Справа № 605/317/25
Іменем України
17 вересня 2025 рокум.Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді Лелик О.М.
секретаря с/з Костенюк М.Я.
справа № 605/317/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Підгайці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
25 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований 22 липня 1989 року Голгочанською сільською радою Бережанського району, актовий запис №17.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що спільне життя з відповідачем у них не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та обов'язки у зв'язку з несумісністю характерів. На підставі чого в сім'ї відбувалися сварки в результаті чого вони стали зовсім чужими одне одному. Між ними втрачені всі фізичні та духовні зв'язки. Вже багато років (більше 10 років) проживають окремо, спільного господарства не ведуть та взагалі давно втратили будь-які засоби зв'язку. Таким чином даний шлюб має формальний характер. В свою чергу немає наміру продовжувати сімейні відносини, так як вони істотно суперечать моїм інтересам та фактично ускладнюють її нормальне існування. Просить розірвати шлюб та не надавати строк на примирення.
Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою від 29.07.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою від 17.09.2025 суд вирішив проводити заочний розгляд справи.
Позивачка у судове засідання 17.09.2025 року не прибула, однак 15.09.2025 року подала клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не прибув повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується наявним у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями, які повернулися на адресу суду та долучені до матеріалів справи, відзиву на позовну заяву подано ним не було.
У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить такого.
Як вбачається із свідоцтва про шлюб, такий зареєстрований 22 липня 1989 року Голгочанською сільською радою Бережанського району, актовий запис №17 /арк.спр.18/.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у статті 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту частинами 3, 4 статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до статті 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
Суд установив, що сімейне життя з відповідачем з об'єктивних причин, зумовлених різними характерами та поглядами на життя, безпричинними сварками не склалося та постійно погіршувалося і в результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, сім'я розпалася, а шлюб існує лише формально. Спільне господарство не ведеться. Причиною неможливості спільного проживання подружжя є різні погляди на життя та сім'ю.
З урахуванням наведеного суд вважає, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, відповідача, що має істотне значення.
На підставі статтей 109, 110, 112, Сімейного кодексу України та керуючись статтями 3, 12, 13, 77, 81, 247, 259, 263-266, 268, 280-281 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований 22 липня 1989 року Голгочанською сільською радою Бережанського району, актовий запис №17.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати у Бережанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції / вул. Банкова, 6 м. Бережани, Тернопільська область, 47501/ для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте Підгаєцьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення виготовлений 17.09.2025.
Суддя: О. М. Лелик