про залишення позовної заяви без руху
17 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/21946/25
категорія 106020200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 15 травня 2023 року № 42кп "Про результат службового розслідування";
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтво), отримані позивачем, за формою Додаток № 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402;
- зобов'язати відповідача видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтво), отримані позивачем, за формою Додаток № 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) з'ясовуючи чи позов подано у строк, установлений законом, суд зазначає таке.
Як встановлено у частині першій статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами статті 122 КАС України перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом заявленого позову спірні правовідносини у цій справі склались щодо обставин травмування позивача (поранення, контузії, каліцтво) під час проходження військової служби, яка відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України належить до публічної, а тому на ці відносини поширюється місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Суд враховує, що у позовній заяві йдеться про те, що 28 січня 2025 року військово-лікарською комісією КП "Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни" ДОР за направленням командира Військової частини НОМЕР_2 від 20 січня 2025 року № 405/ВЛК проведено медичний огляд позивача й згідно зі свідоцтвом про хворобу від 20 січня 2025 року № 152/С/19 на підставі статей 31-а, 75-а графи ІІ Розкладу хвороб позивача визнано непридатним до військової служби.
По тому, наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 08 березня 2025 року № 65-РС солдата ОСОБА_1 , водія-електрика польової лазні взводу забезпечення артилерійського дивізіону Військової частини НОМЕР_2 , звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", та з 12 березня 2025 року відповідно до наказу Військової частини НОМЕР_2 № 73 позивача виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
Проте з цією позовною заявою позивач звернувся до суду 12 вересня 2025 року, тобто з пропуском встановленого місячного строку.
Заявляючи у позовній заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та визнання поважними причин його пропуску, позивач покликається на те, що проходження військової служби за мобілізацією може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби, як-от: обмеження доступу до правової допомоги (під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних, місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду); виконання обов'язків служби (військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори); фактор часу (участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання визначеного процесуальним законом строку для звернення до суду); повага до особливого статусу військовослужбовців (зважаючи на виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку); обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя (проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку).
Безумовно, наведені обставини можуть утворювати поважні причини пропуску процесуального строку звернення до суду, на чому зауважено Верховним Судом у постанові від 29 листопада 2024 року у справі № 120/359/24, проте для цілей поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду мають бути підтверджені належними доказами.
При цьому суд враховує, що позивача виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 з 12 березня 2025 року, а з відповідним адвокатським запитом представник позивача звернувся до відповідача лише 04 вересня 2025 року.
В цьому аспекті суд зауважує, що при вирішенні питання строку звернення до суду враховується момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення, а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Верховним Судом у питанні строку звернення до суду щодо оскарження рішень/дій/бездіяльності владних суб'єктів (постанова Великої Палати Верховного Суду 17 квітня 2025 року у справу № 990/20/25, висновки якої підлягають урахуванню в аспекті процесуального питання щодо строку звернення до адміністративного суду) сформовано підхід, який є застосовним у цій справі, який зводиться до того, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатись не можуть вважатися об'єктивною причиною, яка перешкоджає захищати свої права у строки, встановлені процесуальним законом. Тому помилкове уявлення про відсутність порушення протягом тривалого періоду не може виправдовувати пасивної поведінки позивача та його процесуальної бездіяльності.
Суд бере до уваги, що у позовній заяві позивач звертає увагу, що він є учасником бойових дій, мобілізований у першу чергу, багато разів приймав участь у бойових діях та тривалий час перебував на лікуванні.
Не заперечуючи того, що безпосередня участь у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії унеможливлює/ускладнює своєчасне звернення до суду, такі обставини для цілей вирішення питання поновлення процесуального строку звернення до суду з позовом потребують підтвердження належними доказами (довідка щодо залучення до бойових дій/військових заходів/операцій тощо, у цій справі - до 12 серпня 2025 року). Доданою ж до позову довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 29 лютого 2024 року № 827 підтверджено участь позивача у бойових заходах по 29 жовтня 2023 року, що не може слугувати належним підтвердженням таких обставин упродовж періоду до 12 серпня 2025 року, - враховуючи звернення до суду 12 вересня 2025 року. Своєю чергою, перебування на лікуванні упродовж цього періоду також потребує підтвердження належними доказами, які не додано до позовної заяви.
Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частин першої - другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху із наданням позивачу десятиденного строку для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати інші підстави для поновлення строку та надати належні докази поважності причин пропуску цього строку.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд
ухвалив:
Визнати неповажними підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду, викладені у позовній заяві, залишивши позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення цього строку, підтверджених належними доказами.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява в частині заявлених вимог буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько