про залишення позовної заяви без руху
17 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/21931/25
категорія 108020200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглядаючи позовну заяву Дочірнього підриємства "Автоцентр" Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове тисячоліття" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір".
Статтями 1, 2 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з статтею 3 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання юридичною особою позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин є: рішення про коригування митної вартості та картка відмови в митному оформленні товару .
Рішенням про коригування митної вартості митний орган визначає митну вартість, за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі. Відповідно рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан декларанта. Враховуючи вищенаведене, безпосереднім наслідком прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є зміна майнового стану позивача, а відтак, позовна вимога про скасування такого рішення за своїм змістом являється вимогою майнового характеру.
Натомість, позовна вимога про скасування картки відмови в митному оформленні товару є вимогою немайнового характеру.
З наведеного слідує, що у позовній заяві об'єднано позовну вимогу майнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару) та немайнового характеру (визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації).
Позиція щодо визначення кількості позовних вимог у справах про оскарження рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації висловлено Верховним Судом у справах №826/4715/16 та №813/713/18.
При цьому, ціна позову у позовній вимозі про скасування рішення про коригування митної вартості товару становить різницю показників митної вартості товару, визначених контролюючим органом та позивачем. Такий висновок судді відповідає позиції Верховного Суду в ухвалі від 21.01.2019 по справі №826/5126/18 (К9901/983/19).
В позовній заяві зазначено, що ціну позову за позовна вимога про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості становить 40110,95грн.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за позовну вимогу про оскарження рішення про коригування митної вартості становить 3028 грн.
Однак, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028 гривень, як за одну вимогу .
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.
Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити йому строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- доказу (оригіналу платіжного документа) сплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень.
Платіжні реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу*;101; код ЄДРПОУ позивача; Судовий збір, за позовом ________, Житомирський окружний адміністративний суд.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Дочірнього підриємство "Автоцентр" Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове тисячоліття" залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Капинос