про залишення позовної заяви без руху
17 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/21789/25
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф., розглядаючи позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- визнати дії головного державного виконавця Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ластовецької Олени Анатоліївни незаконними та скасувати постанову від 25.10.2024 року про стягнення виконавчого збору по виконавчому провадженню № 61718139;
- зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в Радомишльському районі Житомирської області здійснювати рух коштів на рахунку КЕКВ 2800 військової частини НОМЕР_1 , які спрямовані для виконання рішень суду та сплати судових і виконавчих зборів.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачена ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду Позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як свідчить зміст позовної заяви та додані до неї документи, Позивач просить визнати протиправними дії та скасувати постанову від 25.10.2024 року про стягнення виконавчого збору по виконавчому провадженню № 61718139.
Однак, до суду за захистом своїх прав звернувся лише 10.09.2025 року, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до адміністративного суду.
Позивач разом із поданням позовної заяви подав заяву про поновлення процесуального строку, в якій просить суд поновити строк у зв'язку з перебуванням у відрядженні посадової особи, яка наділена цього права законом, командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 з 16.01.2025 по 28.08.2025.
Однак судом встановлено, що оскільки оскаржувана постанова була винесена у 2024 році, строк почав рахуватися з моменту коли Позивач міг дізнатися про постанову/ отримати її копію, а не з моменту відрядження.
Таким чином суд вважає, що такі обґрунтування не свідчать про наявність у Позивача об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку
Інших доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, Позивачем суду також не наведено.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вказані в заяві обставини пропуску строку звернення до суду є неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено.
Крім того, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, проте вказаного документу позивач не подає .
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Так, згідно зі ст.2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, фізичною особою-підприємцем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., останньому необхідно сплатити 1816,80 грн. (3028,00 грн. - 1211,20 грн.).
Актуальна інформація щодо реквізитів для сплати судового збору розміщена на офіційній електронній адресі (веб-порталі) Житомирського окружного адміністративного суду за посиланням: https://adm.zt.court.gov.ua/sud0670.
Окрім того, позовна заява, окрім відомостей щодо Позивача та Відповідача, містить відомості про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України в Радомишльському районі Житомирської області. При цьому, статус останньої самостійно визначено Позивачем у позові.
Згідно ч.5 ст.161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні Позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
В силу приписів частини 5 статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Таким чином, самостійне залучення позивачем до участі в справі третьої особи шляхом зазначення її в позовній заяві суперечить вимогам ст.ст. 49, 161 КАС України, вступ третіх осіб до участі у справі відбувається за ухвалою суду.
У разі необхідності Позивач одночасно з поданням до суду позову може подати заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача. Проте така заява повинна бути викладена окремо, з урахуванням положень ч. 4 ст. 49 КАС України, та додана до позову відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз'яснює Позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду:
- належним чином засвіченої копії постанови від 25.10.2024 року, винесену в межах ВП № 61718139.
- окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням інших причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску;
- надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1816,80 грн.;
- окремої заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, у разі необхідності.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані в заяві Військової частини НОМЕР_1 .
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя М.Ф. Нагірняк