16 вересня 2025 року Справа № 280/5187/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до: Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 )
про: визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
18.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточнень просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та 01.01.2024 по 21.03.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він у періоди з 19.09.2005 по 20.09.2010 та з 10.11.2014 по 21.03.2025 проходив службу у відповідача. Однак, при його звільненні відповідачем не було проведено виплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби. Індексація грошового забезпечення не виплачена станом і на день подання позову.
26.04.2025 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив надати інформацію чи здійснювалась виплата індексації, індексації різниці за період проходження служби, в разі невиплати, здійснити нарахування та виплату коштів, надати довідку щодо сум виплаченої індексації з вказанням базового місяця. Станом на момент подання позову, відповідь від відповідача щодо зазначених вимог не надходила. З огляду на викладені обставини у їх сукупності, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
11.08.2025 судом отримано відзив на позовну заяву (вх. № 40141 від 11.08.2025), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» міністри, керівники інших центральних органів виконавчої влади, голови обласних державних адміністрацій, Київської міської державної адміністрації та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів мали вжити заходи для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексацій, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. У період з січня 2016 року до березня 2018 року, в якому відбулось підвищення посадових окладів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», індексація грошового забезпечення мала проводитись відповідно до індексу споживчих цін для проведення індексації, обчисленого випереджаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року у межах фінансових ресурсів, передбачених на ці цілі. Отже, враховуючи викладене, відповідач вважає, що відсутні підстави для нарахування індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 у зв'язку з тим, що індексація була врахована під час виплати грошового забезпечення.
Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. У спірному випадку індекс інфляції за жовтень 2018 року було опубліковано в листопаді. Отже, вперше грошове забезпечення позивача повинно було та фактично проіндексовано у грудні 2018 року. При цьому, в подальшому грошове забезпечення позивача, індексувалося щомісячно.
Також, відповідач у відзиві зазначив, що різниця між грошовим доходом позивача у березні 2018 року скала 4 529,28 грн., однак сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн. Сума підвищення грошового доходу військовослужбовця становила 4 529,28 грн., тобто перевищила розмір можливої індексації грошового забезпечення. У січні 2024 року грошовий дохід позивача складав 37542,00 грн. Різниця між грошовим доходом позивача у лютому 2018 року та січні 2024 року складала 27 664,79 грн. Сума підвищення грошового доходу військовослужбовця становила 27 664,79 грн., тобто перевищила розмір можливої індексації грошового забезпечення. З огляду на викладені вище обставини у їх сукупності, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
12.08.2025 судом отримано відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 40674 від 12.08.2025), у якій позивач зазначив, що відповідач аргументує невиплату індексації грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням базового місяця - січень 2008 тим, що з 1 грудня 2015 року був збільшений розмір премії і ніби то індексація була врахована при виплаті грошового забезпечення, а не посадових окладів, як вимагало чинне законодавство, що суперечить положенням закону. Крім того, позивач акцентує увагу на тому, що премію за березень 2018 року, як один з складових грошового забезпечення за березень 2018 року, він отримав в квітні 2018 року. Відповідно до особистої картки на грошове забезпечення, яку надав відповідач, премія за березень 2018 року, як і за наступні місяці 2018 року, становила - 4 308, 25 грн., а не 10 606,98 грн. як вказав у відзиві відповідач.
Враховуючи наведене, відповідач, на думку позивача, повинен був нараховувати щомісячно індексацію різниці в сумі 2816,61 грн. за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025, однак не зробив цього. На переконання позивача, доводи відповідача є безпідставними, оскільки правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства. З огляду на викладені обставини у їх сукупності, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу.
Позивач проходив службу у відповідача з 19.09.2005 по 20.09.2010 та з 10.11.2014 по 21.03.2025, що підтверджується копією витягу з послужного списку (а.с.13).
26.04.2025 позивач звернувся до відповідача з проханням, зокрема, нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 10.11.2014 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця - січень 2008 року, нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 з врахуванням базового місяця - березень 2018 року, нарахувати та виплатити індексацію різниці з урахуванням положень абз. 3-6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок № 1078), однак відповіді на дане звернення позивач не отримав.
Оцінюючи наявність правових підстав щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та 01.01.2024 по 21.03.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку № 1078, суд виходить із такого.
Згідно зі ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ).
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ).
Згідно зі ст. 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон України від 05.10.2000 № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до ст. 19 цього ж Закону державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII).
Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями ст. 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 4 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (абз. 4 ст. 4 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII).
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (абз. 2 ст. 5 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (абз. 2 ст. 6 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII).
Порядком № 1078 визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населенн.
Згідно з п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
У п. 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20 зазначив, що механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 96592005).
За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Оскільки виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.
З 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова КМУ від 09.12.2015 № 1013).
За змістом пояснюючої записки до проекту Постанови № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
У зв'язку із цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).
Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну "базовий місяць" на "місяць підвищення доходу", ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
На відміну від правил визначення "базового місяця" (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), "місяцем підвищення доходу" є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Термін "підвищення тарифних ставок (окладів)" для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (ч.ч. 3 і 4 ст. 4 Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою КМУ від 09.12.2015 № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Водночас, саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Аналогічна правова позиція викладена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а, де судом вищої ланки прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватись січень 2008 року (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 91445050).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ від 30.08.2017 № 704).
Нормою п. 4 цієї Постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, Постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 визначено інший порядок встановлення та розміри посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Зазначена постанова набрала чинності з 01.03.2018.
Відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
За приписами абз. 3-6 п. 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Таким чином, враховуючи підвищення посадових окладів військовослужбовців з березня 2018 року у зв'язку із прийняттям Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів (базовим місяцем).
Так, судом встановлено, що позивач проходив службу у відповідача з 19.09.2005 по 20.09.2010 та з 10.11.2014 по 21.03.2025, що підтверджується копією витягу з послужного списку (а.с.13).
26.04.2025 позивач звернувся до відповідача з проханням, зокрема, нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 10.11.2014 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця - січень 2008 року, нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 з врахуванням базового місяця - березень 2018 року, нарахувати та виплатити індексацію різниці з урахуванням положень абз. 3-6 п. 5 Порядку 1078, однак відповіді на дане звернення позивач не отримав.
Враховуючи наведені норми та правові позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, суд доходить висновку, що відповідач повинен був нарахувати і виплатити позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, з 01.03.2018 по 31.12.2022 та 01.01.2024 по 21.03.2025 індексацію грошового забезпечення відповідно до Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ, Порядку № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року та березень 2018 року, однак протиправно не зробив цього.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та 01.01.2024 по 21.03.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням положень абз. 3-6 п. 5 Порядку № 1078, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оцінюючи наявність правових підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням положень абз. 3-6 п. 5 Порядку № 1078, суд виходить із такого.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Отже, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням положень абз. 3-6 п. 5 Порядку № 1078, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням положень абз. 3-6 п. 5 Порядку № 1078.
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням положень абз. 3-6 п. 5 Порядку № 1078 є обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем, на переконання суду, обґрунтована наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та 01.01.2024 по 21.03.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням положень абз. 3-6 п. 5 Порядку № 1078, а також обґрунтована необхідність зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням положень абз. 3-6 п. 5 Порядку № 1078.
У свою чергу, суд вважає, що відповідач не надав суду докази на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.
Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», підстави для вирішення питання щодо розподілу суми судового збору відсутні.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 241 - 246 КАС України, суд
Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 16 вересня 2025 року.
Суддя О.В. Прудивус