Справа № 673/961/25
Провадження № 2/673/637/25
про залишення позовної заяви без руху
15 вересня 2025 р. м.Деражня
Суддя Деражнянського районного суду Хмельницької області Дворнін О.С. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, -
У вересні 2025 року позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ковпака Миколи Олексійовича звернулися до ОСОБА_2 про визнання батьківства з позовною заявою, в якій просить суд:
1. Встановити, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
2.Зобов'язати Деражнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), внести зміни до актового запису №22 від 23.07.2013 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказавши у графі «батько» - ОСОБА_3 , громадянин України.
3. Викликати в судове засідання свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.175-177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Позивачем не виконані вимоги ч. 3 ст. 175 ЦПК України в частині викладу обставин в обґрунтування своїх позовних вимог, подання та зазначення доказів на їх підтвердження та інше.
Так, згідно ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:
1) наказного провадження;
2) позовного провадження (загального або спрощеного);
3) окремого провадження.
Відповідно до ст.130 Сімейного Кодексу України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України.
Так, заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 Сімейного Кодексу України.
Відповідно до ст. 128 Сімейного Кодексу України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 Сімейного Кодексу України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу України.
В абз. 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.
Згідно абз. 3-5 п. 7 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 Сімейного Кодексу України.
Тобто Закон чітко визначає, що встановлення факту батьківства в окремому провадженні можливе лише за однією умовою - смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини.
Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.
Встановлення батьківства у позовному провадженні можливе лише тоді, коли імовірний батько дитини живий. Якщо ж він помер і дитина народилася у незареєстрованому шлюбі, встановлення факту визнання батьківства або факту батьківства можливе у порядку окремого провадження.
Отже, зі змісту наведених норм слідує, що у разі смерті батька дитини, факт батьківства особи, яку заявник вважає батьком дитини, може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим. Та обставина, що питання визначення батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128,129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.
Встановлення факту батьківства в судовому порядку відрізняється від визнання батьківства за рішенням суду за наступними критеріями:
- відсутність спору щодо батьківства дитини;
- смерть батька дитини, факт батьківства якого підлягає встановленню або оголошення його померлим;
- порядком судового розгляду справи (окреме провадження).
Судом встановлено, що представник позивачки в позовній заяві просить встановити факт батьківства в порядку загального позовного провадження, що суперечить нормам цивільного процесуального права.
Виявлені судом недоліки змісту позовної заяви свідчать про неможливість встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи в порядку загального позовного провадження.
Таким чином, відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків, таким чином позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне вказані недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О. С. Дворнін