Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 вересня 2025 року Справа№200/4654/25
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
25 червня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року вищевказаний адміністративний позов було задоволено повністю: 1) визнано протиправними та скасовано висновки Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України відображені у витязі з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України №2025-0331-1805 від 31 березня 2025 року щодо відсутності прямого причино-наслідкового зв'язку між отриманого ОСОБА_2 травмою (від 03.02.2023) та безпосередньою причиною його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); 2) зобов'язано Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно переглянути встановлений причинний зв'язок захворювання та смерті ОСОБА_2 , відображений у витязі з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України №2025-0331-1805 від 31 березня 2025 року, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
11 вересня 2025 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №200/4654/25 та стягнути з Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 18000 грн. 00 коп.
З огляду на те, що судове рішення від 05 вересня 2025 року в адміністративній справі № 200/4654/25 прийнято за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, та з урахуванням приписів частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Порядок ухвалення додаткового рішення визначений у статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс).
Відповідно до частини 1 статті 252 кодексу, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18000,00 грн. суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно ч. 3 ст. 132 цього Кодексу до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За ч. 7 ст. 139 вказаного Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно ч.ч. 1 - 4 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому відповідно до ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.ч. 6 та 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 21 травня 2025 року №02-05, позивачем сплачено 18000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги правову позицію Верховного Суду, що викладена в постанові від 16 квітня 2020 року №727/4597/19, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18000 грн.
Суд звертає увагу, що обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт. Суд таких обставин також не встановив.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (місцезнаходження: вул. Госпітальна, буд. 16, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 08356179) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв