Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 вересня 2025 року Справа№640/11179/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКІТРЕЙД» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.02.2022 №3798281/40926701 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІТРЕЙД" від 12.01.2022 №1 датою її фактичного надходження;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.02.2022 №3798282/40926701 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІТРЕЙД" від 14.01.2022 №5 датою її фактичного надходження;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.02.2022 №3798280/40926701 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок корегування кількісних і вартісних показників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІТРЕЙД" від 12.01.2022 №2 до податкової накладної №21 від 17.11.2021 датою його фактичного надходження;
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІТРЕЙД" критеріям ризиковості платника податку від 25.01.2022 року №9278 та зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКІТРЕЙД" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування позову зазначив, що за результатами господарської діяльності направив на реєстрацію зазначених податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, а у відповідній квитанції зазначено, що платник, яким подано для реєстрації податкову накладну відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачем після зупинення реєстрації податкових накладних подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи та письмові пояснення, які підтверджують факт здійснення господарської операції. Однак податковий орган рішеннями відмовив в реєстрації податкової накладної, не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України. Отже, рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Також вказує, що у відповідача були відсутні законні та достатні підстави для включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, для відмови у реєстрації поданих позивачем податкових накладних та прийняття оскаржуваних рішень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 01.08.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу № 640/11179/22.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/11179/22 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Криловій М.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
19 червня 2025 року від Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач 1) надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого Відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції вказує, що що до отриманої квитанції відносно зупинення податкових накладних Позивач подавав повідомлення та надав документи на підтвердження реальності операцій. ТОВ «ВІКІТРЕЙД» не було надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Відсутність вказаних документів унеможливлює підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ «ВІКІТРЕЙД», згідно яких виписано податкові накладні. Оскаржуваними рішеннями відмовлено ТОВ «ВІКІТРЕЙД» у реєстрації податкових накладних від 12.01.2022 №1, від 14.01.2022 №5, розрахунку коригування від 12.01.2022 №2 до податкової накладної №21 від 17.11.2021. При розгляді документів, наданих Позивачем до розгляду на підтвердження реальності здійснення господарської операції Комісією було встановлено, що наданими документами не являється можливим підтвердити реальність здійсненої операції.
Звертає увагу, що на момент прийняття вищезазначених рішень ТОВ «ВІКІТРЕЙД» віднесено до переліку ризикових платників податків. ТОВ «ВІКІТРЕЙД» було визнане як таке, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість згідно Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 згідно з протоколом засідання Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 25.01.2022 року №9278 віднесено ТОВ «ВІКІТРЕЙД» до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, на підставі того, що наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій. В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію: ТОВ "ВІКІТРЕЙД" реалізує електромонтажні роботи з націнкою за рахунок ТМЦ, які не реалізовано: БСГ (код УКТЗЕД 3824), Дорожних знаків (код УКТЗЕД 8310) та послуг: автомобiльних дорiг i автомагiстралей, iнших дорiг, елементiв дорiг; злiтно-посадкових смуг летовищ, рекламних. Крім того підприємство формує ПК від суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "ТЕТ-КОМПАНІ" (код 43210450), ТОВ "ЕКСПРЕС ЦЕНТР" (код 39295271), ТОВ "УКРТРАНСМІСТ" (код 33778270), ПП "КИЇВШЛЯХБУД" (код 36156238), ТОВ «НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР «ПРОФЕСІЙНА БЕЗПЕКА» (код 33782727), ТОВ "ТОРНАДО" (код 21582561). Також встановлено, що ТОВ "ВІКІТРЕЙД" дійснює реалізацію в адресу контрагентів, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ "РЕММОНТАЖ-СТРОЙ" (код 42667770), ПП «КИЇВШЛЯХБУД» (код 36156238), ТОВ "ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ ГРУП" (код 37566218), ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» (код 33778270), ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА"КОНКОРД" (код 42063073), ТОВ "ЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТ" (код 32204113), ТОВ "ЗАЛІЗОБУД" (код 40398052), ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ "АТЛАНТІК" (код 43050573).
19 червня 2025 року від Державної податкової служби України (далі - Відповідач 2) надійшов відзив на позовну заяву, у якому Відповідач посилається на те, що Відповідач 1 прийняв рішення за одних обставин та документів, а позивач просить суд скасувати вказане рішення обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами. За таких обставин, позивач фактично просить суд перебрати на себе функції контролюючого органу в частині дослідження документів та визначення права позивача на складення податкової накладної, є неправомірною вигодою, яка не може бути задоволеною. Також вказує на втручання в дискреційні повноваження податкового органу.
Робить висновок, що спірні рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2022 №3798281/40926701 про відмову у реєстрації податкової накладної від 12.01.2022 №1, від 14.02.2022 №3798282/40926701 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.01.2022 №5, від 14.02.2022 №3798280/40926701 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТРЕЙД» від 12.01.2022 №2 до податкової накладної №21 від 17.11.2021 є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства України.
Проситть відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТРЕЙД» (ідентифікаційний код 40926701) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис, в стані припинення не перебуває. Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 02094, місто Київ, пр.Каденюка Леоніда, будинок 13. Види діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний) 27.51 Виробництво електричних побутових приладів 22.22 Виробництво тари з пластмас 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали 25.62 Механічне оброблення металевих виробів 27.12 Виробництво електророзподільної та контрольної апаратури 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику 43.21 Електромонтажні роботи 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього 77.29 Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами 47.43 Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах 52.10 Складське господарство 52.24 Транспортне оброблення вантажів 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 71.11 Діяльність у сфері архітектури 71.12 Діяльність у сфері інжинір
Відповідачі - Головне управління ДПС у м. Києві та Державна податкова служба України, є суб'єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані ним Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатні здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Судом встановлено, що 24.11.2021 ркоу між ТОВ «ОКТАГОН-АУТДОР» (Замовник) та ТОВ «ВІКІТРЕЙД» (Підрядник) укладено договір підряду № 24/11-2021 за умовами якого Підрядник бере на себе зобов'язання виконати Електромонтажні роботи на об'єктах замовника за даресо: О. Теліги АЗС (ПВ-8858), а Замовник зобов'язується прийняти, а також оплатити належним чином виконані роботи на умовах Договору.
Відповідно до п. 2 Договору вартість робіт за п. 1.1 згідно становить: 134 700,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 26 940,00 грн, всього 161 640,00 грн.
Авансовий платіж у розмірі 50% договірної ціни Замовник сплачує протягом трьох банківських днів з дати укладання цього договору.
Остаточно 50% від договірної ціни Замовник сплачує протягом п'яти банківських днів після виконання робіт та підписання акту виконання робіт за договором.
Платіжними дорученнями № 5187 від 06.12.2021 року т № 125 від 12.01.2022 року підтверджується факт оплати за виконання робіт з договором № 24/11-2021 від 24.11.2021 року у розмірі 80 820,00 грн та 80 820,00 грн відповідно.
ТОВ «ВІКІТРЕЙД» було сформовано та надіслано для реєстрації податкову накладну № 1 від 12.01.2022 року, якою було відображено податкові зобов'язання за господарськими відносинами на загальну суму 80 820,00 грн, у т.ч. ПДВ 13 470,00 грн.
Квитанцією від 31.01.2022 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1 від 12.01.2022 року повідомлено про прийняття документу, проте реєстрація зупинена.
Підставою зупинення вказано, що платник податку, яким подану для реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
08.02.2022 року позивачем сформовано та направлено до ГУ ДПС у м. Києві пояснення, щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинена № 1 від 12.01.2022 року.
Разом з поясмненнями надано наступні копії документів: Договору підряду № 24/11-2021 від 24.11.2021 року; платіжного доручення № 5187 від 06.12.2021; квитанції та податкової накладної № 4 від 06.12.2021; платіжного доручення № 125 від 12.01.2022; квитанції та податкової накладної № 1 від 12.01.2021; об'єднаного звіту ПДФО та ЄСВ за 4 квартал за додатками та квитанціями; Договору про надання послуг № 31/11/20 від 31.11.2020; Договору суборенди № 18/01-20 від 18.01.2020; штатного розпису ТОВ «ВІКІТРЕЙД»; 20-опп з квитанціями.
Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 14.02.2022 року № 3798281/40926701 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 12.01.2022 року з наступних підстав: «ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарі/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки.»
23.12.2021 року між ПрАТ «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» (Замовник) та ТОВ «ВІКІТРЕЙД» (Виконавець) укладено договір на виконання проектних робіт № 23/12-2021 зу умовами якого Замовник доручає та зобов'язується прийняти та оплатити, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати проектні роботи згідно із Технічним завданням (Додаток № 4 до Договору, та вихідних даних згідно з Додатком № 1 до Договору, по об'єкту: «Будівництво житлового кварталу з неповним комплексом установ та підприємств обслуговування місцевого значення в с. Новосілки Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського р-ну Київської області». Будівництво мереж зовнішнього освітлення тротуару вздовж автомобільної дороги М-05 13-663.
Згідно з п. 2 Договору Сторони дійшли згоди, що загальна вартість Робіт за цим Договором включає у себе витрати Виконавця, необхідні для виконання робіт за цим Договором, та складає 96 022,79 грн.
Суму у розмірі 70% від загальної вартості Робіт, що становить 67 215,95 грн, в т.ч. ПДВ, Замовник сплачує Виконавцю протягом 3 банківських днів з моменту підписання Договору.
Суму у розмірі 30% від загальної вартості Робіт, що становить 28 806,84 грн, в т.ч. ПДВ, Замовник сплачує Виконавцю протягом 5 банківських днів після підписання Сторонами Акту виконаних робіт та прийняття Акту приймання-передачі проектної документації.
Додатком до Договору № 23/12-2021 від 23.12.2021 року визначено Кошторис № 1 на проектні (вишукувальні роботи) зовнішнє освітлення об'єкта «Будівництво житлового кварталу з неповним комплексом установ та підприємств обслуговування місцевого значення в с. Новосілки Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського р-ну Київської області».
За проектні роботи згідно Договору № 23/12-2021 від 23.12.2021 року ПрАТ «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» сплачено на користь ТОВ «ВІКІТРЕЙД» кошти у розмірі 48 011,40 грн.
ТОВ «ВІКІТРЕЙД» було сформовано та надіслано для реєстрації розрахунок коригування кількісних та якісних показників від 12.01.2022 року № 2 до податкової накладної від 17.11.2021 року № 21.
Квитанцією від 31.01.2022 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування від 12.01.2022 року № 2 повідомлено про прийняття документу, проте реєстрація зупинена.
Підставою зупинення вказано, що платник податку, яким подану для реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Разом з поясмненнями надано наступні копії документів: Договору субпідряду № Н-26/23-20-004 від 02.08.2021; квитанції та Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 12.01.2022 до ПН № 21 від 17.11.2021; квитанції до ПН № 21 від 17.11.2021; платіжних доручень за період серпень-грудень 2021; Акту виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 23.12.2021; Довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрат; листа про повернення надлишково сплачених коштів; платіжного доручення № 11 від 12.01.2022; штатного розпису ТОВ «ВІКІТРЕЙД»; об'єднаного звіту ПДФО та ЄСВ за 4 квартал за додатками та квитанціями; Договору про надання послуг № 31/11/20 від 31.11.2020; Договору суборенди № 18/01-20 від 18.01.2020; 20-опп з квитанціями.
Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 14.02.2022 року № 3798280/40926701 відмовлено в реєстрації розрахунку коригування № 2 від 12.01.2022 року з наступних підстав: «ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарі/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки.»
Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 25.01.2022 року №9278 віднесено ТОВ «ВІКІТРЕЙД» до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, на підставі того, що наявна податкова інформація, що визначає ризикованість здійснення господарських операцій.
Підставою прийняття рішення вказано: «В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію: ТОВ "ВІКІТРЕЙД" реалізує електромонтажні роботи з націнкою за рахунок ТМЦ, які не реалізовано: БСГ (код УКТЗЕД 3824), Дорожних знаків (код УКТЗЕД 8310) та послуг: автомобiльних дорiг i автомагiстралей, iнших дорiг, елементiв дорiг; злiтно[1]посадкових смуг летовищ, рекламних. Крім того підприємство формує ПК від суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "ТЕТ[1]КОМПАНІ" (код 43210450), ТОВ "ЕКСПРЕС ЦЕНТР" (код 39295271), ТОВ "УКРТРАНСМІСТ" (код 33778270), ПП "КИЇВШЛЯХБУД" (код 36156238), ТОВ «НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР «ПРОФЕСІЙНА БЕЗПЕКА» (код 33782727), ТОВ "ТОРНАДО" (код 21582561). Також встановлено, що ТОВ "ВІКІТРЕЙД" дійснює реалізацію в адресу контрагентів, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ "РЕММОНТАЖ-СТРОЙ" (код 42667770), ПП «КИЇВШЛЯХБУД» (код 36156238), ТОВ "ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ ГРУП" (код 37566218), ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» (код 33778270), ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА"КОНКОРД" (код 42063073), ТОВ "ЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТ" (код 32204113), ТОВ "ЗАЛІЗОБУД" (код 40398052), ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ "АТЛАНТІК" (код 43050573).»
Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних(далі - Порядок № 1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року№ 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних(надалі - Порядок№ 1165), та Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинної у спірний період) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та / або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю / покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а)постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б)отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а)постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б)отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Згідно Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №341) (далі - Порядок №1246) пунктом 12 якого передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Згідно п.12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
У відповідності до пунктів 13, 14 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, за результатами перевірки податкових накладних від 12.01.2022 № 1, від 14.01.2022 № 5 та розрахунку коригування № 2 від 12.01.2022 було сформовано квитанції від 31.01.2022 та 28.01.2022 відповідно до яких податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено. Підставою зупинення вказано: «платник податку, яким подану для реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.».
08.02.2022 року позивачем сформовано та направлено до ГУ ДПС у м. Києві повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та копії документів, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної від 12.01.2022 № 1, від 14.01.2022 № 5 та розрахунку коригування від 12.01.2022 № 2.
Проте, комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 14.02.2022 №3798281/40926701, від 14.02.2022 №3798282/40926701 та від 14.02.2022 №3798280/40926701 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 12.01.2022 № 1, від 14.01.2022 № 5 та розрахунку коригування від 12.01.2022 № 2, відповідно, з наступних підстав: «ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарі/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки.»
Згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 (далі - Порядок №1165) , пунктом 5 якого визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Пунктом 10 Порядку № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, квитанціями про зупинення реєстрації податкової накладної визначено, що позивач відповідає п. 1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).
Додатком № 3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого з-поміж критеріїв визначено наступне: «обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку».
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, в квитанціях від 28.01.2022 року та від 31.01.2022 року про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування конкретного переліку документів, які позивач мав надати, та які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, вказано не було.
Зважаючи на це платник податків мав можливість на свій розсуд визначити, якими документами він може підтвердити реальність господарської операції, за наслідками якої ним була складена спірна податкова накладна.
У такому разі відсутні підстави стверджувати про невиконання позивачем обов'язку надати конкретні документи.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520), згідно пункту 2 якого прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку № 520).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
У пункті 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
З аналізу даного переліку вбачається, що він не має виключного характеру. Наведене у ньому формулювання може включати вказує на дозвіл надання певних документів, містить їх приклад. Таке не виключає можливості надати інші документи або не надавати частину із перелічених у ньому документів.
Абзацом першим пункту 6 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7 Порядку № 520).
Згідно з пунктами 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
У відповідності до вимог пункту 11 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Суд вважає, що обов'язок надання документів платником податків кореспондує із правом контролюючого органу на витребування в платника податків певних документів у передбачених законом випадках. Втім, контролюючий орган під час витребування від платника податків документів, має визначити їх перелік, платник податку має чітко розуміти що саме від нього вимагає орган владних повноважень та мати можливість передбачати наслідки своєї поведінки в залежності від виконання чи невиконання вимоги контролюючого органу. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не довільно, на власний розсуд. Відсутність чіткої вимоги податкового органу до платника податків стосовно надання певного документу виключає можливість визнання правомірним застосування до такого платника негативних наслідків через невиконання такої вимоги.
В квитанціях про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників податкової накладної в Єдиному реєстрі податкової накладних не зазначено конкретні документи, які має надати позивач для подальшої реєстрації податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
Згідно квитанцій платник має надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів платник має надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, саме інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зважаючи на це платник податків мав можливість на свій розсуд визначити, якими документами він може підтвердити реальність господарської операції, за наслідками якої ним була складена спірна податкова накладна.
У такому разі відсутні підстави стверджувати про невиконання позивачем обов'язку надати конкретні документи.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в порядку, встановленому законодавством, до контролюючого органу подані повідомлення, письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних/розрахунку коригування, і копії відповідних документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій по податковим накладним та були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, матеріалами справи підтверджено надання позивачем відповідних пояснень та копій документів, які підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарської операції, на виконання якої складено спірні податкові накладні та розрахунок коригування.
Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Можливість же надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Вищевказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду викладеним у постановах від 11 квітня 2024 року у справі №500/4244/22 та 11 квітня 2024 року у справі №500/4244/22.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірні рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.10.2020 року № 40 та № 41, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини.
У пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції суд визначив, що ... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Суд звертає увагу на те, що податкова накладна № 1 від 12.01.2022 року та № 5 від 14.01.2022 подані 31.01.2022 року, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 12.01.2022 року - 28.01.2022 рокуа тому саме цими днями вони підлягають реєстрації.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІТРЕЙД" критеріям ризиковості платника податку від 25.01.2022 року № 9278 та зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКІТРЕЙД" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Пункт 7 Порядку № 1165 визначає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).
Системний аналіз норм вищевказаного Порядку №1165 свідчить, що для віднесення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у рішенні Комісія має зазначити джерела отримання податкової інформації, зміст податкової інформації та висновки комісії про ризиковість конкретної господарської операції, які ґрунтуються на аналізі матеріалів щодо конкретної господарської операції та загальної інформації про платника податку, наявної в ДПС.
Суд зазначає, що внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.
При цьому, виходячи з аналізу оскаржуваного рішення та наданих до матеріалів справи документів, суд зауважує, що будь-яких доказів на підтвердження отриманої інформації, виявлених обставин, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду надано не було.
Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, що узгоджується, серед врахованого, із правовою позицією Верховного Суду викладеної у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 та від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20.
Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.
Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі №160/93/19, від 04.06.2020 по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскаржуване рішення взагалі не містить суті та характеру отриманої податкової інформації, що стала підставою для прийняття останнього.
Відповідачем не надано до суду документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, не подано.
Враховуючи висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 по справі № 826/22370/15, постанові Верховного Суду від 02.10.2018 по справі № 808/2524/17, постанові Верховного Суду від 23.06.2021 по справі № 160/3364/19, суд зазначає також, необґрунтованим посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно ризиковості платника податків, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Проведений моніторинг контролюючим органом не передбачає здійснення ним оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки таке підлягає дослідженню контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Суд зазначає, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.
Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, а тому суд дійшов висновку щодо визнання протиправним рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м.Києві від від 25.01.2022 року № 9278 про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов'язання Головне управління ДПС у м.Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКІТРЕЙД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10 400,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.07.2022 року № 162, 163, 165, 166.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI зі змінами та доповненнями(далі Закон № 3674) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову юридичною особою або фізичною особою - підприємцем немайнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 гривень.
У позовній заяві позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру.
Таким чином судовий збір за три вимоги немайнового характеру сплачується у розмірі 7443,00 грн (2481,00*3).
Враховуючи те, що позов задоволено, то витрати на судовий збір у розмірі 7443,00 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Пункт 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 3-5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що витрати на правничу допомогу складаються з:
- 2000 грн за одну годину правової допомоги Адвоката що підготовки документів, у.ч. процесуальних;
- 2000 грн за одну годину роботи адвоката з дослідження, юридичного аналізу документів, доказів, підготовки до судових засідань;
- 2000 грн за одну годину роботи Адвоката щодо здійснення судового представництва Клієнта, ознайомлення з матеріалами справи.
Згідно з Актом від 14.07.2022 року про прийняття-передачі правової допомоги (наданих послуг) до Договору про надання правової допомоги від 12.07.2022 року адвокат надав клієнту правову допомогу за Договором про надання правової допомоги, а саме, комплекс юридичних послуг та консультацій, ознайомлення з матеріалами справи, складання процесуальних документів та подача їх до суду. Вартість правової допомоги (наданих послуг), відповідно до рахунку від 14.07.2022 складає 10 000,00 грн без ПДВ.
Вказані витрати документально підтверджені: договором про надання правової допомоги від 12.07.2022 року; додатком № 1 від 12.07.2022 року до Договору про надання правової допомоги від 12.07.2022 року; Актом прийняття-передачі правової допомоги наданих послуг) до Договору про надання правової допомоги від 12.07.2022; Рахунком від 14.07.2022 року; квитанція № 2 від 14.07.2022 року на суму 10 000,00 грн, без ПДВ.
При цьому, заперечень з боку відповідачів щодо заявленної суми стягнення правової допомоги до суду не надходили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2022 року №3798281/40926701.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2022 року №3798282/40926701.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2022 року №3798280/40926701.
Зобов'язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 1 від 12.01.2022 року, № 5 від 14.01.2022 року та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 12.01.2022 року, які складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКІТРЕЙД" (03186, м. Київ, вул. А. Антонова, буд. 15-А, код ЄДРПОУ: 40926701), датою їх подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві (адреса: 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТРЕЙД» (03186, м. Київ, вул. А. Антонова, буд. 15-А, код ЄДРПОУ: 40926701) судовий збір у розмірі 7443,00 грн (сім тисяч чотириста сорок три гривні 00 коп.) та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова