16 вересня 2025 року Справа № 280/5269/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, з урахуванням пункту 4 (в редакції від 30.08.2017 року), п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням розміру грошового забезпечення (посадового окладу (тарифний розряд 21); окладу за військовим званням «майор»; відсоткової надбавки за вислугу років - 40% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням; а також з урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; та премії - 140% посадового окладу), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, починаючи з 01.02.2023 року;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, з урахуванням пункту 4 (в редакції від 30.08.2017 року), п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням розміру грошового забезпечення (посадового окладу (тарифний розряд 21); окладу за військовим званням «майор»; відсоткової надбавки за вислугу років - 40% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням; а також з урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; та премії - 140% посадового окладу), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, починаючи з 01.02.2023 року;
стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн;
стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII. Вказує, що право позивача на обчислення пенсії, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023, вже встановлено судовим рішенням у справі № 280/2990/24 та не підлягає повторному доказуванню в силу приписів ч. 4 ст. 78 КАС України. ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання судового рішення у справі № 280/2990/24 було видано та направлено до ГУ ПФУ в Запорізькій області довідку про грошове забезпечення для нарахування пенсії позивача від 18.07.2024 № 1000/с (про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023). Проте, розміри надбавки за особливості проходження служби та премії в довідці для обчислення пенсії позивача від 18.07.2024 № 1000/с залишилися незмінними та обчислені, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років станом на 05.03.2019. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 25 червня 2025 року відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач позов не визнав, надав письмовий відзив, в якому вказує, що фактичного підвищення грошового забезпечення для діючих військовослужбовців (повязане з підвищенням розмірів посадових окладів, окладів за військові звання) за рішенням Кабінету Міністрів України не відбулось, отже відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсій. Щодо витрат на правову допомогу зазначено, що співмірність витрат на правничу допомогу не доведена належними доказами, відсутні підстави для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та задоволенні позовних вимог у частині стягнення таких витрат з відповідача. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, установив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
З матеріалів адміністративної справи судом установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року по справі №280/2990/24, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням пункту 4 (в редакції від 30.08.2017), пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням розміру грошового забезпечення, обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, за період з 01.02.2021 по 31.01.2022 включно, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, за період з 01.02.2022 по 31.01.2023 включно, та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, починаючи з 01.02.2023.
В решті позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року по справі №280/2990/24, ІНФОРМАЦІЯ_2 підготовлено та надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку № 1000/с від 18.07.2024 про розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії позивача станом на 01.01.2023, для здійснення перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до довідки № 1000/с від 18.07.2024 про грошове забезпечення для нарахування пенсії, грошове забезпечення позивача обчислено станом на 01.01.2023 з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» виходячи з посадового окладу ТР 21 (2684 х 2,64) - 7090,00 грн, окладу за військовим званням: майор (2684 х 0,76) - 2040,00 грн, надбавки за вислугу років 40% - 3652,00грн, надбавки за особливості проходження служби 65% - 5450,90 грн, премії 140% - 6510,00 грн, всього - 24742,90 грн.
У вказаній довідці № 1000/с від 18.07.2024 вказано основні розміри грошового забезпечення, розраховані з застосуванням прожиткового мінімуму станом 01.01.2023. Проте розміри окремих складових забезпечення, а саме надбавки за особливості проходження служби та премії, що зазначені у вказаних довідках, відповідачем обчислено із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Позивач, не погодившись з діями відповідача, які виразились у зменшенні у грошовому виразі, вказаних у довідці № 1000/с від 18.07.2024 станом на 01.01.2023 про розмір грошового забезпечення, розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції», Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. (Hornsby v. Greece №07/1995/613/701).
У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від в справі «Антонюк проти України» зазначено, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.
У Рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження») Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року №10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику ЄСПЛ, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України та статтями 2, 14, 370 КАС України.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року по справі №280/2990/24, яке набрало законної сили, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням пункту 4 (в редакції від 30.08.2017), пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням розміру грошового забезпечення, обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, за період з 01.02.2021 по 31.01.2022 включно, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, за період з 01.02.2022 по 31.01.2023 включно, та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, починаючи з 01.02.2023.
На виконання рішення суду відповідач розрахував посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років позивача шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Тобто для розрахунку посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років відповідачем була застосована розрахункова величина 2684 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023).
Спірним в межах даної справи є правильність розрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці № 1000/с від 18.07.2024 станом на 01.01.2023 - надбавки за особливості проходження служби та премії.
Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Пунктом 1 розділу І Порядку №260 встановлено, що цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Згідно з п.2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає:
щомісячні основні види грошового забезпечення;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
Посадові оклади виплачуються у розмірах, визначених додатками 1, 2, 12 і 13 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військово-службовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) (п.1 р. IV Порядку №260).
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням (п.1 р. IV Порядку №260).
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків. (п.1 р. VІ Порядку №260).
Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.
Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.
Залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби збільшується на відповідний коефіцієнт від 1 до 1,55.
Пунктами 1, 2, 3 розділу XVI Порядку № 260 визначено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
Отже, як норми Постанови № 704, так і норми Порядку № 260 пов'язують обчислення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців саме із розміром посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років.
Тобто, зі зміною розміру основних видів грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років) у зв'язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, мали бути перераховані і розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для обчислення пенсії позивача.
За таких обставин, відповідач, розраховуючи посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років позвиача з суми 2684 грн, протиправно розрахував додаткові види грошового забезпечення з суми 1762 грн.
Таким чином, суд погоджується з доводами позовної заяви про невірний арифметичний розрахунок суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби та премії.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до суду подано: ордер серії АР №1133060 від 02.08.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 001208, акт №1 від 18.06.2025 прийому-передачі виконаних робіт договору №50/23/1 від 17.07.2023; розрахунок витрат на правову допомогу; квитанцію №1 про сплату послуг у наданні правової допомоги до договору про надання правової допомоги №50/23/1 від 17.07.2023 на суму 5000,00 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), № 31107/96).
Суд вважає, що в даному випадку, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, сталість судової практики Верховного Суду зі спірного питання, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн є неспівмірними з обсягом наданих послуг, у зв'язку з чим підлягають зменшенню.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн, які стягується, відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем по справі.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо визначення розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії в довідці № 1000/с від 18.07.2024 про грошове забезпечення для нарахування пенсії ОСОБА_1 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, у розмірі 1762,00 грн.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, з урахуванням пункту 4 (в редакції від 30.08.2017), п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням розміру грошового забезпечення (посадового окладу (тарифний розряд 21); окладу за військовим званням «майор»; відсоткової надбавки за вислугу років - 40% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням; а також з урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження військової служби - 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; та премії - 140% посадового окладу), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 (у розмірі 2684,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, починаючи з 01.02.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова