Справа №766/10646/25 н/п 2-о/766/550/25
17 вересня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Кузьміної О.І.
за участю секретаря Савицького В.В.
представника Заявника Токаленко В.М.,
заінтересованої особи: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою адвоката Токаленко Валентини Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
Адвокат Токаленко Валентина Михайлівна звернулась до суду в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, в якій просила встановити факт постійного проживання заявника з сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що заявник з сином весь час постійно проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільні кошти витрачали на спільні потреби, спільно харчувалися, облаштовували квартиру, заявник доглядала сина та піклувалась про нього, оскільки він хворів та потребував сторонньої допомоги. Після смерті сина заявника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 залишилося спадкове майно, заявник є спадкоємцем після померлого, проте у передбачений законом порядок та строки до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини заявник не звернулась, у зв'язку з чим, їй необхідно встановити вказаний факт.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судове засідання.
Представник заявника в судовому засідання просила вимоги заявника задовільнити у повному обсязі з підстав викладених у заяві.
Заінтересована особа: ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення вимог заявника.
Вислухавши пояснення представника заявника, заінтересовану особу ОСОБА_1 , покази свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Згідно відомостей паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час життя його зареєстроване місце проживання з 26.02.1992 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відомостей паспорта громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її зареєстроване місце проживання з 23.04.2014 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 2 СК України, сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.
Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому.
Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.
Згідно ст. 3 СК України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Права члена сім'ї має одинока особа.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (пункт 21 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).
Верховний Суд зазначив, що до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем є доведеність факту спільного проживання як осіб, які складали сім'ю, що передбачає їх пов'язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов'язків у період, не менше ніж п'ять років.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення зі спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (постанова КЦС ВС від 07 лютого 2018 року. №127/1765/16).
Доказами спільного проживання можуть бути показання свідків, довідка ЖЕК або запис у будинковій книзі, відмітка в паспорті, наявність у спадкоємця свідоцтва про смерть та інших особистих речей і документів померлого, медичне обслуговування за спільною адресою, довідки з відповідних органів самоврядування про факт проживання однією сім'єю, трафіки мобільних телефонів, де буде видно, що особи ночували за однією адресою, тощо.
Належними та допустимими доказами проживання однією сім'єю є зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами сімейних взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних сім'ї. Наявність у позивача лише документів, пов'язаних зі смертю та захороненням спадкодавця не є належними доказами, оскільки ці документи не підтверджують факт перебування позивача в фактичних шлюбних відносинах зі спадкодавцем (постанова ВС від 25 листопада 2019 року №202/5003/16-ц).
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичної сім'ї та ведення нею спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо. Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання фактичного сторін сім'єю без наявності інших ознак сім'ї. Самі лише показання свідків не є достатніми доказами про наявність у позивача із спадкодавцем сім'ї в розумінні статті 3 СК України (постанова ВС 16 січня 2019 року №343/1821/16-ц, 22 серпня 2018 року №644/6274/16-ц, 12 грудня 2019 року. №466/3769/16, 24 червня 2021 року №694/646/20, 13 липня 2021 року №522/10375/19).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час життя мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявником будь-які належні та допустимі докази на підтвердження спільного проживання із ОСОБА_1 , наявності спільного бюджету, участі у спільних витратах, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, виникнення усталених взаємних прав та обов'язків як членів сім'ї, суду не надано.
Отже, суд вважає, що заявником не доведено факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю на час відкриття спадщини.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити, у зв'язку з не підтвердженням заявником належними та допустимими доказами заявленого нею факту, що має юридичне значення.
Посилання заявника на покази свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як на докази по справі, суд не приймає до уваги, як такі, що спростовані встановленими у судовому засіданні обставинами.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 316, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні заяви адвоката Токаленко Валентини Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. І. Кузьміна