим документом, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), подає:
- заяву;
- декларацію;
- довідки про доходи
- у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом уповноваженого органу у порядку, встановленому цим Положенням.
У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
- копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності);
- договір наймання (оренди) житла (у разі наявності);
- рішення суду (в разі наявності);
- інші документи, які не передбачені цим пунктом, але відповідно до цього Положення необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби).
Зазначені документи подаються структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, посадовим особам виконавчого органу, центру надання адміністративних послуг за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання), органу Пенсійного фонду України - незалежно від місця проживання.
Відповідно до підпункту 5 пункту 14 Положення № 848 житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житлових приміщень у гуртожитках та житла.
Відповідно до пункту 24 Положення житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.
До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії.
Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім'ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.
Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв'язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.
Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.
Згідно пункту 25 Положення у разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства.
Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).
Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 цього Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту.
Згідно з пунктом 29 даного Положення рішення у випадках, передбачених пунктами 25, 27 і 28 цього Положення, приймаються на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи та/або документів, що підтверджують непроживання особи за адресою домогосподарства.
При цьому, відповідно до п. 46 Положення № 848 заява і декларація вважаються такими, що не подані, у разі, коли:
не внесені у повному обсязі відомості про членів домогосподарства (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
не внесені у повному обсязі відомості про членів сім'ї осіб із складу домогосподарства, доходи яких враховуються під час призначення субсидії (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний зв'язок з особою із складу домогосподарства, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
не зазначені відомості про адресу домогосподарства та номери особових рахунків.
Пунктом 47 Положення № 848 визначено, що у разі виявлення помилки у заяві та/або декларації уповноважений орган повідомляє громадянину про необхідність протягом 30 календарних днів виправлення помилки. Якщо протягом визначеного строку громадянин не виправив помилки у заяві та/або декларації, уповноважений орган відмовляє у призначенні житлової субсидії. Зазначений строк може бути продовжено на час хвороби заявника (але не довше ніж до дня закінчення опалювального/неопалювального сезону), що підтверджується документально
Суд вважає, що у суб'єкта владних повноважень є великий обсяг прав щодо отримання необхідної для нього інформації, яка потребує уточнення, замість того, щоб задля встановлення належного розгляду заяви про призначення житлової субсидії позивачу.
В даному випадку суд зауважує, що рішення суб'єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об'єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб'єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.
Отже з огляду на наведене, а також враховуючи, що аналіз норм Положення №848 дає можливість зробити висновок про те, що до складу домогосподарства включаються всі особи, які зареєстровані та (або) задекларовані в житловому приміщенні (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб особи, які фактично проживають). Проте, це не стосується осіб, які перебувають за кордоном понад 60 днів на день звернення по призначення житлової субсидії або на день призначення житлової субсидії, без звернення громадян. Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані (задекларовані) в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються.
Як встановлено судом, відповідач не розглянув по суті заяву позивача щодо призначення житлової житлову субсидії, оскільки ОСОБА_2 не пройшов повний цикл верифікації документів, які ідентифікують його особу, що є обов'язковим у даному випадку, то для винесення рішення про відмову, підстав немає, так як відповідна заява не розглядалася структурним підрозділом, який визначає право на призначення чи відмову у призначені житлової субсидії.
Так, згідно із актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 09.10.1973, однак за даною адресою не проживає ОСОБА_2 , що підтверджується копією паспорта від 31.05.2005, згідно якого ОСОБА_2 зареєстрований в тульській області російської федерації з 1998 (а.с.10).
Крім того, згідно нотаріально посвідченої заяви № НОМЕР_1 від 06.07.2015 року ОСОБА_2 , просив зняти його з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку зі зміною місця проживання та переїздом в російську федерацію (а.с.11).
Також, позивачкою подано копію паспорта громадянина російської федерації ОСОБА_2 № НОМЕР_2 виданого 31.03.2005(а.с. 10).
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 фактично проживає по АДРЕСА_1 відповідачем не надано.
Відтак, суд зазначає, що оскільки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, то відповідно до пункту 25 Положення доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 цього Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту.
Позбавлення права позивача на розгляд її заяви відповідачем щодо надання житлової субсидії у зв'язку з відсутністю у заявника документів для верифікації третьої особи, яка набула громадянства іншої країни та там постійно проживає, не переслідує легітимну мету та безпідставно позбавляє права позивача на отримання житлової субсидії. Водночас проходження верифікації третьої особи - ОСОБА_2 не залежить від волевиявлення заявника та фактично є неможливим, оскільки такий постійно проживає у російській федерації.
У зв'язку із установленими обставинами, суд дійшов висновку про недотриманням відповідачем норм Положення №848 та обов'язку щодо урахування усіх обставин, які мали значення для прийняття відповідного рішення, не встановив кількість фактично проживаючих членів домогосподарства та у даному випадку, різницю між фактично проживаючими і зареєстрованими членами домогосподарства, що на переконання суду є протиправною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо непризначення та невиплати ОСОБА_1 житлової субсидії.
При цьому, суд зазначає, що аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави стверджувати, що порядок призначення та припинення надання житлової субсидії здійснюється лише на підставі прийнятого уповноваженим органом рішення, форма та зміст якого повинні відповідати вимогам Положення № 848.
Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей щодо прийняття ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відповідного рішення про відмову в призначенні позивачу житлової субсидії, натомість відповідач стверджує, що заява позивача по суті не розглядалась та жодне рішення не приймалось.
Так, матеріали справи містять лише лист №0900-0202-8/57669 від 05.11.2024, яким повідомило, що заява про призначення житлової субсидії не пройшла верифікацію, оскільки ОСОБА_2 не пройшов повний цикл верифікації документів, які ідентифікують його особу.
Відтак, відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про призначення або відмову в призначенні житлової субсидії, не зважаючи на надіслання заявнику листа, свідчить про те, що пенсійний фонд не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Проте вказаний лист неможливо ототожнювати із рішенням суб'єкта владних повноважень про відмову в призначенні житлової субсидії.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не вчинено дій щодо повної перевірки наявності або відсутності підстав для призначення субсидії, суд вважає неможливим зобов'язувати відповідача призначити позивачці субсидію, а тому належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву про призначення субсидії по суті.
При розгляді відповідачу належить прийняти обґрунтоване рішення, що буде відповідати критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень (статті 2 частина 2 КАС України) та приписам Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково.
Щодо здійснення розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.
Відтак, враховуючи, що позивач згідно з квитанцією №71576210 від 09.12.2024, підтвердила сплату судового збору на суму 1211,20 грн, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 908,40 грн, що пропорційно становить 75 % задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо непризначення та невиплати ОСОБА_1 житлової субсидії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про призначення та надання житлової субсидії з моменту подачі заяви, із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачену ним суму судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Микитин Н.М.