Справа № 304/438/25
15.09.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: адвоката - ОСОБА_5 , прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/576/25 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 07 серпня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 07 серпня 2025 року частково задоволено клопотання слідчого, погоджене прокурором, про продовження підозрюваному ОСОБА_8 строку тримання під вартою.
Продовжено підозрюваному ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 17 днів - до 23 серпня 2025 року (включно).
Визначено Полонієцкі Ришарду заставу в розмірі 160 (сто шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає суму 484 480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень.
З моменту звільнення ОСОБА_8 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Дата закінчення дії ухвали - 23 серпня 2025 року.
Заступник начальника СВ відділення поліції № 1 ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, поданим на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12025071130000048 від 18 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, про продовження підозрюваному ОСОБА_8 строку тримання під вартою.
Клопотання мотивує тим, що невстановлена особа розробила злочинну схему, відповідно до якої особи призовного віку від 18 до 60 років, за його сприяння, що виразилося у наданні усних інструкцій, порад та вказівок, доставці до місць незаконного перетину державного кордону України, проїзду контрольованих пунктів пропуску ДПСУ, з метою подальшого потрапляння в країни Європейського Союзу. До вчинення вказаного злочину невстановлена на даний час особа залучила громадянина Ізраїлю ОСОБА_10 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , роль якого полягала у доставці особи до місця незаконного перетину державного кордону України, інструктажі під час незаконного перетину кордону, сприяння його вчиненню порадами, вказівками та наданні камуфляжного одягу.
Слідчий описує обставини переправлення у лютому 2025 року ОСОБА_11 за сприяння Полонієцкі Ришарда, під час яких 18 лютого 2025 року останнього було затримано у порядку ст. 208 КПК України, та вказує, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КПК України, тобто незаконному переправленню осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб. 20 лютого 2025 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2025 року - застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 242 240 грн, та покладенням на підозрюваного обов'язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України. 24 лютого 2025 року за ОСОБА_8 було внесено заставу ОСОБА_12 , мешканкою АДРЕСА_2 , а відтак з моменту внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. При цьому ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області продовжено строк дії, покладених на ОСОБА_8 обов'язків до 19 травня 2025 року.
Слідчий указує, що ОСОБА_8 порушує покладені на нього обов'язки, зокрема, обов'язок не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає - с. Солочин Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду, оскільки неодноразово виїжджав за межі вказаного населеного пункту, що підтверджується даними камер відео спостереження, показами свідків, протоколом впізнання, копією договору оренди та постановами про його притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Ініціатор клопотання вказує, що 30 липня 2025 року слідчим суддею Перечинського районного суду відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 484 480 гривень, та покладенням на нього обов'язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено строком на 2 місяці, який починається з моменту внесення застави. Дата закінчення дії ухвали - 07 серпня 2025 року. Також указує, що органом досудового розслідування здійснено відкриття матеріалів підозрюваному і його захиснику та повідомлено про завершення досудового розслідування, у зв'язку з чим строки досудового розслідування зупинено.
За вказаних обставин, слідчий просить слідчого суддю продовжити підозрюваному ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 діб з визначенням розміру застави.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що у провадженні СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 12025071130000048 від 18 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, що підтверджується наданим витягом з кримінального провадження.
18 лютого 2025 року о 20 годині 15 хвилин ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
19 лютого 2025 року о 20 годині 00 хвилин в рамках кримінального провадження № 12025071130000048 від 18 лютого 2025 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , у зв'язку із чим ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області 30 липня 2025 року до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування до 07 серпня 2025 року (включно), із визначенням застави у розмірі 160 (сто шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає суму 484 480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень.
При цьому, органом досудового розслідування здійснено відкриття матеріалів підозрюваному і його захиснику та повідомлено про завершення досудового розслідування, у зв'язку з чим строки досудового розслідування зупинено.
Слідчим суддею встановлено, що ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та не відпали. Навпаки слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_8 неодноразово порушував покладені на нього обов'язки, зокрема, переховувався від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим його було оголошено у розшук. Більше того, через вказані дії ОСОБА_8 , ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області 30 липня 2025 року заставу в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн, внесену ОСОБА_12 , було звернуто в дохід держави та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, докази про вчинення якого є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (позбавлення волі на строк до семи років), стан його здоров'я, те, що підозрюваний є неодруженим, офіційно не працевлаштованим, у нього немає утриманців, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, доводи прокурора знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку з чим внесене клопотання підлягає до задоволення.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Просить ухвалу слідчого судді скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, пояснення захисника - адвоката ОСОБА_5 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
З наданих суду матеріалів вбачається, що провадженні СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 12025071130000048 від 18 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, що підтверджується наданим витягом з кримінального провадження.
18 лютого 2025 року о 20 годині 15 хвилин ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
19 лютого 2025 року о 20 годині 00 хвилин в рамках кримінального провадження № 12025071130000048 від 18 лютого 2025 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області 30 липня 2025 року до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування до 07 серпня 2025 року (включно), із визначенням застави у розмірі 160 (сто шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає суму 484 480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_13 в собі обґрунтований виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, подальше тримання під вартою останнього є виправданим та наведено обставини, які вказують на перешкоджання завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу.
Як встановив слідчий суддя, ОСОБА_13 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочинів, в тому числі, тяжкість покарання - у разі визнання ОСОБА_13 , тому з огляду на тяжкість та характер вказаного кримінального правопорушення - це свідчить про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Органом досудового розслідування надано докази, які на даній стадії є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_14 . Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Апеляційний суд зауважує, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Тому вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, доведена органами досудового розслідування та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження такі існують та доводяться відповідними доказами.
Колегія суддів обґрунтованим визнає висновок слідчого судді про те, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, зокрема ризики того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_13 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Отже, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про необхідність збереження обраного запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_13 належним чином мотивовані та підтверджуються наданими матеріалами. В клопотанні зазначені законні та обґрунтовані підстави, які вказують на необхідність продовження обраного запобіжного заходу, а також, беручи до уваги характер та ступінь тяжкості злочину у вчиненні, якого підозрюється ОСОБА_13 , апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про продовження строку його тримання під вартою, з визначенням застави.
Переглядаючи законність прийнятого рішення в межах доводів поданої апеляційної скарги захисника про визначення непомірного розміру застави, колегія суддів вважає, що визначений розмір застави в повній мірі узгоджується з положеннями ст. 182 та ч. 3 ст. 183 КПК України.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Межі розміру застави залежать, зокрема, від ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється. При чому у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у таких межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, що перевищує встановлені в законі граничні розміри.
Як вбачається з оскарженої ухвали, слідчий суддя під час її постановлення врахував обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, визначив заставу як альтернативний запобіжний захід, який на думку апеляційного суду її розмір є виправданим.
На даному етапі досудового розслідування, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді про те, що розмір застави 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде співмірним та пропорційним щодо конкретної особи, необхідним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї обов'язків та досягненню завдань кримінального провадження. Визначений слідчим суддею розмір застави здатен досягти цієї мети та зможе запобігти підтвердженим ризикам та об'єктивно встановленим у кримінальному провадженні даним щодо кримінально карної діяльності ОСОБА_14 .
При цьому, апеляційний суд, окрім наведеного вище, бере до уваги й те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, у тому числі і про майновий стан підозрюваного ОСОБА_13 , які б свідчили про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, що в свою чергу свідчить про те, що підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_13 апеляційним судом не встановлено.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи слідчим суддею, які були б підставою для скасування ухваленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції немає, а ухвалу суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 07 серпня 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді