ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" вересня 2025 р. справа № 300/9552/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними щодо обмеження пенсії максимальним розміром та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2024 на виконання постанови КМУ від 03.02.2024 №185 без обмеження її максимальним розміром.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання судового рішення пенсійним органом проведено перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру. Надалі відповідачем після проведених індексацій пенсії, протиправно здійснено обмеження пенсії максимальним розміром, що призвело до зменшення її розміру. Зазначає про безпідставне обмеження пенсії максимальним розміром з тих підстав, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) обмеження максимального розміру пенсії, встановленого частиною 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також вказав, що рішеннями Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення про обмеження пенсії максимальним розміром згідно приписів частини 2 статті Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» за №3668-VI. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представниця відповідача скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву. Проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просила суд у задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що на виконання постанови КМУ та №185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» проведено перерахунок пенсії, проте як передбачено вказаними постановами, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Також зазначила, що на позивача поширюються приписи частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та частини 2 статті Закону України Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» за №3668-VI, якими встановлено обмеження пенсії максимальним розміром та, які неконституційними не визнавалися.
Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у відповідності до вимог статті 263 КАС України, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом установлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Так, судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року у справі №300/4182/24, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.05.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , без обмеження її розміру максимальним розміром: десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат за цей період.
На виконання вказаного судового рішення відповідачем з 01.05.2023 проведено перерахунки пенсії позивачу.
При цьому відповідачем з 01.03.2024 проведено перерахунок пенсії на виконання постанов Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», відповідно. Загальний розмір нарахованої пенсії склав 33403,94 грн., однак відповідачем пенсія фактично виплачена з урахуванням максимального розміру 26540,45 грн. (а.с. 14).
Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром (а.с. 15).
Листом відповідачем повідомлено позивача про те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 проведено перерахунок пенсії, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Внаслідок перерахунку розмір пенсії склав 33403,94 грн., однак виплата здійснюється в розмірі 26540,45 грн. обчисленому на виконання судового рішення від 08.07.2024 року у справі №300/4182/24 (а.с. 12-13).
Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром, вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право на соціальний захист належить до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України(статті 22 та 64).
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтями 129 та 129-1 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами 2, 3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судом встановлено, що відповідачем на виконання судового рішення від 08.07.2024 року у справі №300/4182/24, позивачу здійснено перерахунок та виплату пенсії з 01.05.2023 без обмеження її максимальним розміром.
Проте, як встановлено судом та не заперечується сторонами у даній справі, проводячи перерахунок пенсії з 01.03.2024 №185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», відповідач обмежив розмір пенсії максимальним розміром.
Окрім цього, згідно наданих відповідачем пояснень у відзиві на позовну заяву та відмові, зазначено, що виплата проведена у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, а саме частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд наголошує, що у даному випадку висновки суду у справі від 08.07.2024 року у справі №300/4182/24 щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром є обов'язковими для відповідача не лише в межах цієї справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов'язані з пенсійним забезпеченням позивача.
Зважаючи на це, у відповідача відсутнє право повторного застосуванням обмеження максимальним розміром, тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними, умисно ігноруючи рішення суду, які набрали законної сили.
Суд зауважує, що у вказаній справі зазначено дату, з якої здійснюється перерахунок та виплата пенсії без обмеження максимальним розміром (01.05.2023), однак в ній не встановлена будь-яка кінцева або гранична дата. Це означає, що відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром, незалежно від підстав здійснення перерахунку, до зміни правового регулювання таких правовідносин.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Зважаючи на це, відповідач повинен при кожному наступному перерахунку пенсії позивача проводити перерахунок без її обмеження максимальним розміром, як це встановлено вищенаведеному рішенні суду. Окрім цього, позивач позбавлений права без будь-яких на те правових підстав самостійно проводити перерахунок пенсії, встановлюючи обмеження.
Більше того суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(II)/2022 визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Таким чином, обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється в цілому на осіб, яким пенсія виплачується відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року №2262-XII.
Відтак, і твердження представника відповідача про те, що приписи частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та частини 2 статті Закону України Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» за №3668-VI, неконституційними не визнавалися є абсолютно безпідставним.
Отже, посилання представника відповідача на те, що відповідно до вказаного рішення Конституційного Суду України пенсії підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром виключно особам, які перебувають на службі у ЗСУ чи збройно захищав суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а тому на позивача поширюються норми Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» за №3668-VI, є безпідставними.
Безпідставними є твердження відповідача про те, що пенсія позивача після перерахунку обмежується максимальним розміром, а судовими рішеннями на пенсійний орган не покладено зобов'язань щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням проведеної індексації, оскільки будь-яких норм, які б містили приписи щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, чинне законодавство не містить та відповідачем таких норм, не наведено.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Також, відповідно до приписів пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Однак, як вже встановлено судом, жодних визначених законом обмежень пенсії максимальним розміром, немає.
Також, суд зазначає про абсурдність обмеження пенсії позивача розміром перерахованої пенсії на виконання останнього судового рішення, оскільки підстав для такого обмеження пенсійне законодавство також не містить.
Отже, здійснення перерахунку пенсії на виконання судового рішення (проведення індексації) та залишення розміру пенсії в сумі, яка перерахована на виконання останнього рішення суду (та зазначення, що розмір пенсії перерахованої на виконання такого рішення і є обмеженням максимальним розміром) є безпідставним та незаконним.
З урахуванням викладеного, обмеження пенсії позивача максимальним розміром під час перерахунку пенсії з 01.03.2024 року є протиправним.
Таким чином, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії позивачу, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням індексацій на виконання постанов КМУ №118 від 16.02.2022 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», №168 від 24.02.2023 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та №185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню повністю.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування з 01.03.2024 ОСОБА_1 обмеження пенсії максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням індексацій на виконання постанов Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», №168 від 24.02.2023 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та №185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.